Рішення № 29501125, 04.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.13 Справа№ 5015/5351/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Скірі М., розглянув справу

за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів;

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів;

про: стягнення 2758 грн. 28 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: Леонтьєва Н.Г. - прокурор прокуратури м. Львова;

позивача: Парамонов О. С.- представник на підставі довіреності № 18-11-07840 від 29.12.2012 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 19.12.2012 року порушено провадження у справі за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2 758 грн. 28 коп. Розгляд справи призначено на 17.01.2013 року.

У судове засідання 17.01.2013 року представник відповідача не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомив. Розгляд справи відкладено на 04.02.2013 року.

У судове засідання 04.02.2013 року представник відповідача повторно не з'явився. Представники позивача проти відкладення розгляду справи заперечують.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

04.02.2013 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Фонд державного майна України по Львівській області (надалі по тексту рішення - позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення боргу в розмірі 2 758 грн. 28 коп., з яких 2 013 грн. 66 коп. - сума основного боргу, 320 грн. 67 коп. - пеня та 423 грн. 95 коп. - штраф. Позивач у позовній заяві вказує, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди № 21. Станом на 16.06.2012 року заборгованість відповідача по сплаті орендної плати становить 2 013 грн. 66 коп. Сума позову із врахуванням пені та штрафу, нарахованих на підставі п. п. 3.7, 3.8 договору, складає 2 758 грн. 28 коп.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне:

20 червня 2008 року сторони уклали договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 21. Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове вбудоване приміщення в будівлі їдальні, площею 24, 5 м. кв. за адресою АДРЕСА_1 що перебуває на балансі Вищого професійного училища № 29.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

20.06.2008 року сторони підписали Акт приймання-передавання № 21/2008 нерухомого державного майна, площею 24,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до п. 3.1 договору зазначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2008 року - 479 грн. 21 коп. За результатами конкурсу на право оренди державного майна (протокол засідання конкурсної комісії від 18.06.2008 року № 3) встановлена орендна плата без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2008 року - 500 грн. Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок, визначений Управлінням Державного казначейства України; 30% - на рахунок балансоутримувача.

Станом на 16.06.2012 року заборгованість відповідача по сплаті орендної плати складає 2013 грн. 66 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості по орендній платі та пені до Державного бюджету Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по договору оренди від 20.06.2008 року № 21 (Акт приймання-передачі від 16.06.2012 року) заборгованість відповідача складає 2 013 грн. 66 коп. основного боргу, 320 грн. 67 коп. пені та 423 грн. 95 коп. штрафу.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. Судом встановлено, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 передано відповідачу на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 21 від 20.06.2008 року та акту приймання-передавання нерухомого державного майна № 21/2008 від 20.06.2008 року.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; орендна плата встановлюється у грошовій формі. Згідно з п. 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства з врахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 320 грн. 67 коп. та 423 грн. 95 коп. штрафу. Згідно з положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У договорі № 21 не вказано, протягом якого часу відповідачеві нараховуватиметься пеня у випадку несвоєчасної оплати орендної плати, тому застосуванню підлягає наведена вище норма Господарського кодексу України. З огляду на викладене, суд здійснив перерахунок пені відповідно до вимог чинного законодавства України, внаслідок чого стягненню підлягає 133 грн. 94 коп. пені, за перші шість місяців прострочення орендної плати.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідн. номер НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДР 20823070 на р/р № 31114092702002, одержувач: Держбюджет м. Львова, банк одержувача - ГУДКС України у Львівській області, МФО 825014, ЄДР 38008294) 2013 грн. 66 коп. основного боргу, 423 грн. 95 коп. штрафу та 133 грн. 94 коп. пені.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 186 грн. 73 коп. пені.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідн. номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету 1512 грн. 93 коп. судового збору за розгляд справи господарським судом.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 06.02.2013 року.

Суддя Матвіїв Р.І.