Вирок № 29502779, 19.02.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-738/12

Провадження № 1-369-83/13

В И Р О К

іменем України

19.02.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.

при секретарі Губко Ю.М.

за участю прокурора Алфьорової Г.В., Юркової Ю.В.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, маючої вищу освіту, непрацюючої, незаміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженої: 31.03.2010 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків терміном на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

12.12.2011 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч.2, 3 ст. 191, 70, 71 КК України до 4 років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади терміном на 3 роки;

22.01.2013 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 389, 71 КК України до 4 років 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків терміном на 3 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 4 ст. 358 КК України, -

встановив:

24.09.2012 року ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на підроблення документа, який посвідчується установою і який надає права, з метою його подальшого використання, з метою ухилення від явки в судове засідання до Києво-Святошинського районного суду Київської області, де проходило слухання справи за її обвинуваченням, умисно підробила медичну довідку від 24.09.2012 року № 167, яка була видана жіночою консультацією Києво-Святошинської центральної районної лікарні, в яку власноруч внесла рукописний текст - "24.11.2012 под наблюдение доктора".

Відповідно до висновку експерта від 29.10.2012 року № 358 рукописний текст, що знаходиться в медичній довідці № 167, виданою жіночою консультацією Києво-Святошинського району, який починається словами: "...под наблюдением доктора" виконаний ОСОБА_2

В ході виконання постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Бурбели Ю.С. від 27.06.2012 року про привід ОСОБА_2 в судове засідання, остання була доставлена до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області для подальшої її доставки до Києво-Святошинського районного суду Київської області. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 перебуваючи в Києво-Святошинському РВ ГУ МВС України в Київській області, усвідомлюючи що дані, внесені до довідки від 24.09.2012 року № 167 є недостовірними, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надала завідомо підроблену нею довідку оперуповноваженому розшукового відділення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 з метою ухилення від явки в судове засідання.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 винною себе у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала частково та пояснила, що 24.09.2012 року близько 10 години вона прийшла на огляд до жіночої консультації Києво-Святошинської центральної районної лікарні до лікаря ОСОБА_4 та після огляду попросила, щоб він видав їй довідку про стан її здоров'я, оскільки така довідка потрібна була у військомат її сину для відстрочки і лікар на її прохання надав таку довідку, після чого вона пішла додому. Вдома вона підібрала кулькову ручку та в нижній частині довідки поставила тире і власноруч дописала: "… 24.11.2012 под наблюдением доктора". 25.09.2012 року за постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області її забрали до райвідділу міліції, де у неї вилучили вказану довідку. У вчиненому розкаялася, просила її суворо не карати.

Незважаючи на часткове визнання підсудною вини у пред'явленому їй обвинуваченні, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1,4 ст. 358 КК України, підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані у справі та досліджені під час судового слідства, а саме:

