Рішення № 29512032, 18.02.2013, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 1711/1930/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 рокум. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.

при секретарі судового засідання Бірук Н.С.

з участю:

позивача не з»явився

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника співвідповідача -

ПАТ «Страхова компанія

«Універсальна» не з»явився

представника третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору

ПАТ «Страхова компанія «Уніка» не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля позивача при зіткненні з транспортним засобом, що належить відповідачу, в розмірі 4502 гривні 94 копійки та моральної шкоди в розмірі 15000 гривень. Розмір матеріальних збитків визначено виходячи з вартості ремонтно-відновлювальних робіт належного позивачу автомобіля, що не були відшкодовані третьою особою - страховиком ПАТ «Страхова компанія «Уніка». Визначаючи розмір моральної шкоди позивач виходив з того, що неправомірними діями відповідача були порушені його права, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Ухвалами суду до участі в справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» і на підставі заяви відповідача від 19.12.2012 року залучене як співвідповідач Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна».

В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задоволити повністю з підстав, вказаних в позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно 06.09.2012 року він порушив вимоги Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода та отримали механічні пошкодження його автомобіль та автомобіль позивача. Проте не погоджується із заявленою вартістю ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля позивача та вважає недоведеним факт понесення позивачем витрат у вказаному розмірі. Також пояснив, що постійної роботи не має, працює час від часу на будівництві, визначена позивачем сума моральної шкоди є значною і він має змоги одноразово відшкодувати цю суму.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що вважає непідтвердженими доказами факти проведення позивачем ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля та завдання позивачу відповідачем моральної шкоди на суму 15000 грн.. Також вважає необґрунтованим визначений позивачем розмір моральної шкоди. Крім того, відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, повинен здійснювати співвідповідач - страховик відповідача ПАТ «СК «Універсальна», оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована цією особою.

Свідок ОСОБА_5 під час судового засідання пояснила, що вона є дружиною позивача, під час ДТП 06.09.2012 року вона була за кермом автомобіля «Шевроле-Авео», що належить позивачу. Керувала цим автомобілем з дозволу позивача, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вона має право керувати вказаним автомобілем.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники співвідповідача ПАТ «СК «Універсальна» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «СК «Уніка» в судове засідання повторно не зявились, заперечень, заяв чи клопотань суду не надали.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши у сукупності докази по справі, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Постановою судді Кузнецовського міського суду Ковтуновича М.І. від 08 жовтня 2012 року відповідач визнаний винним у тому, що 06 вересня 2012 року о 14 год. по вул.Кібенка у м.Кузнецовську, керуючи автомобілем „Форд-Мондео" (д.н. НОМЕР_1), в порушення п.п.10.1, 10.9 ПДР України, під час руху заднім ходом не переконався у безпечності свого маневру та не скориставшись допомогою сторонніх осіб, здійснив наїзд на стоячий транспортний засіб автомобіль марки «Шевроле-Авео» (д.н. НОМЕР_2), що належить позивачу, внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У відповідності із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САА №873121 власником транспортного засобу „CHEVROLET AVEO" (д.р.н. ВК0816ВВ) є позивач, право керування вказаним автомобілем має також його дружина свідок ОСОБА_5. Під час ДТП 06.09.2012 року за кермом вказаного автомобіля була дружина позивача свідок ОСОБА_5, що підтверджується її показаннями в судовому засіданні та постановою суду від 08 жовтня 2012 року. Цивільно - правова відповідальність позивача, як власника вказаного транспортного засобу, застрахована третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «СК «Уніка» (поліс №АВ/7992538 від 17.07.2012 року). За відновлювальний ремонт автомобіля, що отримав пошкодження в результаті вказаного ДТП третя особа сплатила на користь особи, що здійснювала ремонт автомобіля позивача, страхове відшкодування 13010, 16 грн.. Вказане підтверджується випискою по банківському рахунку ОСОБА_6 від 09.10.2012 та рахунком фактурою №45 ПП ОСОБА_6 про вартість ремонту автомобіля «Шевроле-Авео» (д.н. НОМЕР_2), що підписаний виконавцем робіт та позивачем. Згідно із зазначеним рахунком фактурою №45 вартість ремонту вказаного автомобіля становить 17513,10 грн..

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА №143731 власником транспортного засобу „FORD MONDEO" (д.р.н. ВК2491АТ) є відповідач. Відповідач визнав, що 06.09.2012 року він керував вказаним транспортним засобом та внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху сталась ДТП. Крім того, сторони визнали, що в результаті вказаного ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У відповідності із ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Станом на 06.09.2012 року цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ «СК «Універсальна», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/0283741 від 26.01.2012 року ( далі - договір страхування) на загальну суму 150 тис. грн.. За умовами п.п. 2,6,7 договору страхування ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» взято під страховий захист цивільно-правову відповідальність відповідача та забезпечено транспортний засіб - автомобіль марки «FORD MONDEO» (д.р.н. ВК2491АТ) в тому числі у разі заподіяння шкоди третім особам під час ДТП. Пунктом 3 договору страхування встановлено, що цей договір діє до 25.01.2013 року включно.

Тобто дорожньо-транспортна пригода, що відбулась 06.09.2012 року о 14 год. в м.Кузнецовську відбулась із забезпеченим транспортним засобом, під керуванням відповідача ОСОБА_2 - страхувальника за договором страхування під час дії цього договору.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму ( страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ОСОБА_5) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. У відповідності із п.22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи. Пунктом 9.1 ст.9 Закону визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно із п.4 договору страхування ліміт відповідальності співвідповідача за шкоду заподіяну майну третіх осіб, що спричинена в результаті дії застрахованого транспортного засобу, визначене у розмірі 50 тис. грн.. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії договору страхування.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом вказаних положень Закону та ст.1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особо, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик. Оскільки за заявою відповідача до у часті в справі в якості співвідповідача залучений страховик суд повинен враховувати відповідальність і страховика, незалежно від того, чи наполягає потерпілий на відшкодуванні шкоди її заподієвачем, відповідальність якого застрахована за договором обовязкового страхування. Згідно із п.37.4 ст.37 Закону страхувальник має право отримати компенсацію його витрат у випадку, коли такі витрати здійснювались за згодою страховика. В іншому випадку страховик може відмовити у компенсації.

На підставі наведеного співвідповідач зобов»язаний відшкодувати позивачу матеріальні збитки, що завдані пошкодженнням транспортного засобу останнього, що виникли в результаті зіткнення із транспортним засобом, що належить відповідачу. При визначенні розміру майнової шкоди суд врахував наступні факти. Згідно із рахунком фактурою №45 від 12.09.2012 року ПП ОСОБА_6 вартість ремонтно-відновлювальних робіт належного позивачу автомобіля становить 17513,10 грн.. Особа, що здійснювала відновлювальний ремонт належного позивачу автомобіля, отримала від третьої особи - страховика ПАТ «Страхова компанія «Уніка» відшкодування в розмірі 13010,16 грн.. Отже невідшкодованою страховиком позивачу залишилась сума матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в розмірі 4502,94 грн..

Оскільки розмір заявленої позивачем вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не виходить за межі ліміту відповідальності страховика відповідача співвідповідача ПАТ «СК «Універсальна», завдана майну позивача в результаті ДТП шкода в розмірі 4502,94 грн. підлягає стягненню на користь із співвідповідача.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила. Статею 23 ЦК передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті порушення її прав, яка полягає: 1) фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів, 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна, 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.п.5,10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що наявними у справі доказами не підтверджено, що позивач втратив в результаті пошкодження транспортного засобу нормальні життєві звязки та докладав додаткові зусилля для організації свого життя. Безпідставним також є твердження позивача, що відповідачем порушено право власності позивача на автомобіль. Проте суд вважає, що позивач зазнав душевних страждань внаслідок пошкодження відповідачем його майна автомобіля марки «Шевроле Авео». Однак зважаючи на те, що автомобіль позивача був відремонтований протягом короткого часу, душевні страждання позивача є нетривалими, також враховано майновий стан відповідача, який не має постійного заробітку, завдання відповідачем шкоди майну позивача з необережності.

За таких обставин, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди необхідно стягнути з відповідача 600 гривень. У задоволенні вимог про стягнення решти заявленої позивачем суми моральної шкоди в розмірі 14400 гривень слід відмовити через надмірність і необгрунтованість.

Згідно із ст.84 ЦПК витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. У відповідності із ст.1 Закону України «Про граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» за консультації та складання позову компенсація витрат сторони не передбачена. За участь особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді сплачується компенсація витрат на правову допомогу.

Разом з тим, позивач не надав належних доказів того, що він поніс витрати на правову допомогу адвоката. Додана до позову копія квитанції №166304 не є належним доказом того, що саме позивач сплатив 300 гривень за надання правової допомоги в даній справі саме адвокату ОСОБА_1. Оскільки у вказаній квитанції не зазначено хто (прізвище, ім»я, по батькові), в якій справі (предмет позову), який адвокат і кому саме надавав правову допомогу. Таким чином, слід залишити без задоволення вимогу про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 300 гривень.

Згідно із п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. В свою чергу, позивач сплатив судовий збір в розмірі 429,2 грн. (квитанції №53 та №55 від 25.10.2012 року). У відповідності із п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином слід повернути позивачу сплачений згідно квитанції №55 від 25.10.2012 року судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок, як внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно із ч.1 ст.88 ЦПК понесені позивачем і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок підлягають стягненню з відповідача та співвідповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3,6,9,33,22,37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст.23,979,1167,1187,1194 ЦК України, ст. 60, ч.4 ст.61, ст.ст. 84, 88, 212-215 ЦПК України, Законами України «Про граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» та «Про судовий збір», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_4 4502 (чотири тисячі п»ятсот дві) гривні 94 копійки матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 600 (шістсот) гривень моральної шкоди.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 14400 гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 300 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_4 45 гривень 02 копійки витрат по сплаті судового збору. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 6 гривень витрат по сплаті судового збору.

Повернути ОСОБА_4 214 гривень 60 копійок сплаченого згідно квитанції №55 від 25.10.2012 року судового збору, як внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий

Повний текст рішення суду виготовлено і підписано 22 лютого 2013 року