Постанова № 29516813, 21.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/350/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Бублейник В.А.

представників відповідача - Луговської С.В., Близнюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що зустрічна звірка проведена відповідачем з порушенням вимог статті 73 Податкового Кодексу України та вимог постанови КМУ від 27 грудня 2010 року № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок". Крім того, посилання позивача в довідці "Про результати зустрічної звірки" на нікчемність усіх договорів укладених товариством з його контрагентами є протиправними, оскільки під час проведення зустрічної звірки не було взято до уваги належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи. Вказував, що здійснення господарської операції без мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України тягне за собою кримінальну відповідальність, отже такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважають правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 24392571) Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 03 жовтня 2007 року та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

10 грудня 2012 року Кременчуцькою ОДПІ здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин із ПП "Воз'єднання" за вересень 2012 року, за результатами яких складено довідку від 10 грудня 2012 року № 1308/22-209/24392571 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "ВО Продтранссервіс" з питань правомірності проведених господарських відносин із ПП "Воз'єднання" за вересень 2012 року".

Зазначена довідка містить висновки податкового органа про неможливість підтвердження реальності проведених господарських відносин із ПП "Воз'єднання" за вересень 2012 року з урахуванням сутності таких відносин, відповідності змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; документальне не підтвердження господарських відносин із ПП "Воз'єднання" та не підтвердження реальності здійснення господарських відносин за вересень 2012 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування, та неможливості реального здійснення платником податків операцій ПП "Воз'єднання" по ланцюгу постачання: ТОВ "Глобал Сек'юриті", ТОВ "Українська трубопромислова компанія", ТОВ "Меркурій-Харків", ТОВ "Буденегроком", ГТОВ "Фірма Оріон", ТОВ "Дніпроторгкомцентр", СГД ФО ОСОБА_4, СГД ФО ОСОБА_5, СГД ФО ОСОБА_6, СГД ОСОБА_7

Посилаючись на те, що податковим органом при складанні довідки та проведенні зустрічної звірки допущено численні порушення, спотворено фактичні обставини та зазначено відомості, що не відповідають фактичним обставинам, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить захистити його права шляхом визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо складання довідки та формування суб'єктивних висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із контрагентами за період вересень 2012 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Порушення законного інтересу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" полягає у необхідності встановлення конкретних фактів відсутності у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також спростуванням висновків вищевказаної довідки, яка є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) був визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі за текстом - Порядок № 1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ № 236).

Пунктом 2 Порядку № 1232 передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до положень пункту 2.1 Наказу № 236 для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2.2 Наказу № 236 необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Обґрунтування необхідності проведення зустрічної звірки в довідці від 10 грудня 2012 року № 1308/22-209/24392571 взагалі не зазначено.

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Відповідно до пункту 4 вищезазначеного Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Наказом № 236 деталізовані вищезазначені положення Порядку.

Відповідно до пункту 3.1 Наказу № 236 з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС-виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки".

Відповідно до вимог пункту 3.2 Наказу № 236 з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.

При цьому, інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС-виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо.

У разі відсутності в органі ДПС-виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Судом встановлено та не було спростовано представником відповідача в судовому засіданні, що Кременчуцькою ОДПІ в порушення вищезазначених вимог запити не надсилались, запитування інформації здійснювалось в усній формі. Зазначене, у свою чергу, позбавило позивача можливості надати контролюючому органу в повному обсязі необхідну інформацію та уникнути несприятливих для себе наслідків.

Посилання податкового органу в довідці на відсутність у позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, суд вважає необґрунтованими.

Позивачем суду надано договір оренди від 01 жовтня 2012 року № 87 відповідно до якого позивачем орендовані нежитлові приміщення.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у позивача власних виробничих приміщень, устаткування та транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. По-перше, відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для здійснення господарської діяльності. По-друге, такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Крім того, суд вважає посилання податкового органу в акті перевірки на нікчемність правочинів неправомірними, виходячи з наступного.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст. 228 ЦК України). Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. (ч. 2 ст. 228 ЦК України).

Частиною 3 ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01 січня 2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01 січня 2011 року повноваження на встановлення законності правочину належить до виключного прерогативи судових органів.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірному періоді договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання договорів недійсними не має.

Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами за період вересень 2012 року в розумінні ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України - зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення податковим органом змісту вказаної норми матеріального права.

В спростування висновків податкового органу щодо фіктивності проведених підприємством у вересні 2012 року фінансово господарських операцій, позивачем надано суду копії документів фінансово-господарської звітності ТОВ "Виробниче об'єднання Продтранссервіс", в яких відображено рух товарів у вересні 2012 року.

В ході розгляду справи судом вивчено податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, акти про надання послуг та іншу первинну документацію бухгалтерської та фінансової звітності. Суд відзначає, що зазначені документи за формою і змістом відповідають вимогам чинного законодавства - порушень при їх оформленні судом не встановлено.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем в ході проведення заходів зустрічної звірки жодні документи не вивчались, співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання не здійснювалось, суд не вважає за необхідне надавати оцінку правовідносинам за спірний період.

Висновки зроблені в довідці про результати зустрічної звірки ґрунтуються на висновках акту про результати проведення зустрічної звірки ПП "Воз'єднання" від 04 грудня 2012 року № 1348/22-6/36396494.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною другою статті 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

Тобто, якщо податковим органом встановлено факти порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача або постачальників останніх, негативні наслідки у вигляді визначення ДПС податкових зобов'язань повинні наставати саме для порушників, а не для позивача, у якого наявні усі необхідне первинні бухгалтерські документи оформленні належним чином.

Враховуючи встановлені обставини справи, аналізуючи положення п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, положення Порядку № 1232 та Наказу № 236, суд приходить до висновку, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки.

Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що суб'єкт владних повноважень не отримував від платника податків первинних документів.

За таких обставин податковий орган не мав визначених законом підстав для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки.

З огляду на викладене, у спірних правовідносинах відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, Порядком № 1232 та Наказом № 236.

Спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність своїх дій не доведена, належних та допустимих в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів на підтвердження правомірності вчинених дій податковий орган до суду не надав, що зумовлює необхідність задоволення позову.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єданої державної податкової інспекції в Полтавській області державної податкової служби по складанню Довідки № 1308/22-209/24392571 від 03.01.2013 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "ВО Продтранссервіс" з питань правомірності проведення господарських відносин із ПП "Воз'єднання" за вересень 2012 року".

Визнати неправомірними дії Кременчуцької об'єданої державної податкової інспекції в Полтавській області державної податкової служби по формуванню в Довідці № 1308/22-209/24392571 від 03.01.2013 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "ВО Продтранссервіс" з питань правомірності проведення господарських відносин із ПП "Воз'єднання" за вересень 2012 року" висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків за період вересень 2012 року".

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2316,94 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2013 року.

Суддя С.С. Бойко