Постанова № 29502170, 13.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2013 року Справа № 812/68/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

за участю

секретаря судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Краснодонського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну підготовку у розмірі 5160,42 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2013 року Краснодонський міськрайцентр зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну підготовку у розмірі 5160,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 24.11.2011 по 17.10.2012 в Краснодонському міськрайцентрі зайнятості відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ від 01.03.1999 перебував на обліку як безробітний громадянин ОСОБА_1 З метою сприяння зайнятості безробітного та подальшому працевлаштуванню, 31.05.2012 ОСОБА_1 був направлений на професійне навчання за напрямком «Водій тролейбуса» з 31.05.2012 по 05.11.2012. На підставі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 Краснодонським міськрайцентром зайнятості матеріальна допомога перераховувалась на особовий рахунок ОСОБА_1 Наказом МКП «Луганськелектротранс» № 143-к від 16.10.2012 ОСОБА_1 відрахований з навчання за пропуски занять без поважної причини. Позивач зазначив, що згідно з ч. 2 п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ОСОБА_1 зобов'язаний повернути Краснодонському міськрайцентру зайнятості суму вартості наданих йому соціальних послуг - витрат на професійну підготовку, суму забезпечення - виплаченої матеріальної допомоги у період професійної підготовки. Неповернення ОСОБА_1 вартості соціальних послуг та допомоги по безробіттю спричиняє шкоду інтересам держави, а саме - сума незаконно отриманих державних коштів повинна бути спрямована на соціальний захист інших безробітних осіб, які того потребують згідно із законодавством України про зайнятість та для яких ці кошти є єдиним засобом до існування.

На підставі наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Краснодонського міськрайцентру зайнятості суму вартості наданих соціальних послуг - витрат на професійну підготовку у розмірі 5160,42 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Положеннями ст.22 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (далі - Закон №1533) передбачено, що загальним критерієм визнання за особою права на допомогу по безробіттю є визнання її у встановленому порядку безробітною.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону №1533 застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених ст.ст. 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі - Закон №803, який був чинний до 01.01.2013) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно зі ст.25 Закону №803 держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату відповідних компенсацій, у т.ч. виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №803 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію (ч.2 ст.2 Закону №803).

Крім того, відповідно до абз.6 п.1, абз.8 п.2 ст.19 Закону №803 Державна служба зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання; має право оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення.

При цьому, професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Порядок та підстави надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного відповідним Порядком, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року №916/5137 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного (далі - матеріальна допомога у період професійного навчання) застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування, та компенсуються витрати на проїзд до місця проходження професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також оплачується проживання в період професійного навчання та у разі необхідності витрати, пов'язані з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається за умови відвідування безробітним занять без пропусків без поважних причин, що підтверджується відповідним табелем.

Судом встановлено, що відповідач перебував на обліку як безробітний у Краснодонському міськрайонному центрі зайнятості у період з 24.11.2011 до 17.10.2012, що підтверджується реєстраційною персональною карткою 120611111700001 (а.с.6).

Відповідач уклав із Краснодонським міськрайцентром зайнятості договір від 28.05.2012 №87/12 (а.с.10), за умовами якого був направлений на підготовку/перепідготовку за професією «Водій тролейбуса» з метою подальшого працевлаштування до навчального закладу - МКП «Луганськелектроранс» виплатою щомісячної матеріальної допомоги згідно із законодавством.

Пунктом 3.1.2 вказаного договору передбачена відповідальність громадянина за припинення навчання без поважних причин або за відмову працювати за набутою професією, яка полягає у стягненні з останнього загальної суми витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги, витрат на проїзд до місця навчання та назад та витрат на проживання.

Згідно табелю обліку відвідувань групи слухачів за направленням Краснодонського міськрайцентру зайнятості за вересень-травень 2012 року відповідач не відвідував учбові заняття (а.с. 43-46).

Наказом МКП «Луганськелектроранс» від 16 жовтня 2012 року № 143-к ОСОБА_1 відраховано із групи навчання, у зв'язку з пропуском занять без поважних причин. (арк. справи 7).

Згідно довідки від 21 грудня 2012 року № 6/5-1689 безробітному ОСОБА_1, за період з 31.05.2012 по 19.08.2012 нараховано та сплачено матеріальну допомогу в період професійного навчання у сумі 2234,23 грн., на проїзд у сумі 465,40 грн. та суму витрат на перенавчання у розмірі 2460,76 грн. (арк. справи 14).

Краснодонським міськрайцентром зайнятості направлено претензію від 29 жовтня 2012 року № 6/6-1461 про порушення безробітним ОСОБА_1 умов договору та законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та повернення ним коштів, що були витрачені Краснодонським міськрайцентром зайнятості на профнавчання в загальній сумі від 5160,42 грн., з яких: вартість навчання - 2460,76 грн., витрати на проїзд - 465,40 грн., матеріальна допомога у період навчання - 2234,26 грн. Протягом місячного строку з дня отримання претензії відповідач отримані кошти на профнавчання у період з 25.02.2010 по 02.08.2010 у розмірі 1423,70 грн. не повернув.

У встановлений законодавством термін ОСОБА_1 добровільно кошти не повернув.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.36 Закону №1533 у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Пунктом 28 Порядку у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Абзацом 3 п.28 Порядку передбачено, що якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до матеріалів справи заборгованість зі сплати витрат на професійне навчання та матеріальної допомоги відповідачем не погашена та станом на час розгляду справи складає 5160,42 грн.

Згідно частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів підтверджуючих сплату суми витрат на професійне навчання та виплату матеріальної допомоги у розмірі 5160,42 грн.

Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо судового збору не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну підготовку у розмірі 5160,42 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Краснодонського міськрайцентру зайнятості суму вартості наданих соціальних послуг витрат на професійну підготовку у розмірі 5160,42 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят гривень 42 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 15 лютого 2013 року.

Суддя К.В. Агевич