Постанова № 29518661, 11.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2013 р. Справа №801/891/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримське підприємство по племінній справі у тваринництві»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення .

за участю представників:

від позивача - Бакулін В.В. - пред-к, дов. від 15.07.2012 р.

від відповідача - Коверко І.С. - пред-к, дов. № 16/9/10-0 від 20.08.2012 р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримське підприємство по племінній справі у тваринництві» (далі позивач) звернулось до суду з позовом , в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби (далі відповідач) від 02.11.2012 р. № 0001701502 . Вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведення камеральної перевірки відповідачем безпідставно були застосовані штрафні санкції.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Відповідач 04.02.2013 р. надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 11. 02 2013 р. , надав заперечення на позов ( вих. № 679/9/10.0 від 01.02.2013 р.) , в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.

Представник позивача, вивчивши відзив на позов, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позовній заяві.

Під час розгляду справи представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Відповідач провів камеральну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по перерахуванню сум ПДВ , що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством з поточного рахунку на спеціальний рахунок по декларації з ПДВ за грудень 2011 р. та січень 2012 р. , за результатами якої 17.09.2012 р. склав акт №1615/1502/00700513. У висновках зазначено акту податковим органом вказано про встановлення порушення позивачем п.п. 203.2 ст203 ПК України , п. 3 абз. 2 Постанови КМУ №11 від 12.01.2011р. , а саме несвоєчасне перерахування коштів на спеціальний рахунок у сумі 8295,27 грн.

За результатами вивчення матеріалів вказаної перевірки відповідачем 02.11.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001701502, згідно з яким позивачу відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України за затримку більш 28 календарних днів строків сплати суми грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 82952,69 грн. нарахований штраф у розмірі 10 % в сумі 8295,27 грн.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яки повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

У ст.20 ПК України визначені права органів державної податкової служби. Згідно з п. 20.1.28. ст.20 цього Кодекс органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок складання та подання податкової звітності визначений у гл.2 роз. 2 ПК України.

Згідно з п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання податкової декларації зазначений у ст.49 ПК України відповідно до п.49.1 якої податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 57.1. ст.. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 61 ПК України дає визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.. 62 ПК України, до них відноситься ,зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У п.109.1. ст.109 ПК України встановлено,що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 ПК України) .

Згідно з п.п.123.2. ст.123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті, тягне за собою в тому числі стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

У п.126.1 ст.126 ПК України зазначено,що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації ( п. 203.2 ст.203 ПК України).

Згідно с п.209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. (п. 209.2 ст.209 ПК України)

Кабінетом Міністрів України 12.01.2011 р. прийнято Постанову №11 , «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів»( далі Постанова №11), яка визначає механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

У п. 2 цієї Постанови визначено,що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до п.3. Постанови №11 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу , подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Вивчивши наведені вище положення чинного законодавства, суд встановив,що у разі обранням сільськогосподарським підприємством спеціального режиму оподаткування, воно має в строки, передбачені ст. 203 ПК України , перерахувати суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. При цьому ані в ПК України, ані в Постанові №11 не передбачено застосування штрафних санкцій у рази недотримання строків перерахування цих коштів.

Матеріали справи свідчать про позивач провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства , відповідно до ст.209 ПК України у 2011-2012р.р. обрав спеціальний режим оподаткування.

Надані позивачем документи свідчать про те,що за грудень 2011р. та січень 2012 р. ним подані податкові декларації по ПДВ № 0913456483 від 17.01.2012 р. та № 9005662487 від 16.02.2012 р. , в яких визначені податкові зобов'язання по ПДВ у сумах відповідно 42002 грн. та 52862 грн.

Виходячи з наведених вище положень чинного законодавства, зокрема, п.203.2 ст.203ПК України , позивач мав перерахувати на спеціальний рахунок до 31.01.2012 р. 42002грн. та до 01.03.2012 р. 52862 грн.

Позивачем надані копії платіжних доручень № 11 від 10.01.2012 р. на суму 8000грн., № 20 від 23.01.2012 р. на суму 13002 грн., № 23 від 24.01.2012 р. на суму 17000грн., № 25 від 30.01.2012 р. на суму 13002 грн., № 26 від 31.01.2012 р. на суму 3000,10грн., №43 від 15.02.2012 р. на суму 52861,21 грн., яки свідчать про перерахування на спеціальний рахунок 42002грн. та 52862 грн. сум податкових зобов'язань по ПДВ, визначених відповідно за грудень 2011 р. та січень 2012 р.

Вивчивши наведені документи, приймаючи до уваги встановлені на вказаних вище платіжних дорученнях обслуговуючим банком відмітки про проведення платежів, суд прийшов до висновку,що позивачем виконані вимоги ПК України та Постанови №11 щодо своєчасності перерахування сум податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2011 р. та січень 2012 р. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

За таких обставин висновки,викладені в акті камеральної перевірки №1615/1502/00700513від 17.09.2012 р. не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того , як зазначено вище , застосовуючи положення ст. 126 КАС України для нарахування штрафних санкцій за нібито встановлений факт несвоєчасності перерахування позивачем ПДВ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання , податковий орган діяв у спосіб ,що не передбачений ПК України.

На підставі викладеного, суд вважає, що для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача № 0001701502 від 02.11.2012 р. .

Під час судового засідання, яке відбулось 11.02.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 18.02.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби №0001701502 від 02.11.2012 р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.