ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.02.13 Справа № 6/5014/3236/2012
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз", смт. Ювілейне Дніпропетровської області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельса", с. Кам'янка Новопсковського району Луганської області
про стягнення 46 751 грн. 77 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Латишева Л.Л., дов. №32 від 10.01.2013;
від відповідача - не прибув;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 46 751 грн. 77 коп. за договором поставки товару № 3 від 20.03.2012, в тому числі борг - 42 173 грн. 71 коп., пеня - 2 340 грн. 61 коп., 7,5 % річних - 2 237 грн. 45 коп.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного представника в судові засідання тричі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що, в тому числі, свідчить і відмітка органу зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення, а саме ухвал суду від 18.12.2012, 17.01.2013, 04.02.2013. Тобто, в даному випадку, відповідач мав реальну можливість надати пояснення або заперечення по справі.
В той же час від відповідача будь-яких клопотань не надійшло.
З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні, представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог. Але вказана заява містить лише перелік документів, що до неї додаються, в тому числі і розрахунок ціни позову на загальну сумі 42 531 грн. 71 коп., з яких борг - 42 173 грн. 71 коп., 3% річних - 358 грн. 00 коп.
В даному випадку фактично заява про зменшення розміру позовних вимог або будь-яких інших вимог позивачем не надано, але розрахунок містить іншу загальну ціну позову та інший розрахунок 3% річних, у зв'язку з чим суд приймає поданий позивачем розрахунок як фактичну дію щодо зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим відповідно до ст. 22 ГПК України позовними вимогами слід вважати стягнення з відповідача заборгованості в сумі 42 173 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 358 грн. 00 коп.
При цьому, зменшення розміру позовних вимог є правом позивача і така дія ніяким чином не порушує прав та інтересів відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
Між ТОВ «Компанія Агро-Союз» - позивачем у справі («Постачальник»), та СТОВ ім. Енгельса - відповідачем у справі («Покупець»), був укладений договір поставки № 3 від 20.03.2012.
За умовами вказаного договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах договору згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору позивач за відповідними накладними (арк. справи 9-22) згідно довіреностей відповідача (арк. справи 26-31) поставив, а відповідач прийняв певний товар (запчастини), який останній в повній мірі не оплатив, у зв'язку з чим за розрахунком позивача станом на день подачі позову залишилась заборгованість в сумі 42 173 грн. 71 коп.
З метою отримання зазначеної суми заборгованості позивач направляв відповідачу повідомлення від 30.07.2012, яке останнім було залишено без задоволення.
Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку оплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 42 173 грн. 71 коп., пеню в сумі 2 340 грн. 61 коп., 7,5 % річних в сумі 2 237 грн. 45 коп.
В обґрунтування вимог за позовом позивач також посилається на норми ст. ст. 526, 625 ЦК України та інші.
Відповідач позовні вимоги не оспорив.
Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було вказано вище, 20.03.2012 між сторонами у справі було укладено договір № 3, за умовами якого «Постачальник» - позивач у справі, зобов'язався поставити відповідну продукцію згідно специфікацій до договору, а «Покупець» - відповідач у справі, зобов'язався прийняти та оплатити на умовах договору відповідну продукцію.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець - зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Відповідно до п. 6.1 договору поставки сторони узгодили, що він вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2012.
На момент звернення із позовом, доказів припинення дії договору сторонами не надано.
Згідно п. 3.1 договору оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем протягом 25 календарних днів з дати поставки партії продукції.
Згідно п. 2.2 поставка продукції здійснюється партіями, на кожну партію складається специфікації з визначенням найменування продукції, асортименту, кількості, ціни товару, строку поставки та інші відомості.
Із матеріалів справи вбачається, що в період: березень - травень 2012 року, згідно специфікацій позивач поставив, а відповідач по довіреності на представників отримав певну продукцію - запасні частини, на загальну суму 45 485 грн. 04 коп., яку в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 42 173 грн. 71 коп.
Відповідач вказаний факт не оспорив, доводи позивача в цій частині не спростував, власного розрахунку суми заборгованості не надав.
З метою отримання заборгованості за поставлений товар позивач направив відповідачу повідомлення про сплату боргу від 30.07.2012, яке було залишено без задоволення.
Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач - як боржник.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону, а також Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Тобто на момент звернення до суду у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлену продукцію в сумі 42 173 грн. 71 коп.
Відповідач доказів повної оплати отриманої продукції не надав, доводи позивача не оспорив.
При цьому згідно акту звірення розрахунків станом на 16.01.2013 відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 42 173 грн. 71 коп.
Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 15.05.2012 по 12.11.2012 на суму 358 грн. 00 коп. слід зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем припускалася про строчка платежу, у зв'язку з чим утворився відповідний борг.
В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
В даному випадку іншого розміру річних не передбачено, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині річних слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 15.05.2012 по 12.11.2012 на суму 358 грн. 00 коп.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути борг в сумі 42 173 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 358 грн. 00 коп. (всього 42 531 грн. 71 коп.).
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Енгельса», с. Кам'янка, Новопсковського району, Луганської області, вул. Пульного, буд. 2, код 03739220 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз», смт. Ювілейне, Дніпропетровська область, вул. Нижньодніпровська, буд. 1, код 37707732 борг в сумі 42 173 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 358 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 22.02.2013
Суддя Т.А. Василенко
Помічник судді Є.В. Добродзій
Надр. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу (рекомендованим листом з повідомленням).
Вих. №
2
22.02.2013
Судове рішення № 29500343, Господарський суд Луганської області було прийнято 18.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/5014/3236/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: