Рішення № 29498142, 14.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1341/13 14.02.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/1341/13

за позовом приватного підприємства «Арлан»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»;

про стягнення 48019,59 грн.

Представники сторін:

від позивача: Бут Л.О., директор, наказ № 25 від 01.11.2009р.;

Князєв С.В., довіреність № 11 від 10.02.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось приватне підприємство «Арлан» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (надалі - відповідач) про стягнення 48019,59 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 18/04 на спеціалізовану постову охорону об'єкта від 01.06.2012р. у визначений строк повністю не розрахувався за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 44800,00 грн., за час прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 1493,95 грн., інфляційні - 1346,85 грн. та 3% річних у сумі 298,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013р. порушено провадження у справі № 910/1341/13 та призначено її розгляд на 14.02.2013р.

Присутніми в судовому засіданні представниками позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, та надано витребувані судом докази.

Представник відповідача у судове засідання 14.02.2013р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив; відповідач письмовий відзив на позов не подав, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 24.01.2013р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 24.01.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала про порушення провадження у справі від 24.01.2013р. була вручена відповідачу - 30.01.2013р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - клієнт) було укладено Договір № 18/04 на спеціалізовану постову охорону об'єкта, у відповідності з п.п. 1.1., 1.2. клієнт передає, а виконавець приймає під спеціалізовану постову охорону майно, визначене в Додатку № 1 до даного договору (дислокація). Виконавець здійснює спеціалізовану постову охорону об'єкта шляхом виставлення охоронних постів, здійснення патрулювання території об'єкта в дні і години, вказані в дислокації.

У пункті 2.1. сторони встановили, що сума договору визначається сторонами в дислокації-розрахунку, наведеного у Додатку № 1 до договору. У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, вартість послуг охорони змінюється з внесенням сторонами відповідних змін у Додаток № 1 або підписується додаткова угода. Сума охорони за один місяць складає 12880,00 грн.

Відповідно до Додатку № 1 до договору, підписаного сторонами, вартість охорони з 01 липня 2012р. становить 13500,00 грн.

Згідно п. 2.2. договору, оплата послуг виконавця здійснюється клієнтом щомісяця, не пізніше 10 числа кожного наступного місяця на підставі рахунку.

Пунктом 4.1. встановлено, що договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір може бути призупинений, шляхом зняття охорони, в односторонньому порядку без попереднього письмового інформування за ініціативою охорони, якщо в 10-денний термін з дня виставлення рахунку на оплату, замовником не проведено його оплати. Договір призупиняється до моменту повного розрахунку за послуги охорони (п. 4.3. договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги охорони за період з червня по листопад 2012 року на загальну суму 76880,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000022 від 30.06.2012р., № № ОУ-0000028 від 31.07.2012р., № ОУ-0000032 від 31.08.2012р., № ОУ-0000038 від 30.09.2012р., № ОУ-0000045 від 31.10.2012р., № ОУ-0000053 від 21.11.2012р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Позивач виставив відповідачу для оплати наступні рахунки-фактури № СФ-0000022 від 30.06.2012р., № № СФ-0000028 від 31.07.2012р., № СФ-0000032 від 31.08.2012р., № СФ-0000038 від 30.09.2012р., № СФ-0000045 від 31.10.2012р., № СФ-0000053 від 21.11.2012р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач за надані позивачем послуги охорони розрахувався частково, сплативши 32000,00 грн.

Листом від 05.10.2012р. за вих. № 23 позивач повідомив відповідача про припинення дії договору, на підставі п. 4.3. договору, з 22 листопада 2012 р., у зв'язку з наявною заборгованістю в сумі 34880,00 грн.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивачем зазначені вище акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури були також надіслані рекомендованим листом з описом вкладення 28.11.2012р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 44880,00 грн., яка складається: з заборгованості в сумі 7880,00 грн. за надані послуги охорони в серпні 2012р. та з заборгованості за надані послуги охорони в вересні, жовтні, листопаді (21 день) 2012 року.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг за представленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не надано доказів повної оплати цих послуг, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 44880,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1493,95 грн., яка нарахована з урахуванням помісячного збільшення боргу за період з 10.09.2012р. по 01.12.2012р.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з п. 2.3. договору, сторони передбачили відповідальність у випадку несвоєчасної оплати послуг за договором, у вигляді штрафу в розмірі 20% від суми боргу.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Таким чином, нарахування позивачем пені за прострочення платежу, на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, суперечить умовам договору. При цьому, вимога про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну оплату наданих послуг під час розгляду справи позивачем не заявлялась.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Крім того, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані інфляційні втрати в сумі 1346,85 грн. за період з вересня по листопад 2012 року та 3% річних у сумі 298,79 грн. за період з 10.09.2012р. по 01.12.2012р.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як вбачається з наданих позивачем доказів, заборгованість саме у розмірі 44880 грн. виникла станом на 22.11.2012р. При цьому, рахунки, що відповідно до п. 2.2. договору, є підставою для оплати наданих послуг направлені відповідачу тільки 28.11.2012р.

Отже, виходячи з умов п. 2.2. договору, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, починаючи з 10.12.2012р., а тому позивачем безпідставно визначено період нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості 44880,00 грн. за період з 10.09.2012р. по 01.12.2012р.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 298,79 грн. та інфляційних у сумі 1346,85 грн. задоволенню також не підлягають.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А; код ЄДРПОУ 35076670) на користь приватного підприємства «Арлан» (38714, Полтавська область, Полтавський район, с. Івашки, вул. Мира, 2, код ЄДРПОУ 33203253) 44880,00 грн. - боргу, 1608 грн. 01 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.02.2013р. Суддя А.І.Привалов А.І. Привалов