Рішення № 29507725, 22.02.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-8381/2011

Провадження № 2/344/797/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

22 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Біо-Імпульс» про стягнення заборгованості за договором поставки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просив суд стягнути з ПП «Біо-Імпульс» суму боргу з урахуванням індексу інфляції та неустойки в розмірі 26 817,54грн. та державне мить в розмірі 269,0грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 15.12.2009р. був укладений договір поставки, відповідно до якого ПП «Біо-Імпульс» зобов'язалось продати ОСОБА_2 хвойні пиломатеріали на загальну суму 100 000,00грн., а ОСОБА_2 прийняти товар та своєчасно оплатити його.

Згідно з умовами договору та специфікації позивач здійснив попередню часткову оплату товару в розмірі 27 472,0грн., однак, в порушення прийнятих на себе зобов'язань, відповідачем не були виконані умови договору поставки.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, за змістом якої, просив заявлені позовні вимоги задовольнити, а справу розглянути у його відсутності та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.12.2009р. між ПП «Біо-Імпульс» та ОСОБА_2 укладено договір поставки, згідно якого ПП «Біо-Імпульс» зобов'язалось продати ОСОБА_2 хвойні пиломатеріали - дошка обрізна відповідно до загальної специфікації і специфікацій до кожної партії товару, а ОСОБА_2 прийняти товар та своєчасно оплатити на умовах договору та узгодженої специфікації до відповідної партії (а.с.6-8).

Крім того, відповідно до п.4.1 даного договору умови поставки товару визначаються відповідною специфікацією для кожної партії.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що покупець - в даному випадку позивач направляє продавцю - відповідачу заявки на кожну партію, що визначають необхідну кількість, особливі деталі товару, строки поставки, ціни та загальну вартість поставки, умови оплати та інші відповідні дані. При цьому, як передбачено цим договором, заявка набуває чинності з моменту підписання її обома сторонами.

Крім того, п.п.4.5 договору визначено, що терміни постачання чергової партії товару визначаються сторонами у відповідній заявці.

Згідно матеріалів даної цивільної справи, позивачем 15.12.2009р. була подана специфікація-заявка №1 до договору поставки, яка підписана сторонами договору, а отже набула чинності саме 15.12.2009р. Таким чином, відповідачу було відомо про умови та час поставки, яку він зобов'язався відповідно до умов підписаного договору від 15.12.2009р. виконати. Однак, відповідачем не були виконані зобов'язання, які взяті ним відповідно до договору від 15.12.2009р.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами цивільної справи, зокрема квитанція №54 від 16.12.2009р. на суму 8 500,0грн., платіжне доручення №1 від 28.12.2009р. на суму 10 000,0грн., платіжне доручення №2 від 30.12.2009р. на суму 8 700,00грн., позивачем на виконання п.5.1 договору поставки від 15.12.2009р., а також специфікації-заявки №1 від 15.12.2009р. часткову сплату авансу за товар в розмірі 27 200,00грн. (а.с. 10-12).

Крім того, відповідно до пояснень позивача 13.0.2010р. відповідачем здійснене часткове повернення сплачених за товар коштів в розмірі 10 000,0грн. з призначенням «повернення помилково перерахованих коштів».

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особа, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Тобто, при укладанні договору поставки від 15.12.2009р., позивач зобов'язався отримати та сплатити за товар, а відповідач зобов'язався щодо поставки товару, а також набув права щодо отримання коштів за поставлений товар.

У відповідності до ст.525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, у відповідності до ст. 629 ЦК України.

У відповідності до ст.610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог. Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивача не доведено внесення нею на рахунок відповідача суми в розмірі 27 472,00грн. Відповідно до доказів, які подані позивачем в обґрунтування своєї позиції, позивачем внесено на рахунок ПП «Біо-Імпульс» 27 200,00грн., що підтверджується копіями квитанції №54 від 16.12.2009р. на суму 8 500,0грн., платіжного доручення №1 від 28.12.2009р. на суму 10 000,0грн., платіжного доручення №2 від 30.12.2009р. на суму 8 700,00грн. (а.с.10-12).

Подані позивачем копії квитанцій №54 від 16.12.2009р. на суму 102,0грн. та №13 від 28.12.2009р. на суму 55грн. свідчать про сплату позивачем комісії згідно тарифів банку, який здійснював послуги за прийом та перерахунок платежів.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки встановлюють комісійну винагороду, яка є платою, що стягується банком з клієнта за виконання певних банківських операцій за дорученням клієнта. Комісійна винагорода є одним із видів непроцентних доходів банків. Розмір і порядок стягнення комісійної винагороди банки встановлюють самостійно з урахуванням чинного законодавства на основі тарифів, затверджених рішенням правління банку, та відповідно до укладених з клієнтами договорів.

Таким чином, відповідні платежі не відносяться до суми грошового зобов'язання відповідача, а отже не мають включатися до розрахунку заборгованості.

Крім того, позивач не надав доказів сплати нею комісії в розмірі 115,0грн., які включені до розрахунку заборгованості, а отже з урахування вищевикладеного, а також індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання та відповідно до роз'яснення Верховного Суду України від 03.04.1997р. №6.2.-97р. «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» відповідач має сплатити: 26405,2грн. (інфляція:27200*103,3%-27200=897,6грн.+17200*111,8%-17200=2029,6грн.+ неустойка:6278,0грн.+ залишок авансу: 17200,0грн. )

Документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.202, 525, 526, 530, 610-612, 625, 629, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212-215,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПП «Біо-Імпульс» (код ЄДРПОУ 34078661, м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 2) на користь ОСОБА_2 (ід.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) суму боргу з урахуванням індексу інфляції та неустойки в розмірі 26 405,2грн.

Стягнути з ПП «Біо-Імпульс» (код ЄДРПОУ 34078661, м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 2) на користь ОСОБА_2 (ід.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 264,5грн. державного мита.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Шамотайло О.В.