Ухвала суду № 29514332, 19.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10891/11/0170/10

19.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Курапової З.І.

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 10.11.11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Фіолент" (вул. Київська, 34/2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95017)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.11 адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.11 та прийняти нове рішення, якім позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Завод "Фіолент"(ЄДРПОУ 14309586) є юридичною особою, зареєстрованою 28.01.1994 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 6), довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 7), Статутом (а.с. 8-10).

Таким чином, ВАТ "Завод "Фіолент"є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

15.06.2011 року по 21.06.2011 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Інтер"за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року.

За наслідками перевірки складено акт від 25.06.2011 року №261/10-01/14309586 (а.с. 12-14).

Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст.7 та п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення заявленої суми до бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на 91,75 гривень.

На підставі акту перевірки від 25.06.2011 року №261/10-01/14309586 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000714001 від 14.07.2011 року, відповідно до якого позивачу нараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 114,69 гривень (а.с. 11).

Не погодившись з назначеним повідомленням-рішенням позивачем була надана скарга до ДПА в АР Крим (а.с. 17-18).

Рішенням ДПА в АР Крим про результати розгляду первинної скарги від 17.08.2011 року № 3012/10/25-02-3 (а.с.19-21) податкове повідомлення-рішення № 0000714001 від 14.07.2011 року було скасовано, у зв'язку з невірним застосуванням до позивача штрафних санкцій на суму 22,94 гривень та зобов'язано СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим прийняти стосовно позивача податкове повідомлення-рішення за формою В4 про зменшення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2009 року на 91,75 гривень.

На підставі зазначеного, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000984001 від 01.09.2011 року (а.с.61) про зменшення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2009 року на 91,75 гривень.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Податковий орган в акті перевірки вказує на те, що відповідач на протязі грудня 2009 року мав взаємовідносини з ТОВ "Інтер". Під час проведення перевірки ТОВ "Інтер", було встановлено, що підприємство не має відповідних трудових ресурсів, основних засобів та виробничого обладнання для здійснення робот (послуг), тобто операції є без мети настання реальних наслідків. Таким чином, як вказано у акті перевірки, операції приймання-передачі робот (послуг) не проводилися.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ "Інтер"у грудні 2009 року мали місце господарські взаємовідносини з поставки товару, що підтверджено наступними документами бухгалтерського обліку:

- Податкова накладна від 07.12.2009 року № 9071204 на суму 550,50 гривень, у т.ч. ПДВ у сумі 91,75 гривень;

- Приходний ордер № 1163 від 25.12.2009 року,

- Видаткова накладна на суму 550,50 гривень, у т.ч. ПДВ у сумі 91,75 гривень,

- Вимога на видачу товару № 304 від 23.12.2009 року,

- Рахунок на оплату № 939 від 01.12.2009 року,

- Платіжне доручення № 4388 від 07.12.2009 року.

З пояснень сторін стає зрозумілим, що позивач, який мав права на бюджетне відшкодування по ПДВ, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Відповідач наполягав на тому, що суми ПДВ, сплачені позивачем під час проведення розрахунків з контрагентом не підлягали віднесенню до податкових кредитів по ПДВ в наслідок того, що контрагентом позивача - ТОВ "Інтер"порушено публічний порядок здійснення діяльності.

Як зазначено вище, позивачем надані документи, яки свідчать про те, що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість, в тому числі ПДВ.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

Відповідно до абз "д"п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Позивачем до матеріалів справи надано податкову накладну, яка свідчать про придбання товару від ТОВ "Інтер". Зазначена накладна має усі, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" реквізити.

Також, на думку суду єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного від'ємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг).

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за N168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку про реальність господарських операцій здійсненних ВАТ "Завод "Фіолент"по взаємовідносинах з ТОВ "Інтер", пов'язаність їх з власною господарською діяльністю позивача, та належне відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліку, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем податкового кредиту з ПДВ, які були не менш сум його зобов'язань по ПДВ у зазначені звітні періоди, надання ним податкових накладних на товар (послуги), отриманий у ТОВ "Інтер", суд вважає, що позивач правомірно включив відповідну суму ПДВ -91,75 гривень до складу податкового кредиту у грудні 2009 року.

Положеннями частини 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки не відповідають нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті від 25.06.2011 року №261/10-01/14309586, на підставі якого складено спірне податкове повідомлення -рішення № 0000984001 від 01.09.2011 року, висновок про те, щодо позивач порушив норми п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст.7 та п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту за грудень 2009 року на 91,75 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.11 у справі № 2а-10891/11/0170/10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук