Ухвала суду № 29513441, 05.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12385/10/10/0170

05.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Кримські генеруючі системи"- Торосян Лола Абдухалиловна, довіреність № 21 від 06.10.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 20.01.11 по справі № 2а-12385/10/10/0170

за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" (вул. Монтажна, 1;вул. Набережна, 69 В,Сімферополь,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95493; 95000)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим Державна податкова служба (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011р у справі № 2а-12385/10/10/0170 (суддя Кудряшова А.М.) адміністративний позов задоволений.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо здійснення розподілу грошових коштів в розмірі 1612,00 грн, , сплачених Державним підприємством "Кримські генеруючі системи" по платіжному дорученню №2565 від 19.08.2010 року та їх зарахування коштів у погашення податкового боргу та пені.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим внести зміни до особового рахунку Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" (код ЄДРПОУ 30909683) по податку на прибуток, якими зарахувати суму, перераховану платіжним дорученням №2565 від 19.08.2010 року на погашення авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів державного підприємства «Кримські генеруючі системи»згідно з призначенням платежу.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" судові витрати по сплаті судового збору 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011р у справі № 2а-12385/10/10/0170 та прийняти нову постанову якою апеляційну скаргу ДПІ в м. Сімферополі задовольнити, у позові ДП "Кримські генеруючі системи" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду у частині задоволення позовних вимог першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 05.03.2012 заперечував проти апеляційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача не з'явився, явку своїх представників не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення розподілу суми, сплаченої згідно платіжному дорученню №2565 від 19.08.2010 року у сумі 1612.00грн. та зарахування у погашення податкового боргу та пені; зобов'язання відповідача відобразити у особовому рахунку платника податків ДП "Кримські генеруючі системи" суму, перераховану згідно платіжному дорученню №2565 від 19.08.2010 року відповідно до призначення платежу як сплату авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за І півріччя 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу позивача податковим органом було направлено повідомлення про розподіл суми в розмірі 1612.00грн., що була сплачена ДП "Кримські генеруючі системи" з зазначенням в платіжному дорученні про призначення платежу - сплата авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно було проведено розподіл сплаченої суми на погашення податкового боргу та пені, оскільки податкове зобов'язання, зазначене в декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року, було сплачено своєчасно та не було податковим боргом на час його сплати, тобто податковий борг позивачем не погашався; податковий орган, на думку позивача також не наділений правом змінювати призначення платежу, вказане в платіжному дорученні.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим були надані податкові декларації з податку на прибуток:

06.05.2010 року - декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року (а.с.18), згідно з якою податкове зобов'язання звітного періоду склало 79,00грн. (рядок 17 декларації); сума авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів -1313,00грн. (рядок 20 декларації);

19.07.2010 року - декларація з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року (а.с.20), згідно з якою податкове зобов'язання звітного періоду склало 1318,00грн. (рядок 17 декларації); сума авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів -2926,00грн. (рядок 20 декларації).

За таких обставин, податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем у зазначеній податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

З матеріалів справи також вбачається, що платіжним дорученням №2161 від 18.05.2010 року (а.с.19) ДП "Кримські генеруючі системи" до бюджету було перераховано 1313.00грн. з зазначенням призначення платежу - авансовий внесок, нарахований на суму дивідендів та прирівняних до них платежів по стр.20 декларації за 1 квартал 2010 р. Також платіжним дорученням №2565 від 19.08.2010 року (а.с.21) позивачем до бюджету було перераховано 1612,00грн. з зазначенням призначення платежу - авансовий внесок, нарахований на суму дивідендів та прирівняних до них платежів по стр.20 декларації за 2 квартал 2010 р.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по розподілу суми сплаченого авансового внеску з податку на прибуток необґрунтованими і такими, що порушують права позивача.

Із таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи повідомленням від 20.08.2010 р. №101090111880525 відповідач повідомив позивача про те, що згідно з абз. 2 пп.16.3.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до питомої ваги пені у загальній сумі податкового боргу станом на день сплати здійснено розподіл суми податкового боргу з податку на прибуток, сплаченої 19.08.2010 р. згідно платіжному документу №2565: сплачена сума 1612.00грн.; розподіл суми погашення: податковий борг-1427,38грн.. пеня-184,62грн.

Вказане повідомлення було отримано позивачем 04.09.2010 року, що підтверджено вхідним штампом на копії повідомлення, яка надана позивачем (а.с.17).

Відповідно до абз. 2 пп. 16.3.3 п.16.3 ст.16 '"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

На підставі Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової інспекції України №276 від 18.07.2005, облік, контроль і складання звітності, по платежах, які надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (надалі - Інструкція 276). При введенні первинних документів по кожній операції фіксується особовий номер працівника, дата і час введення інформації.

Згідно з пунктом 5.3 Інструкції №276 при обробці розрахункових документів по оплаті платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряє відомості заповнення реквізитів "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам і на його паперовій копії проставляють дату і підпис відповідальної особи.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №276, проведення операцій по рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Судова колегія вважає, що згідно ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу України" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Крім того, діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу. Отже, за викладених обставин, операції по рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платників податків і позначених в них призначень платежу.

Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п.1.6 Інструкції №276 проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Згідно з п.3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 р. №74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 р. за №436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.

Отже, вказаними нормативно-правовими актами передбачена можливість розподілу платежу лише в частині визначення складової частини податкового боргу, що підлягає погашенню - основний платіж або пеня, та пропорційного співвідношення таких частин, а не зміна призначення платежу в частині самостійного визначення податковим органом саме податкового (звітного) періоду, за який погашається податковий борг.

З аналізу вищезазначених правових норм, судова колегія дійшла висновку, що право застосування податковим органом пп. 16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону №2181 може виникнути лише при наявності декількох обставин у сукупності:

- підприємство повинно мати податковий борг, у розумінні п. 1.3. Закону 2181, тобто і нараховану пеню;

- податковий борг (його частка) повинен бути сплачений і у платіжному дорученні повинно бути вказано призначення платежу (тобто визначений такий податковий борг);

- при сплаті податкового боргу платник податків у платіжному доручені самостійно не розподілив податковий борг (його частку) та пеню.

Позивач належним чином та в повному обсязі до настання граничного строку сплати сплатив визначену у податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року суму авансового внеску, нараховану на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, у розмірі 1612,00 грн.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу немає права самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків у платіжному дорученні при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу, оскільки позивачем була сплачена не сума податкового боргу по податку не прибуток, а авансові внески

Судова колегія вважає, що у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом (п.п. 11.1, 11.4 Інструкції).

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Стосовно рішення суду першої інстанції щодо відображення в особовому рахунку платіжного доручення позивача відповідно до зазначеного в ньому призначення платежу судова колегія зазначає наступне:

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт. який має вищу юридичну силу.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 20.03.1952 р., ратифікованого Україною 17.07.1997 р., передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. В ч. 2 цієї ж статті зазначено, що попередні положення ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів. Отже, зі змісту ч.2 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини вбачається, що будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою такого платника податків або за рішенням суду.

Частина 3 ст. 47 Господарського кодексу України передбачає, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

Із наведеного випливає, що діючим законодавством України закріплено право власника за власною ініціативою та на свій розгляд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном та гарантії недоторканості майна з боку держави.

У відповідності зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо здійснення розподілу сум, сплачених згідно платіжному дорученню №2565 від 19.08.2010 року у сумі 1612,00 грн. та їх зарахування у погашення податкового боргу та пені, зобов'язання відповідача відобразити в особовому рахунку платника податків ДП "Кримські генеруючі системи" суми, перераховані згідно платіжному дорученню №2565 від 19.08.2010 року відповідно до призначенню платежу, як сплата авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 1 півріччя 2010 року підлягають задоволенню та є належним способом способом захисту прав позивача у спірних відносинах.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011 у справі № 2а-12385/10/10/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011 у справі № 2а-12385/10/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук