Рішення № 29508338, 11.02.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/6800/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі -Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2232/ФКВ-07, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 7 843, 00доларів США. з розрахунку 9,5% річних за користування кредитом на строк з 26.12.2007 року по 23.12.2011 року.

Зазначають, що відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Правління НБУ № 369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Посилаються на те, що відповідно до ст.ст. 514, 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначають, що враховуючи вищевикладене, АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 2232/ФКВ-07 від 26.12.2007 року.

Звертають увагу суд на те, що відповідно до п.п. 2.4., 2.5. Договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 163, 00доларів США по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок Позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Згідно п. 1.5., 2.6., 2.7 Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Банк має право вимагати повного виконання кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями умов цього Договору та договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у випадках, передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

Зазначають, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 07.05.2012 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 36 817, 63 грн. У зв'язку з чим звертаються з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обгрунтуваши поясненнями просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги визнала частково, мотивуючи тим, що за період дії кредитного договору відповідачем сплачено на погашення кредитної заборгованості 5 675, 23 доларів США, а тому останній визнає заборгованість у сумі 2 167, 77 доларів США, що є еквівалентом 17 362,98 грн.

Крім того зазначає, що банкам заборонено встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь.

Враховуючи вищевикладене просить суд позов задовольнити частково, а саме стягнувши суму заборгованості в розмірі 2 167, 77 доларів США, що є еквівалентом 17 362,98 грн. за курсом НБУ, а в іншій частині вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 26.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 2232/ФКВ-07 (а.с. 6-12).

Відповідно до п.п. 1., 4. зазначеного Договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти у розмірі 7 843, 00доларів США. з розрахунку 9,5% річних за користування кредитом на строк з 26.12.2007 року по 23.12.2011 року, для придбання автомобіля. Позичальник же в свою чергу зобов'язався сплачувати платежі за цим Договором у розмірі, порядку та строки встановлені цим Договором та Графіком платежів щодо погашення суми Кредиту, процентів за користування ним, комісій Банку, сукупних послуг, які надаються Позичальнику у зв'язку із укладенням цього Договору, а також інших фінансових зобов'язань Позичальника, які виникають у зв'язку з укладенням цього Договору.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем було отримано кредитні кошти у встановленому в Договорі розмірі, що підтверджує пояснення представника позивача про належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.19-23), 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно наданого суду уточненого Витягу з Додатку № 2 до Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку» від 30.06.2010 року, ТОВ «Укрпромбанк» передав, а АТ «Дельта Банк» прийняв матеріали Кредитного договору № 2232/ФКВ-07 укладеного 26.12.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 Фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання на момент підписання зазначеного Додатку складає 3 525, 16 дол. США. (а.с.168).

Статті 512, 513, 514 ЦК України визначають, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про доведеність тієї обставини, що по Кредитному договору № 2232/ФКВ-07 від 26.12.2007 року, укладеному між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1, дійсно відбулася заміна кредитора з ТОВ «Укрпромбанк» на АТ «Дельта Банк».

Судом встановлено, що відповідач отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності систематично порушував свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 07.05.2012 року складає 36 817, 63 грн.

Крім того факт неналежного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором не заперечується також і представником відповідача в судовому засіданні, а нею оспорюється тільки розмір заборгованості.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.6), дата повернення кредитних коштів по Кредитному договору № 2232/ФКВ-07 від 26.12.2007 року - 23.12.2011 року.

Як вже зазначалося вище судом встановлено та не заперечується сторонами, що позичальником грошові кошти (кредит) були отримані в повному обсязі, однак свої зобов'язання за Договором, які стосуються повернення кредиту, процентів за його користування та комісії, як станом на вищезазначений день повернення кредитних коштів зазначений у Кредитному договорі так і станом на день звернення з даним позовом до суду, не виконанні, чим порушуються права позивача.

Зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Банк має право вимагати повного виконання кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями умов цього Договору та договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у випадках, передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про наявність обов'язку відповідача сплатити позивачу кредитну заборгованість за Кредитним договором № 2232/ФКВ-07 від 26.12.2007 року в розмірі 36 817, 63 грн.

Що стосується посилань представника відповідача на те, що за період дії кредитного договору відповідачем сплачено на погашення кредитної заборгованості 5 675, 23 доларів США, а тому останній визнає заборгованість у сумі 2 167, 77 доларів США, що є еквівалентом 17 362,98 грн., то суд не може взяти їх до уваги виходячи з наступного.

Умовами Кредитного договору № 2232/ФКВ-07 від 26.12.2007 року визначено графік повернення Кредиту, нарахування та сплати процентів та комісій.

Так відповідно до п. 2.4. Договору, повернення Кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше як 163 дол. США по 20 число (включно) кожного місяця , починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання Кредиту.

Відповідно до п. 2.7. Договору, нараховані проценти сплачуються Позичальником у валюті Кредиту по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням Кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу Банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку Позичальника, відкритого у Банку (філії).

Згідно п. 2.10. Договору, нарахування комісії за управління Кредитом здійснюється щомісячно у валюті Кредиту (для кредитів у національній валюті) або у гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день нарахування (для кредитів в іноземній валюті). Нарахована комісія сплачується Позичальником у національній валюті по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем її нарахування та одночасно з остаточним поверненням Кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу Банку або шляхом безготівкового перерахування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з моменту укладення Кредитного договору до 2010 року було здійснено наступні платежі в рахунок погашення кредитної заборгованості, а саме:

- 07.05.2008 року - 500 дол. США (Квитанція № 13) (а.с.169);

- 19.05.2008 року - 500 дол. США (Квитанція № 5) (а.с.170);

- 22.07.2008 року - 514, 54 дол. США (Квитанція № 9) (а.с.171);

- 27.11.2008 року - 828, 26 дол. США (Квитанція № 1) (а.с.172);

- 23.03.2009 року - 432,43 дол. США (Квитанція № 1) (а.с.173);

- 21.09.2009 року - 1200, 00 дол. США (Квитанція № 1) (а.с.174);

- 25.11.2009 року - 500, 00 дол. США (Квитанція № 1) (а.с. 175);

- 03.03.2010 року - 500, 00 дол. США (Квитанція № б/н) (а.с.176);

- 28.05.2010 року - 700, 0 дол. США (Квитанція № 2) (а.с.177).

З вищевикладеного вбачається, що платежі відповідачем здійснювались не систематично, з порушенням графіку встановленого п.п. 2.4., 2.7., 2.10. Кредитного договору.

Пункт 2.14. Договору визначає, що при надходженні від Позичальника коштів на сплату заборгованості за цим Договором черговість платежів встановлюється Банком відповідно до вимог п. 4.2.2. цього Договору.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору, грошові кошти на виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, спрямовувати в наступній черговості: на сплату прострочених: процентів за користування Кредитом; на сплату прострочених комісій, якщо їх сплата передбачена умовами цього Договору; на сплату простроченої заборгованості по Кредиту; на сплату нарахованих процентів за користування Кредитом; на сплату комісій, якщо їх сплата передбачена умовами цього Договору; на сплату строкової заборгованості по Кредиту; на сплату штрафних санкцій; на сплату інших платежів за цим Договором; на дострокове повернення заборгованості по Кредиту.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що твердження представника відповідача, що за період дії кредитного договору відповідачем сплачено саме на погашення кредитної заборгованості 5 675, 23 доларів США є необґрунтованими, оскільки дана сума на виконання зобов'язань за договором спрямовувалась в порядку черговості визначеної п. 4.2.2. Договору, і оскільки платежі останнім здійснювались невчасно, то основна їх частина спрямовувалась на сплату штрафних санкції, що об'єктивно підтверджується наданою суду Випискою по особовому рахунку (а.с.56-101).

Будь-яких інших належних та допустимих доказів в підтвердження свої заперечень проти позову, в порушення вимог ст.ст. 10, 58, 59, 60 ЦПК України, відповідачем та його представником суду не надано.

Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 368, 17 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 525, 526, 541, 542, 543, 610, 611, 612, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р № 373980009, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 34047020:

- заборгованість по кредитному договору в розмірі 36817, 63 грн.;

- судовий збір в розмірі 368, 17 грн.;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко