Постанова № 29513315, 20.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р.

Справа № 5017/2379/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15173"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р.

у справі

господарського суду

№ 5017/2379/2012

Одеської області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15173"

до

Білгород-Дністровської міської ради

про

розірвання договору оренди

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:

не з'явились;

відповідача:

не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 р. Відкрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 15173" (далі – Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просило розірвати укладений з Білгород-Дністровською міською радою (далі – Рада) договір оренди земельної ділянки від 29.12.2003 р., зареєстрований у ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" Одеській регіональній філії Білгород-Дністровського міського відділу, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 115 від 20.05.2004 р.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про оренду землі", обґрунтовувало тим, що у зв'язку з фінансовою кризою Товариство припинило свою діяльність у галузі автомобільного транспорту та організації перевезень, іншої прибуткової діяльності не веде, розпочато процедуру ліквідації Товариства, у зв'язку з чим, останнє втратило необхідність і можливість у орендному користуванні земельною ділянкою. Незважаючи на неодноразові звернення Товариства з клопотаннями про розірвання спірного договору, Радою, з посиланням на зняття даного питання з розгляду, відповідного рішення прийнято не було, що є підставою для припинення його права користування відповідною земельною ділянкою у судовому порядку.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2012 р. (суддя Цісельський О.В.) позовні вимоги Товариства задоволено.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог. З посиланням на положення Цивільного кодексу України, зокрема ст. 651, суд виходив із того, що відмова Ради розірвати договір в порядку, передбаченому чинним законодавством України, що регулює спірні правовідносини є безпідставною оскільки важкий фінансовий стан підприємства, припинення ведення господарської діяльності, яке призвело до неможливості оплати орендних платежів є істотною умовою для розірвання договору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. (колегія суддів: Величко Т.А., Бойко Л.І., Таран С.В.) рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2012 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що Товариство не довело обставин, які у відповідності до норм законодавства України є підставами для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2012 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи та положення спірного договору, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 377, 627, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 141, 142 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Рада не скористалася правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслала, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

– на підставі рішення Ради від 27.06.2002 р. № 55-XXIV між Радою та Товариством було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.12.2003 р., за умовами якого Товариству було передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 4,87 га, яка розташована по вул. Автомобільній, 1 у м. Білгороді-Дністровському, для обслуговування будівель та споруд (далі – Договір). Державну реєстрацію договору здійснено 20.05.2004 р. за № 115;

– у пункті 4.1 Договору сторони передбачили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні із тим, у якому він одержав її в оренду;

– відповідно до п. 8.4 Договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором її використанню, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

– за умовами п. 8.5 Договору, дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше ніж за один місяць.

– 24.12.2009 р. загальними зборами акціонерів Товариства прийнято рішення (протокол №1) про ліквідацію товариства, затверджено склад ліквідаційної комісії, обрано голову ліквідаційної комісії;

– листами від 07.02.2011 р. № 13, від 15.08.2011 р. №50 та від 17.01.2012р. №4 Товариство зверталось до міського голови з проханням розірвати договір оренди землі від 29.12.2003 р. у зв'язку з ліквідацією товариства, зокрема зазначаючи, що на території пл. 2, 1048 кв. м. розміщені 5 об'єктів, які відносяться до ФДМ України, товариство ніякої діяльності не веде, сплачувати за оренду землі можливості не має;

– у листі-відповіді від 21.05.2012 р. № 02/15-19-231/919, виконавчий комітет Ради повідомив Товариство, що стосовно розірвання договору оренди землі було підготовлено проект рішення на розгляд чергового пленарного засідання сесії міської Ради, яка відбулася 17.05.2012 р., але питання не знайшло підтримки більшості голосів депутатів та було знято з розгляду.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, господарський суд апеляційної інстанцій виходив із того, що Товариство у якості підстав позову не посилалось на обставини, які, виходячи з положень чинного законодавства України або укладеного між сторонами Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2003 р., є підставами для розірвання цього договору.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України з таким висновком апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною третьою ст. 31 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої, другої ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

Пунктом 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" (в редакції від 16.01.2013 р.) роз'яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Як зазначалось вище, судами попередніх інстанцій було встановлено, що пунктами 8.4, 8.5 Договору сторони передбачили, що за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше ніж за один місяць, договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема з підстав, визначених у тому числі Земельним кодексом України.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначенні ст. 141 Земельного кодексу України, пунктом "а" частини першої якої, передбачено добровільну відмову від права користування земельною ділянкою.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство неодноразово зверталось до Ради з листами від 07.02.2011 р. № 13, від 15.08.2011 р. №50 та від 17.01.2012р. №4, у яких, у відповідності до вимог та у терміни встановлені п. 8.5 Договору, письмово повідомляло про втрату необхідності та можливості у орендному користуванні спірною земельною ділянкою, у зв'язку з припиненням своєї діяльності, розпочатою ліквідацією підприємства та просило розірвати даний договір. Однак, незважаючи на дані звернення Радою відповідного рішення не прийнято, договір не розірвано.

Враховуючи наведені вище положення законодавства, а також звернення Товариства до Ради з пропозицією про розірвання договору оренди землі, та зважаючи на те, що позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, у зв'язку з припиненням своєї діяльності та ліквідацією, та враховуючи передбачену умовами Договору можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позовні вимоги Товариства є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

А тому, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що місцевий господарський суд, хоча і з інших мотивів, проте по суті правильно задовольнив позовні вимоги Товариства.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу наведеного вище не врахував, у зв'язку з чим безпідставно відмовив Товариству у задоволенні позовних вимог, а тому, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а рішення місцевого господарського суду – залишити в силі з мотивів, зазначених у даній постанові Вищого господарського суду України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15173" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. у справі № 5017/2379/2012 господарського суду Одеської області скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2012 р. у названій справі залишити в силі.

Достягнути з Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15173" на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 26077922, рахунок: 31211254700007, банк: ГУ ДКУ у м. Києві, код банку: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)" з символом звітності 254) 10 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з Білгород-Дністровської міської ради (вул. Леніна, 56, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67701, код ЄДРПОУ – 26275763) на користь Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15173" (вул. Автомобільна, 1, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700, код ЄДРПОУ – 03118067) 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 10 коп. судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.

Доручити господарському суду Одеської області видати наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.Г. Полянський