Рішення № 29498243, 13.02.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.13 Справа № 5021/1586/12.

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача Сумської районної державної адміністрації, м. Суми

за участю прокурора Сумського району

про визнання незаконним та скасування розпорядження

Головуючий суддя Котельницька В.Л.

суддя Заєць С.В.

суддя Левченко П.І.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (довіреність серії ВРХ № 214900 від 06.11.2012р.)

від відповідача - Каранда Т.Г. (довіреність № 879 від 10.04.2012р.)

прокурор - Калінін С.К.

У судовому засіданні брала участь секретар судового засідання Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 1284 від 30.12.2010р. «Про скасування розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 29.09.2008р. № 934». В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оспорюваного розпорядження, оскільки позивач на законних підставах набув право оренди земельної ділянки та належним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, укладеним 27.10.2008 р. між сторонами у справі на виконання розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації №934 від 29.09.2008р.

У відповідності до відзиву на позовну заяву за № 2496 від 12.11.2012р., відповідач заперечує проти заявлених вимог позивача виходячи з того, що оспорюване розпорядження № 1284 від 30.12.2010р. «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 29.09.2008 № 934» було прийняте на виконання протесту прокурора № 124-5005 від 17.12.2010р., яким вимагалось скасувати розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 29.09.2008р. №934 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського використання в довгострокову оренду терміном на 25 років шляхом проведення аукціону на території Косівщинської сільської ради». Також відповідач зазначає, що рішення господарського суду Сумської області від 12.12.2011р. по справі № 5021/2450/2011, яким визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.10.2008р., укладений між сторонами у даній справі, позивачем оскаржене не було та набрало законної сили. Крім того, відповідач зазначає, що даний спір, на його думку, не підлягає розгляду в господарському суді, оскільки дані правовідносини мають публічно-правовий характер.

Відповідачем були подані доповнення до відзиву від 28.11.2012р. на позовну заяву (вхідний номер 15654 від 28.11.2012р.), в яких позивач додатково обґрунтовує свою позицію з приводу непідвідомчості даного спору господарському суду.

Згідно письмових заперечень на відзив (вхідний 15653 від 28.11.2012р.), позивач наполягає на підвідомчості даного спору господарському суду, а також додатково обґрунтовує свої вимоги з посиланням на незаконність оспорюваного розпорядження.

У відповідності до додаткових доповнень до відзиву № 2790 від 17.12.2012р., відповідач наголошує на відсутності правових підстав для задоволення позовної заяви.

В судовому засіданні 18.12.2012р. присутній прокурор відповідно до ч. 3 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України усно повідомив про свою участь у даній справі.

Прокурор надав до суду письмові пояснення №124-37вих-13 від 04.01.2013р. стосовно заявлених позовних вимог, в яких вказує, що позивачем невірно визначена підсудність та вважає, що спір мав би розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Також прокурор наголошує на тому, що розпорядження голови Сумської РДА №1284 від 30.12.2010р. відповідає вимогам чинного законодавства, а також зазначає, що ряд аргументів позивача не відповідають предмету позову.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.01.2013р. був призначений колегіальний розгляд даної справи у складі трьох суддів.

У дане судове засідання прокурор подав належним чином завірені копії матеріалів перевірки щодо законності розпорядження № 934 від 29.08.2010р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної с/г використання в довгострокову оренду на території Косівщинської сільської ради». Дані документи оглянуті судом в судовому засіданні та долучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача подав у дане судове засідання оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи розпоряджень голови Сумської районної державної адміністрації від 29.08.2008р. № 934, від 20.08.2008р. № 738, від 11.09.2008р. № 822. а також оригінал журналу реєстрації та копію витягу з журналу реєстрації розпоряджень за 29.08.2008р. та 29.09.2008р. Крім того, представник відповідача повідомив, що при реєстрації розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 29.08.2008р. № 934 була допущена технічна помилка, оскільки дане розпорядження зареєстровано в журналі реєстрації розпоряджень голови райдержадміністрації за 2008 рік від 29.09.2008р. за № 934. Дані документи також оглянуті судом у судовому засіданні та їх копії долучаються до матеріалів справи.

Розглянувши доводи відповідача та прокурора щодо непідвідомчості справи у даному спорі господарському суду, суд відхиляє їх на підставі наступного:

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (п 1.2. ) господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності. У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке:

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Відповідно до п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України:

- щодо набуття, здійснення та припинення прав юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, територіальних громад та держави на земельні ділянки (крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності");

- пов'язані із захистом права на земельні ділянки (в тому числі відновлення порушеного права третьої особи, яка на підставі рішень державних органів або органів місцевого самоврядування претендує на спірну земельну ділянку);

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства;

- про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок;

- про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

- пов'язані з набуттям, зміною та припиненням права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- про встановлення, зміну та припинення земельного сервітуту;

- що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою;

- про стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок;

- інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що справа у даному спорі підвідомча господарському суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази по справі в їх сукупності, суд встановив:

Розпорядженням голови Сумської районної державної адміністрації від 29.08.08р. № 934: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сільськогосподарського використання в довгострокову оренду терміном на 25 років шляхом проведення аукціону на території Косівщинської сільської ради; надано в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 2,3846 га пасовищ для сільськогосподарського використання переможцю аукціону із земель запасу на території Косівщинської сільської ради; встановлено орендну плату в розмірі 10,0% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за згодою сторін; визначено необхідність укладення договору оренди землі з переможцем аукціону; стартову вартість отримання права оренди земельних ділянок встановлено в розмірі 100% від нормативої грошової оцінки земельної ділянки; шаг аукціону визначено в розмірі 5% від стартової вартості отримання права оренди земельних ділянок; аукціон визначено провести в тридцятиденний термін з моменту виходу оголошення про проведення аукціону.

27 жовтня 2008 року між сторонами був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець (відповідач) надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,3846 га, у тому числі 2,2447 га пасовищ та 0,1399 га господарських шляхів, що розташовані на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Земельна ділянка надана в оренду для сільськогосподарського використання (для сінокосіння) на 25 років.

Договір зареєстровано у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 30.10.2008 року за № 040861305830.

Акт встановлення та закріплення в натурі (на місцевості) існуючих меж земельної ділянки складено 22.09.2008 року на виконання розпорядження голови Сумської райдержадміністрації від 29.08.2008 р. № 934.

Акт про передачу та прийом земельної ділянки складено сторонами 27.10.2008 року на підставі розпорядження голови Сумської райдержадміністрації від 29.08.2008р. № 934 та договору оренди від 27 жовтня 2008 року .

Передача в оренду спірної ділянки за договором оренди землі від 27 жовтня 2008 року здійснена на підставі вищезгаданого розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 29.08.2008 року № 934.

Як свідчить витяг з журналу реєстрації розпоряджень Сумської районної державної адміністрації, розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації за № 934 фактично прийняте та зареєстроване 29.09.2008 року, тобто справжня дата цього розпорядження - 29.09.2008 року.

Розпорядженням № 934 від 29.09.2008 року голова Сумської райдержадміністрації вирішив провести аукціон в тридцятиденний термін з моменту виходу оголошення про проведення аукціону.

Доказів виходу (опублікування) оголошення про проведення аукціону на виконання розпорядження голови Сумської райдержадміністрації № 934 від 29.09.2008 року суду надано не було.

Поряд з цим, аукціон, який на виконання розпорядження № 934 від 29.09.2008 року мав бути проведений в тридцятиденний термін з моменту виходу оголошення про його проведення, був проведений 30.09.2008 року (наступного дня після прийняття вищезгаданого розпорядження) і переможцем його стала позивач.

Прокурором 17.12.2010р. було винесено протест за № 124-5005 на вищевказане розпорядження, згідно якого прокурор вимагав скасування як незаконного розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 934 від 29.09.08р. (фактична дата розпорядження) «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки с/г використання в довгострокову оренду на території Косівщинської сільської ради».

Прокурором в протесті було зазначено, що під час прийняття головою Сумської РДА розпорядження № 934 від 29.09.08р не було чітко зазначено за рахунок якої категорії земель відводиться земельна ділянка, оскільки до категорії земель «сільськогосподарського призначення» також відносяться землі з цільовим використанням «пасовища», що в свою чергу не відповідає вимогам ст. 19 Земельного кодексу України. Також проведеною перевіркою додержання вимог земельного законодавства України порядку законності здійснення затвердження Сумською райдержадміністрацією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водоохоронної зони навколо Косівщинського водосховища площею 2,3846 га з'ясовано, що в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» зазначений вище проект не проходив обов'язкову державну землевпорядну експертизу та не отримав відповідний висновок. Також у протесті зазначено, що орган виконавчої влади Сумська РДА не мала права здійснювати процедуру затвердження проекту землеустрою земельної ділянки площею 2,3846 га без наявності обов'язкового висновку державної землевпорядної експертизи, що в свою чергу є недотриманням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 17 Земельного кодексу України.

