Постанова № 29502168, 22.02.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2013 року м. Чернівці Справа № 824/98/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Хотинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю ВКТ “АРГО”,-

ВСТАНОВИВ :

Хотинська міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області Державної податкової служби (далі-позивач) звернулась з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ВКТ “АРГО”(далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 139756,65 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю ВКТ “АРГО” зареєстроване, як юридична особа 18.07.2005 року (а.с.108-115).

За відповідачем обліковується заборгованість в сумі 139756,65 грн. по наступним податкам: по сплаті надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на загальну суму 17651,26 грн., по сплаті плати за землю на загальну суму 116392,54 грн., по сплаті плати за спецводокористування до бюджету на загальну суму 5712,85 грн.

Вказана заборгованість підтверджується поданими відповідачем до Хотинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби:

-податковими деклараціями з екологічного податку на 1 квартал 2011 року №9003064029 від 10.05.2011 року, на 2 квартал 2011 року №9006187497 від 08.08.2011 року, на 3 квартал 2011 року №9010332547 від 07.11.2011 року, на 4 квартал 2011 року №9015253261 від 06.02.2012 року, на 1 квартал 2012 року №9025462541 від 10.05.2012 року, на 3 квартал 2012 року №9069445521 від 18.10.2012 року;

-податковими деклараціями збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води на 2011 рік №9006435554 від 09.08.2011 року, на 2011 рік №9010662550 від 08.11.2011 року, на 2011 рік №9015250242 від 07.02.2012 року, на 2012 рік №9025474333 від 10.05.2012 року, на 2012 рік №9069445063 від 02.11.2012 року;

-податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2011 рік №9000144605 від 28.01.2011 року, на 2012 рік №9002346577 від 30.01.2012 року, на 2011 рік №9000146239 від 28.01.2011 року, на 2012 рік №9002355042 від 30.01.2012 року, на 2011 рік №9000143153 від 28.01.2011 року, на 2012 рік №9002349507 від 30.01.2012 року(а.с.13-55).

12 жовтня 2011 року позивачем складено акт перевірки №000040/1800/22836526 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати по сплаті екологічного податку до бюджету(а.с.57-59)

12 жовтня 2011 року позивач надіслав на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення №000268/1800(а.с.56).

10 грудня 2012 року позивачем складено акт перевірки №000197/1800/22836526 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати по екологічному податку до бюджету(а.с.62-63).

10 грудня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення №000243/1800/22836526(а.с.60).

16 квітня 2012 року позивачем складено акт №000046/1800/22836526 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати по податку плати за спецводокористування до бюджету(а.с.66-68).

16 квітня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення №000060/1800, №000062/1800(а.с.64-65).

10 грудня 2012 року позивачем складено акт №000196/1800/22836526 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати по податку плати за спец водокористування до бюджету(а.с. 71-77).

10 грудня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення №000242/1800/22836526(а.с.69).

10 грудня 2012 року позивачем складено акт №000198/1800/22836526 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати по земельному податку до бюджету(а.с. 73-74).

10 грудня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення №000246/1800/22836526,№000244/1800/22836526, №000245/1800/22836526, №000247/1800/22836526, №000249/1800/22836526, №000248/1800/22836526(а.с.75-85).

13 серпня 2012 року позивачем складено акт №14/22-00/22836526 про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Арго», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року(а.с.88-95).

13 листопада 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення №0000332200(а.с.96).

26 вересня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу №30(а.с98).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори, як плата за землю.

Пунктами 287.1, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Згідно п.п. 9.1.6 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних належать такі податки та збори, як екологічний податок.

Відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Згідно п.п. 14.1.67 Податкового кодексу України, збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва.

Відповідно до п.п. 9.1.12 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних належать такі податки та збори, як збір за спеціальне використання води.

Згідно ст.326 Податкового кодексу України, водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пункт 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України передбачає, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з адміністративного позову по товариству з обмеженою відповідальністю «Арго», заборгованість відповідача становить 139756,65 грн. та на день винесення постанови не погашена.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно ч.1 ст.256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВКТ “АРГО” податковий борг в сумі 139756,65 грн. з рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

4. Копію постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Боднарюк