Постанова № 29497579, 22.02.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2013 року Справа № 811/603/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження подання Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі - Підприємство) про стягнення боргу з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з поданням до Підприємства про стягнення за рахунок готівки борг з податку на додану вартість в сумі 120548,18 грн.

22 лютого 2013 року суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.28).

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що подання належить задовільнити з таких підстав.

26 жовтня 2001 року податковим органом сформовано першу вимогу на суму 152441,53 грн., котра направлена відповідачу 27 листопада того ж року (а.с.10).

31 грудня 2001 року фіскальним органом сформовано другу вимогу на суму 691612,46 грн., котра направлена Підприємству 09 квітня 2002 року (а.с.11).

З того часу по день звернення до суду з поданням у Підприємства постійно існував податковий борг (а.с.15).

Пунктом 5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Рішенням податкового органу від 30 січня 2013 року №1 Підприємству розстрочений податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 1326030 грн. під проценти, шляхом його сплати рівними частками в період з 30 січня по 20 грудня 2013 року (а.с.9).

Того ж дня позивач та Підприємство уклали договір про розстрочення вказаного грошового зобов'язання зі згаданого податку, визначивши місячну суму та терміни сплати (120548,18 грн.).

Отже, не існує спору про право та відповідач зобов'язаний був сплатити податкове зобов'язання до 20 лютого 2013 року.

Пунктом 1.4 статті 16 цього ж Кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У встановлений законом строк Підприємство не сплатило податковий борг.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела погашення податкового боргу платника податків (загальна норма, яка стосується всіх платників податків).

Такими джерелами є будь-які власні кошти або майно платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 4 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, законодавець допускає можливість звернення стягнення на готівкові кошти.

Пунктом 1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, спочатку податковий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів, а лише потім, у разі їх відсутності або недостатності, реалізовує майно платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Статтею ж 96 того ж Кодексу України передбачено погашення боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, шляхом проведення визначеної процедури, пов'язаної з залученням органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків (спеціальна норма).

З системного аналізу цих норм закону та порядку їх викладення суд вбачає, що положення статті 96 Податкового кодексу України застосовуються лише після того, як буде встановлено відсутність коштів на рахунках та в касі платника податків.

Це можливо перевірити лише під час виконання судового рішення про стягнення коштів.

І тільки у разі відсутності коштів на рахунках або в касі підприємства можна розпочинати процедуру стягнення боргу, яка визначена приписами статті 96 Податкового кодексу України.

Отже, першочерговим є виконання приписів загальної норми права.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що подання ґрунтується на вимогах закону і його належить задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовільнити подання.

Стягнути з обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 03346822, вул.50 років Жовтня,19а м.Кіровоград Кіровоградський район Кіровоградська область) на користь Державного бюджету України (в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби) за рахунок готівки податковий борг з податку на додану вартість у сумі 120548,18 грн.

Постанова повинна бути виконана негайно.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей