Рішення № 29497915, 11.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/761/13 11.02.13

За позовом Прокурора м.Чернівці в інтересах держави в особі Департаменту економіки Чернівецької міської ради

до Національної спілки Письменників України

про примусове стягнення 5 171,14 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

Від прокуратури: Некрасов О.В. за посвідченням.

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Баричевський В.М. за довіреністю.

В судовому засіданні 11.02.2013, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор м.Чернівці звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Департаменту економіки Чернівецької міської ради до Національної спілки Письменників України про примусове стягнення 5 171,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договорам оренди нерухомого майна № 787 від 12.11.2007 в частині повноти сплати орендної плати, комунальних платежів, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість.

Так, на підставі вищевикладеного прокурор просить суд стягнути з відповідача 4 772, 16 грн. - основного боргу та 398, 98. - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2013 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2013.

08.02.2013, через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника прокуратури надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача, через канцелярію Господарського суду міста Києва, подав письмові пояснення на позовну заяву, якими позов прокуратури підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні, що відбулося 11.02.2013, представники від прокуратури та відповідача заявились.

Представник прокуратури позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав відзив на позов яким визнав позовні вимоги в частині.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд

ВСТАНОВИВ

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

12.11.2007р між позивачем та відповідачем, укладений договір оренди нерухомого майна № 787 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що позивач передає, а відповідач приймає у оренду нерухоме майно загальною площею 55, 10 кв. м., розміщене за адресою: м. Чернівці, вул.. А.Ончула, 4, на 1 поверсі будинку, що знаходиться на балансі КДРЕП №5.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що договір укладений строком на 2 роки та 11 місяців і діє до 11.10.2010р.

Майно передається в оренду з метою використання під офіс для розміщення обласної організації Національної спілки письменників України.(п. 1.3 договору).

Орендодавець передає орендарю майно згідно з цим договором з оформленням акта приймання-передачі. (п. 2.3 Договору).

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі об'єкта оренди, який підписаний сторонами, що підтверджує виконання позивачем взятих на себе зобов'язань у частині передачі об'єкта оренди в користування відповідача.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата визначена на підстві положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, розрахована згідно з додатком №1 і за повний перший місяць оренди з урахуванням ПДВ складає 248-62 грн.

Орендна плата за перший місяць сплачується залежно від кількості календарних днів оренди майна.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця. Орендар щомісячно самостійно нараховує орендну плату з урахуванням ПДВ та сплачує її в поточному місяці незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому в платіжному дорученні вказується загальна сума та сума ПДВ. В разі зміни ставки ПДВ з 20% на іншу, орендар самостійно проводить нарахування ПДВ на орендну плату по новій ставці з моменту зміни чинного законодавства.

У пунктом 11.8 договору сторони погодили, що в разі відсутності однієї зі сторін пр. припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, включаючи і суборенду.

На підставі вищевказаного пункту, договір оренди нерухомого майна № 787 від 12..11.2007 був пролонгований на той самий термін та на тих самих умовах.

Отже, відповідач за користування приміщенням повинен був сплачувати позивачу орендну плату передбачену договором оренди нерухомого майна № 787 від 12.11.2007.

Але в порушення вимог п.п. 3.1-3.3 договору відповідачем не було здійснено оплату позивачу наданих послуг з оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з відомостей розрахунків з орендодарями по оренді нежитлових приміщень за період 01.11.2011 по 30.11.2012 за період з січня по листопад 2012 позивачем було нараховано до сплати відповідачу 4 772, 16 грн. - орендної плати але станом на 26.11.2012 р. відповідачем не сплаченно.

Представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на позов, яким останній позовні вимоги визнав частково, а саме у сумі 4 607, 43 грн. з підстав невірного нарахування позивачем суми боргу

Судом перевірено розрахунки сум, заявлених до стягнення, що надані позивачем та частково визнані відповідачем та встановлено наступне.

Як вбачається із відомостей розрахунків з орендодарями по оренді нежитлових приміщень за період 01.11.2011 по 30.11.2012 станом на 26.11.2012 р. за період з січня по листопад 2012 позивачем нараховано до сплати відповідачу за лютий 2012 - 419, 16, за березень 2012 - 420, за квітень 2012 р. - 421,26 грн., за травень 2012 р. - 421, 26 грн., за червень 2012р. -420 грн., за липень 2012 р. - 418, 74, за серпень 2012 р. - 417, 90 грн., за вересень 2012 р. - 416, 65 грн., за жовтень 2012 р. 417, 07 грн., за листопад 2012 р. - 417, 07 грн., що разом становить 4 607, 43 грн.

Отже, станом на час розгляду справи, суд вважає доведеними та обґрунтованими твердження позивача, про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за період з січня по листопад 2012, але у розмірі 4 607, 43 грн.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.. 629 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості з орендної плати у відповідача перед позивачем за період з січня по листопад 2012 належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в сумі 4 607, 43 грн.

Окрім вище переліченого, позивачем у позові заявлено також вимогу про стягнення з відповідача пеню у розмірі 398,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з січня по листопад 2012 р. (розрахунок суми пені наведений у позовній заяві).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають певні правові наслідки, зокрема - неустойка.

Згідно із ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що починаючи з 1-го числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В своєму відзиві на позов відповідач також визнав позовні вимоги в частині стягнення пені, але у меншій сумі ніж нараховано позивачем з огляду те, що позивачем, всупереч нормам чинного законодавства, нарахована пеня за період більший ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене та встановлений судом факт прострочення виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені наданий позивачем та встановлено, що нарахування пені, за весь період прострочення зобов'язання, а саме з січня по лютий 2012 р., суперечить вимогам п. 6 ст. 232 ГК України.

Проаналізувавши вказану норму, суд вважає, що період за який повинна стягуватися пеня розпочинається з січня 2012 та триває по червень 2012 та становить 173, 84 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 787 від 12.11.2007 підлягають задоволенню у сумі 4 781,27 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної спілки Письменників України (01024, м. Київ, вул.. Банкова, 2, ідентифікаційний код 00016018) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Департаменту економіки Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 3, ідентифікаційний код 37978173) заборгованість з орендної плати в сумі 4 607 (чотири тисячі шістсот сім) грн. 43 коп. та пені у сумі 173 (сто сімдесят три) грн.. 84 коп.

3. Стягнути з Національної спілки Письменників України (01024, м. Київ, вул.. Банкова, 2, ідентифікаційний код 00016018) до Державного бюджету 1 590 (одна тисяча п'ятсот дев'яноста) грн. 79 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Цюкало

дата підписання рішення 15.02.2013 р.