- показами свідка ОСОБА_3, яка будучи допитаною у судовому засіданні пояснила, що 13.07.2012 року їй на виконання надійшла постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Бурбели Ю.С. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з підписки про невиїзд на взяття та тримання під вартою. При виїзді за її місцем проживання останньої не було. В ході бесіди по мобільному телефону ОСОБА_2 повідомила, що перебуває на стаціонарному лікуванні. З метою встановлення достовірності, було проведено розшукові заходи. 25.09.2012 року ОСОБА_2 було доставлено до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області для виконання постанови суду про зміну запобіжного заходу. ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області повідомила, що не з'являється у судові засідання у зв'язку з тим, що перебуває під наглядом у лікаря та як підтвердження надала довідку, яка викликала сумніви щодо її достовірності. Вказану довідку у ОСОБА_2 було вилучено протоколом огляду місця події в присутності понятих. В подальшому нею було надруковано запит в жіночу консультацію Києво-Святошинської центральної районної лікарні для підтвердження факту перебування під наглядом лікаря ОСОБА_2 Завідуючий жіночої консультації Києво-Святошинської центральної районної лікарні ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_2 дійсно зверталась до нього за довідкою про стан її здоровя, пояснюючи що довідка їй потрібна для надання до районного військомату, де стоїть на обліку її син і він їй виписав довідку без номеру, датовану 24.09.2012 року. ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_2 дійсно була на оперативному лікуванні з 12.07.2012 року по 27.07.2012 року, після чого один раз на 10 днів вона мала відвідувати жіночу консультацію протягом 45 діб, тобто нагляд лікаря закінчився 17.09.2012 року. На даний час ОСОБА_2 на лікуванні в жіночій консультації не перебуває;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306, 314 КПК України показами свідка ОСОБА_5, який будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що 25.09.2012 року він у власних справах перебував поблизу Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Боярка, вул.. Хрещатик, 88. До нього підійшла жінка, яка представилася працівником міліції, пред'явила своє посвідчення та попросила зайти до кабінету начальника ізолятора тимчасового тримання, щоб засвідчити факт вилучення документів у незнайомої жінки, на що він погодився. Крім нього був запрошений у якості понятого ще один незнайомий йому чоловік. Їм було зачитано права та обов'язки. Після цього працівник міліції попросила раніше незнайому йому жінку надати документ, а саме медичну довідку № 167, на що жінка погодилась і надала її працівнику. Вона надала медичну довідку від 24.09.2012 року № 167 видану на ім'я ОСОБА_2 Києво-Святошинською центральною районною лікарнею жіночою консультацією, а саме лікарем ОСОБА_4 При огляді медичної довідки, він помітив, що внизу знаходиться рукописний текст, який відрізняється від рукописного тексту, що знаходиться у довідці вище. Після цього вказану довідку було вилучено працівниками міліції та складено протокол, який було зачитано вголос, де він та інший понятий поставили свої підписи;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306, 314 КПК України показами свідка ОСОБА_6, який будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що 25.09.2012 року він у власних справах перебував поблизу Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, за адресою: м. Боярка, вул.. Хрещатик, 88. До нього підійшла жінка, яка представилася працівником міліції, пред'явила своє посвідчення та попросила зайти до кабінету начальника ізолятора тимчасового тримання, щоб засвідчити факт вилучення документів у незнайомої жінки, на що він погодився. Крім нього був запрошений у якості понятого ще один незнайомий йому чоловік. Їм було зачитано права та обов'язки. Після цього працівник міліції попросила раніше незнайому йому жінку надати документ, а саме медичну довідку № 167, на що жінка погодилась і надала її працівнику. Вона надала медичну довідку від 24.09.2012 року № 167 видану на ім'я ОСОБА_2 Києво-Святошинською центральною районною лікарнею жіночою консультацією, а саме лікарем ОСОБА_4 При огляді медичної довідки, він помітив, що внизу знаходиться рукописний текст, який відрізняється від рукописного тексту, що знаходиться у довідці вище. Після цього вказану довідку було вилучено працівниками міліції та складено протокол, який було зачитано вголос, де він та інший понятий поставили свої підписи;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306, 314 КПК України показами свідка ОСОБА_4, який будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що він працює на посаді завідуючого жіночою консультацією з 05.02.2012 року, де на оперативному лікуванні з 12.07.2012 року по 25.07.2012 року знаходилась ОСОБА_2 з діагнозом вузлова фіброміома матки. Лікарняний лист ОСОБА_2 не потребувала, оскільки остання не працює. 24.09.2012 року ОСОБА_2 звернулась до нього, щоб він їй виписав довідку про те, що вона знаходилась на оперативному лікуванні. Він виписав їй довідку про період її перебування на оперативному лікуванні з 12.07.2012 року по 25.07.2012 року. Внизу довідки він зазначив дату видачі довідки, а саме 24.09.2012 року і поставив свій підпис;

