Ухвала суду № 29512859, 18.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 року м. Київ К/9991/57937/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012

у справі № 2а/1270/4689/2012

за позовом Малого приватного підприємства фірми «Вторметал»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012, задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 30.05.2012 № 000021530.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (на підставі наказу про проведення перевірки та повідомлення від 28.04.2012 № 4186/153) з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Арікон», складено Акт перевірки від 16.05.2012 № 303/153/30619137, в якому встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: позивачем занижено податок на додану вартість за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 по взаємовідносинам з ПП «Арікон»всього у сумі 33504,00 грн., в тому числі по наступним періодам: червень 2011 року -10080,00 грн., липень 2011 року -23424,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2012 № 0000021530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 33504,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 8376,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій, з урахуванням матеріалів справи, у тому числі договору купівлі-продажу від 20.06.2011 № 20/06, зроблено вірний висновок про те, що позиція податкової інспекції відносно придбання позивачем у ПП «Арікон» товару, який не є предметом договору, є помилковою, оскільки предметом договору є майно (товар, послуги), які визначені саме в специфікації до договору (п.1.1 Договору).

Крім того, з акта документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Арікон»від 10.02.2012 № 324/236-27156815 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 вбачається, що первинна бухгалтерська документація підприємства під час проведення перевірки досліджена не була.

Саме з огляду на відсутність документального підтвердження ПП «Арікон»податкових зобов'язань, податковий орган дійшов висновку про завищення ПП «Арікон»сум податкових зобов'язань з ПДВ у період з 01.01.2011 по 30.09.2011 на суму 66195914,00 грн. та, як наслідок, заниження позивачем за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 сум ПДВ в розмірі 33504,00 грн.

Судами вірно зазначено, що в такому випадку доцільно було б провести зустрічну звірку, якою, у відповідності до ч. 2 п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Так, під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, податковим органом не було здійснено правовий аналіз договірним відносинам між МППФ «Вторметал»та ПП «Арікон»на підставі первинних документів, а тому актом перевірки від 16.05.2012 № 303/153/30619137 відповідач на припущеннях дійшов висновку про заниження позивачем у червні-липні 2011 року податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін , визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що формування позивачем податкового кредиту за ціною вищою за рівень звичайних цін, податковим органом не доведено.

Крім того, у відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними 9або підтверджені податковим накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що податкові накладні, виписані ПП «Арікон»складені з порушенням вимог ст. 201 Подеткового кодексу України.

З урахуванням наведеного, судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок про те, що оскільки висновки Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби щодо порушення позивачем норм, зазначених в акті перевірки від 16.05.2012 № 303/153/30619137, не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи, спірне повідомлення-рішення від 30.05.2012 № 000021530, прийняте на підставі зазначеного акта, є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль