Рішення № 29497847, 21.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.13 Справа№ 5015/5407/12

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», м.Тернопіль.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер - Україна», с.Розвадів, Миколаївський район, Львівська область.

Про: стягнення 8 285,21 грн.

В судове засідання з’явились:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

Стороні роз’яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представника Позивача.

Суть спору: Позов заявлено публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кеннер - Україна” про стягнення 8 285,21 грн.

В судове засідання 23.01.2012р. з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 23.01.2012р. не забезпечив явки уповноваженого представника, подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати відзив на позовну заяву та зібрати документи, які мають вагоме значення для об’єктивного вирішення даного спору.

У зв’язку з вищевикладеним, ухвалою від 23.01.2012р. судове засідання було відкладено на 05.02.2013р.

В судове засідання 05.02.2013р. з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач повторно явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 21.12.2012р. та 23.01.2012р. не виконав.

В судове засідання 21.02.2013р. представники сторін не з’явилися. Клопотанням від 14.02.2013р. №01/1093 позивач надав суду належну копію договору №2110/1 від 21.10.09р.

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Згідно з п. 1 Положення «Про Бережанське управління з експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» управління входить до складу ВАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» і є відокремленим структурним підрозділом без права юридичної особи на підставі положення про управління та довіреності голови правління ВАТ "Тернопільгаз", має право укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, має свій рахунок в установах банку.

Як стверджує позивач, Бережанське управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" на підставі договору № 01/П-012 від 01.11.2007 року та договору № 01/П-012 від 01.01.2008 року "На постачання та транспортування природного газу" надавало послуги з постачання та транспортування природного газу товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофуд" з листопада 2007 р. по березень 2008 року.

ТзОВ "Агрофуд" розрахунки за отриманий природний газ своєчасно не провело, заборгованість станом на 23.04.2008 року становила 7 363 грн. 54 коп.

Рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 2/84-1747 від 27.05.2008 року стягнено на користь ВАТ «Тернопільгаз» - 7 363 грн. 54 коп. суми основного боргу, 446, 15 грн. пені, 45, 85 грн. - 3 % річних, 534, 91 грн. - інфляційних нарахувань, 562, 82 грн. – штрафу

Судом встановлено, що 21 жовтня 2009 року між Бережанським УЕГГ ВАТ «Тернопільгаз» (далі - Кредитор), ТзОВ «Агрофуд» (далі - Первісний боржник) та ТзОВ «Кеннер-Україна» (далі - Новий боржник) укладено договір № 2110/1 "Про переведення та реструктуризацію боргу" (далі - Договір № 2110/1).

Пунктом 1.1 договору № 2110/1 встановлено, що Первісний боржник переводить борг за договором № 01/П-012 "На постачання і транспортування природного газу" від 01.11.2007р. в сумі 8690,63 грн., а Новий боржник приймає на себе зобов'язання за названим у цьому пункті договором (надалі Основний договір).

Згідно з п. 2 договору № 2110/1, Новий боржник зобов'язаний здійснити оплату боргу наступним чином :

2 000, 00 грн. до 15.11.2009 року;

2 000, 00 грн. до 15.12.2009 року ;

2 000, 00 грн. до 15.01.2010 року;

2 000, 00 грн. до 15.02.2010 року;

690 грн. 63 коп. до 15.03.2010 року.

Згідно п. 3.3.3 Договору кредитор зобов’язується здійснювати продаж, постачання та транспортування природного газу в приміщення адміністративного будинку, що належить ТзОВ «Агрофуд», за адресою: Тернопільська обл.., м. Бережани, вул.. Лепких, 42а з дня виконання всіх нормативно-технічних вимог, необхідних для безперебійного постачання природного газу.

Бережанське УЕГГ ВАТ "Тернопільгаз" виконало свої зобов'язання згідно п.3.3.3. Договору № 2110/1. На момент укладення договору № 2110/1 вказане вище адміністративне приміщення використовувалося ТзОВ "Кеннер — Україна", що підтверджується укладеним договором на постачання та транспортування природного газу № 01/С — 218 від 01.10.2009 року та актом на пуск газу від жовтня 2009 року №8 (а.с. 11-13).

Як стверджує Позивач, на виконання умов договору 2110/1 Новий боржник оплатив 2 000, 00 грн. 20.11.2009 року. Згідно п. 3.3.1 Договору кредитор зобов’язується прийняти від нового боржника кошти в рахунок погашення боргу за основним Договором. Кредитор, керуючись п. 3.3.1. договору № 2110/1, зарахував вказані кошти в погашення заборгованості по Основному договору. Як стверджує позивач, в іншій частині зобов'язання Нового боржника перед Кредитором по договору № 2110/1 не виконано, сума заборгованості станом на 07.12.2012 року становить 6 690 грн. 63 коп.

Окрім цього, згідно розрахунку 3 % річних та інфляційних нарахувань, що додається, Позивач просить стягнути з Відповідача 578, 57 грн. – 3% річних та 1 015,71 грн – інфляційних нарахувань.

Окрім цього, у позовній заяві позивач зазначив, що на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства", прийнято рішення загальних зборів акціонерів про зміну типу та найменування відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (ПАТ "Тернопільгаз"), де Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" є правонаступником усіх прав і зобов'язань Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" і всі угоди, укладені до зміни найменування товариства, є дійсними. До складу ПАТ "Тернопільгаз" входить Бережанське управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз".

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що також передбачено ст. 193 ГК України.

Судом встановлено, що за договором № 2110/1 від 21.10.09р. "Про переведення та реструктуризацію боргу" ТзОВ «Агрофуд» перевело борг за договором № 01/П-012 "На постачання і транспортування природного газу" від 01.11.2007р. в сумі 8690,63 грн на ТзОВ «Кеннер-Україна».

Як стверджує Позивач, на виконання умов договору 2110/1 Новий боржник оплатив 2 000, 00 грн. 20.11.2009 року, в іншій частині зобов'язання Нового боржника перед Кредитором по договору № 2110/1 не виконано, сума заборгованості згідно поданого позивачем розрахунку станом на 07.12.2011 року становить 6 690 грн. 63 коп.

Пунктом 4.1. договору № 2110/1 передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань Сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 6690,63 грн є обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а, отже, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно поданого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача - 578, 57 грн. – 3 % річних та 1 015, 71 грн – сума на яку збільшився розмір боргу в наслідок інфляційних процесів

Згідно проведеного судом перерахунку, доданого до матеріалів справи, розмір 3% річних підлягає до задоволення у повному обсязі в сумі 578,57грн.

Окрім цього, суд провів перерахунок інфляційних нарахувань, згідно з яким сума на яку збільшився розмір боргу в наслідок інфляційних процесів, яка підлягає до задоволення становить 1015,63 грн (розрахунок додається до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 6690,93 грн – основного боргу, 578,57 грн– 3% річних та 1015,63 грн – інфляційних нарахувань.

Судовий збір суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 1609,50 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, 193, 232 ГК України, ст. ст. 28, 33 ,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер - Україна» (81634, с. Розвадів, Миколаївський район, Львівської області, вул. Сагайдачного, 72, код ЄДРПОУ 34103692) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (46006, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54, код ЄДРПОУ 03353503) - 6690,93 грн – основного боргу, 578,57 грн– 3% річних та 1015,63 грн – інфляційних нарахувань.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

6. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.02.2013р.

Суддя Запотічняк О.Д.