Крім того, під час прокурорської перевірки встановлено, що в розпорядженні голови Сумської РДА від 29.08.08р. № 934 була допущена помилка при його реєстрації, оскільки згідно журналу реєстрації розпоряджень голови Сумської райдержадміністрації за 2008 рік зазначене вище розпорядження зареєстроване від 29.09.08р. за № 934. За вказаних підстав, в порушення вимог ст.137 Земельного кодексу України щодо здійснення процедури проведення земельних торгів у строк не раніше 30 днів з моменту опублікування в пресі офіційної інформації про виставлення на земельні торги земельних ділянок було проведено незаконний аукціон з продажу права оренди на земельну ділянку площею 2,3846га на території Косівщинської сільської ради.

Судом в судовому засіданні були досліджені матеріали прокурорської перевірки. Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував, що відповідачем були допущені порушення вимог земельного законодавства при винесенні розпорядження № 934 від 29.09.2008р., при здійсненні процедури проведення земельних торгів та наданні в оренду спірної земельної ділянки.

На виконання протесту прокурора Сумського району Сумської області від 17.12.2010р. № 124-5005 розпорядження голови райдержадміністрації від 29.09.2008р. № 934 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського використання в довгострокову оренду терміном на 25 років шляхом проведення аукціону на території Комівщинської сільської ради» скасовано розпорядженням голови районної державної адміністрації від 30.12.2010р. № 1284.

Таким чином, скасованим є розпорядження голови Сумської райдержадміністрації № 934 від 29.09.2008р. (фактична дата розпорядження), на підставі якого відповідачем передано позивачеві в оренду вищезгадану земельну ділянку шляхом укладення договору оренди землі від 27 жовтня 2008 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.12.2011р. у справі №5021/2450/2011 було визнано недійсним договір оренди землі загальною площею 2,3846 га від 27 жовтня 2008 року, укладений між Сумською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований Сумським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 30.10.2008 року за № 040861305830, зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Сумській районній державній адміністрації (м. Суми, вул. Іллінська, 97, ідентифікаційний код 04057864) земельну ділянку загальною площею 2,3846 га на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області. Рішення суду оскаржено не було на набрало законної сили.

Розглянувши доводи позивача щодо незаконності оскаржуваного розпорядження, суд зазначає наступне:

Статтею 17 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Дія актів місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, або окремих положень цих актів зупиняється у разі невиконання або неоскарження у встановленому законом порядку рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначена необхідність врахування Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), при вирішенні земельних спорів як за участю органів місцевого самоврядування, так і за участю органів виконавчої влади.

В пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 зазначено, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У пункті 5 Рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 наголошується на тому, що системний аналіз конституційних і законодавчих положень та положень пункту 5 статті 121, пункту 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України "Про прокуратуру", прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя, четверта статті 21 Закону України "Про прокуратуру").

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Статтею 8 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції Закону, чинній на момент винесення протесту прокурора) встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Невиконання законних вимог прокурора тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право (ч. 2 ст.20 Зкону України «Про прокуратуру» в редакції Закону, чинній на момент винесення протесту прокурора):

1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень;

3) у встановленому законом порядку починати досудове розслідування, порушувати дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

6) звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ст.21 Закону (в редакції Закону, чинній на момент винесення протесту прокурора) протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Таким чином, відповідач, скасовуючи розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 29.09.2008р. № 934 як незаконне на підставі протесту прокурора від 17.12.2010р., діяв з урахуванням вимог чинного законодавства, не порушуючи останнє.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволеня позовних вимог та визнання незаконним та скасування розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 1284 від 30.12.2010р. «Про скасування розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 29.09.2008р. № 934».

Судові витрати у відповідності до вимог ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 18.02.2013р.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.

СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.

СУДДЯ ЛЕВЧЕНКО П.І.