- протоколом огляду місця події від 25.09.2012 року, згідно якого в процесі огляду ОСОБА_2 добровільно видала наручно довідку від 24.09.2012 року № 167, видану жіночою консультацією Києво-Святошинською центральною районною лікарнею та вилучено вказану довідку (а.с. 5); заявою ОСОБА_2 від 25.09.2012 року про добровільну видачу довідки № 167 (а.с. 6); листом з жіночої консультації Києво-Святошинської центральної районної лікарні про те, що ОСОБА_2 25.07.2012 року виписана зі стаціонарного лікування та на лікуванні не перебуває (а.с. 8); висновком експерта від 29.10.2012 року № 358, згідно якого рукописний текст, що знаходиться в медичній довідці № 167 виданою жіночою консультацією Києво-Святошинської центральної районної лікарні, який починається словами: "...под наблюдение доктора", належить ОСОБА_2 (а.с. 36-39); довідкою від 24.09.2012 року № 167, виданою жіночою консультацією Києво-Святошинської центральної районної лікарні (а.с.41); протоколом огляду документів від 29.10.2012 року , згідно якого оглянуто аркуш паперу білого кольору, на якому нанесений рукописний текст, виконаний російською мовою, який починається словами: "Справка №167...", в лівому верхньому кутку розташований відтиск прямокутного штампу, виконаний барвником фіолетового кольору, в правому нижньому кутку розташований відтиск круглої печатки, виконаний барвником синього кольору, поруч розташований відтиск трикутного штампу; оглянуто аркуш паперу рожевого кольору, на якому нанесений рукописний текст російською мовою, який починається словами: "Расписка..." і закінчується "...підписом .ОСОБА_2"; порівняльні зразки тексту на аркуші паперу білого кольору, на яких барвником чорного кольору нанесений рукописний текст на українській мові в кількості 15 аркушів та порівняльні зразки написання цифр, на аркуші паперу білого кольору, на яких барвником чорного кольору нанесені цифри, в кількості 15 аркушів (а.с. 73).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд визнає, що свідок ОСОБА_3, частково підсудна під час розгляду справи в суді, а свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на досудовому слідстві давали правдиві послідовні покази, які відповідають встановленим обставинам справи.

До показів ОСОБА_2, в частині того, що вона не надавала працівникам міліції підроблену нею довідку, суд відноситься критично, вважає їх неправдивими та такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_2 кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин, оскільки в цій частині вони спростовуються показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які повідомили, що ОСОБА_2 сама надала підроблену довідку працівникам міліції та протоколом огляду місця події від 25.09.2012 року, згідно якого в процесі огляду ОСОБА_2 добровільно видала наручно довідку від 24.09.2012 року № 167, видану жіночою консультацією Києво-Святошинською центральною районною лікарнею та вилучено вказану довідку та заявою ОСОБА_2 від 25.09.2012 року про добровільну видачу довідки № 167.

Суд визнає, що вина підсудної у вчиненні злочину доведена повністю, дії ОСОБА_2 кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права з метою використання його підроблювачем та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу підсудної.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України, злочини за ч. 1, 4 ст. 358 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості, ОСОБА_2 раніше судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочинів.

Тому суд, з урахуванням всіх обставин злочину, ставлення підсудної до вчиненого, вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті, за ч.4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі, в межах санкції вказаної статті, оскільки вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудної та не знаходить підстав для призначення інших видів покарань.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю вказаних злочинів суд призначає шляхом повного складання призначених покарань.

В зв'язку з тим, що після постановлення вироку Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 22.01.2013 року було встановлено, що ОСОБА_2 винна ще і в інших злочинах вчинених нею до постановлення вказаного вироку, суд на підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточне покарання призначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. ст. 81, 330 КПК України в редакції 1960 року.

Судові витрати відповідно до ст. 93 КПК України в редакції 1960 року підлягають стягненню з підсудної.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України в редакції 1960 року, п. 11 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 4 ст. 358 КК України, і призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки., більш суворим, призначеним вироком Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 22.01.2013 року у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на строк 3 (три) роки, призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на строк 3 (три) роки.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 строк перебування її під вартою з 25.09.2012 року по 19.02.2013 року включно.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді взяття та тримання під вартою в Київському СІЗО УДПС України в м. Києві та Київській області до набрання вироком законної сили змінити з взяття та тримання під вартою в Київському СІЗО УДПС України в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши її з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за проведення судово-почеркознавчої експертизи) 1058 (одна тисяча пятдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок судових витрат (а.с. 35).

Речові докази: медичну довідку № 167 видану жіночою консультацією Києво-Святошинської центральної районної лікарнї (а.с. 41), розписку від 25.07.2011 року, виконану ОСОБА_2 (а.с. 42), та умовно-вільні зразки почерку ОСОБА_2 (а.с. 43-72), що зберігаються при матеріалах справи, - залишити у справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з часу його проголошення прокурором та потерпілою, а засудженою - в той же строк, з часу отримання нею копії вироку.

Суддя О.М.Гришко