Рішення № 29517361, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-76/17281-2012 18.02.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 5011-76/17281-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції», м. Київ,

до Аграрного фонду, м. Київ,

про стягнення 2 374,30 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Палієвої О.М. (довіреність від 04.01.2012 б/н);

відповідача - Проніна О.А. (довіреність від 04.12.2012 № 249).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» (далі - ТОВ «Українські аграрні інвестиції») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Аграрного фонду 2 364, 84 грн. заборгованості, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов біржового контракту аграрної біржі від 16.07.2010 № 923 АБ/98 (далі - Контракт) та 9, 46 грн. збитків, а всього 2 374,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.12.2012; 24.12.2012 у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено до 04.02.2013.

04.02.2013 ухвалою господарського суду міста Києва у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача продовжено строк розгляду спору до 19.02.2013 включно; розгляд справи відкладено до 18.02.2013.

18.02.2013 представник Аграрного фонду подав суду письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини не передбачено у разі невиконання біржового контракту з поставки зерна або його розірвання повернення суб'єктам господарювання із державного бюджету коштів, перерахованих Державним казначейством України за придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У судовому засіданні 18.02.2013 представник ТОВ «Українські аграрні інвестиції» наполіг на задоволенні позовних вимог; представник відповідача заперечив проти їх задоволення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.07.2010 ТОВ «Українські аграрні інвестиції» (покупець) та Аграрним фондом (продавець) укладено Контракт, за умовами якого:

- продавець продав, а покупець купив товар (пшениця м'яка 3 клас, ОДЦР - пшениця, згідно ДСТУ-3768:2009 урожаю 2009 року) у кількості 422, 621 тонн; ціна за одиницю товару (тонн) 1 150, 21 грн.; вартість товару 486 102, 90 грн.; реєстраційний збір 0,2% 972, 21 грн.; брокерська винагорода брокера-покупця 0,2% 972, 21 грн. (згідно з договором-дорученням від 16.07.2010 № 16\2); брокерська винагорода брокера-продавця 0% - 0 грн.; сума оплати за Контрактом 486 102, 90 грн. (пункти 1.1 - 1.7 Контракту);

- оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода - за рахунок покупця (пункт 1.9 Контракту);

- продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW закрите акціонерне товариство «Круп'янський комбінат хлібопродуктів» (ЄДРПОУ 32200272), Харківська обл. (пункт 2.1 Контракту);

- після здійснення покупцем попередньої оплати продавець впродовж трьох робочих днів надає покупцю: дозвіл на переоформлення товару; довіреність на переоформлення товару; складський документ; податкову накладну; картку аналізу зерна або посвідчення (пункт 2.2 Контракту);

- оплата коштів за Контрактом згідно з пунктом 1.7 Контракту здійснюється покупцем впродовж п'яти банківських днів після реєстрації Контракту на Аграрній біржі на реєстраційний рахунок Аграрного фонду (пункт 4.1 Контракту);

- сплата реєстраційного збору здійснюються на рахунок Аграрної біржі покупцем впродовж двох робочих днів після укладання Контракту (пункт 4.2 Контракту).

Судом встановлено, що 03.08.2010 позивачем на виконання умов Контракту була перерахована сума передоплати відповідно до платіжних реквізитів Аграрного фонду, зазначених в Контракті, що підтверджується платіжним дорученням від 30.07.2010 № 13 на суму 486 102, 90 грн.; таким чином, строк виконання зобов'язання відповідача настав 06.08.2010; тобто, починаючи з 07.08.2010, зобов'язання відповідача з поставки товару в кількості 2,056 тон вважається простроченим.

На порушення умов Контракту відповідач здійснив поставку з простроченням та в кількості меншій, ніж погоджено сторонами в Контракті, а саме: 09.08.2010 в кількості 420, 061 тон (на 2, 056 тон менше, ніж обумовлено Контрактом) на суму 483 738, 06 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 09.08.2010.

25.08.2011 позивач надіслав на адресу відповідача лист від 25.08.2011 № 719, відповідно до якого просив повернути кошти у сумі 2 364, 84 грн., проте відповідач відповіді на лист позивача не надіслав.

У зв'язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача 2 364, 84 грн. заборгованості, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Контракту та 9, 46 грн. збитків.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою і другою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У частині другій статті 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва вбачає за можливе вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 364, 84 грн. задовольнити.

При цьому господарський суд міста Києва не бере до уваги заперечення відповідача про те, що нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини не передбачено повернення суб'єктам господарювання із державного бюджету коштів, перерахованих Державним казначейством України за придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у разі невиконання біржового контракту з поставки зерна або його розірвання, оскільки Порядок придбання у 2009 - 2010 роках суб'єктами господарювання (експортерами сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), зазначеної у групах 1 - 24 УКТЗЕД) зерна, борошна пшеничного і житнього з державного інтервенційного фонду та аміачної селітри, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86, втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 № 346, тобто ще до укладення сторонами Контракту.

Стосовно стягнення суми збитків (частина сум реєстраційного збору, сплаченого на користь Аграрної біржі, та брокерської винагороди брокера-покупця), то господарський суд міста Києва зазначає таке.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

У частині першій статті 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

З огляду на положення статті 22 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Беручи до уваги наведене, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт заподіяння йому збитків саме внаслідок дій відповідача, а тому ТОВ «Українські аграрні інвестиції» слід відмовити в позові в частині стягнення з Аграрного фонду суми збитків.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; ідентифікаційний код 33642855) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2; ідентифікаційний код 33558346) 2 364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 84 коп. та 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн. 38 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.02.2013.

Суддя О. Марченко