Постанова № 29517955, 15.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2013 р. 11 год.55 хв.Справа № 5290/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Склонній Ю.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Савченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, МДПІ) у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 10.12.2012р. № 0029431702, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 308028,16 грн. у тому числі за основним платежем на 205352,1 грн. та за штрафними санкціями на 102676,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення складене на підставі недостовірної інформації про обставини здійснення ним господарської діяльності у лютому-березні 2011 року. Позивач стверджує, що у цих податкових періодах фактично здійснював господарську діяльність з продажу ПММ іншим споживачам. Для організації цієї діяльності орендував майно у ПП «Транзит», використовував працю 11 найманих працівників, трудові угоди з якими зареєстровані в центрі зайнятості Іванівського району. Для належного документування готівкового продажу ПММ використовувався належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, для здійснення торгівельної діяльності придбавав торгівельні патенти. Позивач наполягає, що придбання ПММ від ПП «ВКФ «Укрпромснаб» підтверджене податковими та видатковими накладними, перевезення підтверджене товарно-транспортними накладними, вартість товару сплачена постачальникові. У зв'язку з цим позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України (далі - ПКУ), які необхідні для формування податкового кредиту по відносинам з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у лютому-березні 2011 року і тому просить скасувати спірне податкове повідомлення -рішення.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що позивач у лютому-березні 2011 року сформував податковий кредит від ПП «ВКФ «Укрпромснаб» по операціям з поставки ПММ, які фактично не здійснювались через відсутність у постачальника можливостей для їх здійснення. Відсутність фактичних поставок товарів, на думку відповідача, свідчить про незаконність складення бухгалтерських та податкових документів, які відображають проведення цих операцій. Тому відповідач вважає, що позивач незаконно сформував податковий кредит у лютому-березні 2011 року і просить суд повністю відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення - рішення складене на підставі акту позапланової документальної перевірки позивача від 04.12.2012р. №8/17-2/НОМЕР_2(далі - акт №8).

Під час перевірки податковий орган встановив, що позивач частину податкового кредиту лютого та березня 2011 року сформував за результатами господарських відносин з ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

У цих податкових періодах позивач задекларував податковий кредит у зв'язку з придбанням паливно-мастильних матеріалів, у лютому 2011 року - 50566,0 грн. та у березні 2011 року - 154786,0 грн.

Ленінська МДПІ у м. Луганську, податковий орган за місцем реєстрації ПП «ВКФ «Укрпромснаб», не зміг перевірити нарахування та сплату ПДВ цим постачальником по відносинам з платниками податків, у тому числі з позивачем, через відсутність ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за юридичною адресою.

Перевірка проводилась 13.09.2012 року, тобто через 1,5 року після проведення господарських операцій з придбання товарів позивачем у ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Крім того під час перевірки відповідач встановив, що постачальник ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у публічній звітності не декларує наявність власних трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з поставки та передпродажного зберігання товарів. При цьому відповідач зазначає, що нарахування ПДВ постачальником підтверджено податковими накладними, сума ПДВ та вартість товарів сплачена позивачем постачальникові ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у безготівковому порядку.

За сукупністю зібраних доказів відповідач приходить до висновку, що у постачальника ПП «ВКФ «Укрпромснаб» були відсутні умови для фактичного здійснення поставок ПММ позивачеві, ці операції не мають реального товарного характеру, здійснені з метою формування штучного податкового кредиту та валових витрат позивача. Відповідач вважає, що будь-які документи з господарської операції мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо господарської операції фактично здійснено не було відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку та формування податкової звітності навіть при наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У зв'язку тим, що за даними МДПІ фактично постачання ПП «ВКФ «Укрпромснаб» не було здійснено, відповідач вважає що складені ним первинні документи не мають статусу первинних документів і носять протиправний характер. Підсумовуючи зазначене, відповідач стверджує, що позивач не підтвердив належними документами податковий кредит лютого - березня 2011 року по відносинам з ПП «ВКФ «Укрпромснаб». За висновками акту перевірки №8, сформувавши податковий кредит по відносинам з ПП «ВКФ «Укрпромснаб», позивач порушив вимоги ст.22, п.198.1 ,198.2 198.3 198.5 198.6 ст.198 ПКУ.

За вимогами п.198.1 ,198.2 198.3 198.5 198.6 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно , чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами

Надані суду документи позивача свідчать, що у лютому - березні 2011 року ФОП був зареєстрований платником ПДВ, а тому мав право на складання податкових накладних та формування податкового кредиту щодо придбаних товарів, призначених для використання у його оподатковуваній господарській діяльності. Наявність аналогічних прав у постачальника позивача ПП «ВКФ «Укрпромснаб» не спростована відповідачем під час перевірки та у ході розгляду справи.

У 2011 році позивач здійснював господарську діяльність з продажу паливно-мастильних матеріалів іншим споживачам, що підтверджується договором про оренду АЗС у ПП «Транзит» від 20.02.2012 року, наявністю трудових угод з працівниками, зареєстрованих в центрі зайнятості, торговими патентами на право торгівлі ПММ.

Отже придбані товари у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» призначались для використання у власній оподатковуваній господарській діяльності позивача.

Операції з придбання ПММ у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» позивач підтверджує видатковими, податковим накладними та товарно-транспортними накладними.

Товарно-транспортні накладні на перевезення ПММ складались самим позивачем оскільки ним фактично здійснювалось перевезення цих товарів. Для перевезення товарів позивач використав транспортні засоби, які належать йому на правах приватної власності, право на здійснення вантажних автомобільних перевезень підтверджується ліцензією Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ №412387 , виданої 19.05.2008р., термін дії ліцензії до 06.05.2013 року.

З наявних матеріалів судом вбачається, що відповідачем висновки про безтоварність операцій з поставки товарів ПП «ВКФ «Укрпромснаб» зроблено на підставі інформації, яка міститься у публічній звітності цього постачальника при цьому безпосередньо його перевірка не проведена.

У додатках до акту перевірки від 13.09.2012р. № 932/15-300/34202109 відповідач підтверджує, що ПП «ВКФ «Укрпромснаб» задекларувало у складі своїх податкових зобов'язань операції з продажу позивачеві ПММ у лютому-березні 2011 року, ці податкові зобов'язання були виключені із звітності постачальника за висновками податкового органу. Такі дії МДПІ визнані неправомірними постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-8330/11/1270, зобов'язано податковий орган прийняти декларації із ПДВ за лютий, березень 2011р. Постанова набрала законної сили на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011р.

Таким чином господарські операції позивача з придбання товарів у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» підтверджені належним чином складеними податковими та бухгалтерськими документами.

На думку суду, висновок відповідача про безтоварність операції з придбання ПММ у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у лютому - березні 2011 року є безпідставним, оскільки відповідач не надав достатніх доказів того, що таке постачання фактично не відбулось.

У якості достатніх доказів не може прийматись інформація відповідача про відсутність у постачальника власних можливостей щодо фактичного здійснення господарської діяльності, яка отримана податковим органом без здійснення перевірки документів постачальника. Суд вважає, що укладені правочини між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», у тому числі і складені документи, є правомірним поки їх недійсність не буде встановлена судом.

Крім того суд зазначає, що за Податковим кодексом України податковий кредит платника податку на додану вартість є податковими зобов'язаннями його постачальника товарів (робіт, послуг). Задекларувавши податковий кредит, включений до податкових зобов'язань постачальника вважається що сторони виконали обов'язки перед державою стосовно відображення цих операцій у податковій звітності, належне виконання цих обов'язків дає підставу покупцеві (позивачеві) декларувати податковий кредит по цих операціях.

Суд вважає, що інтереси держави можуть бути порушені лише у разі декларування платниками ПДВ податкового кредиту, не включеного до податкових зобов'язань постачальників. З цих міркувань суд, враховуючи фактичну оплату ПДВ з вартості поставок у лютому-березні 2011 року, вважає, що можливим вигодонабувачем від здійснення цих операцій може бути ПП «ВКФ «Укрпромснаб», а не позивач, і тому претензії податкового органу до позивача по цих операціях є безпідставними.

За таких обставин суд повністю задовольняє позовні вимоги та скасовує податкове повідомлення - рішення від 10.12.2012р. № 0029431702, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 308028,16 грн. у тому числі за основним платежем на 205352,1 грн. та за штрафними санкціями на 102676,06 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.12.2012р. № 0029431702.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 лютого 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1