Постанова № 29497573, 30.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року (о 12 год. 50 хв.) Справа № 808/73/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5370,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що відповідачем подано до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя річну звітну податкову декларацію № 124980 від 22.02.2012, відповідно до якої самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4500,00 грн. Крім того, фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності за 2011 рік та сум нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за лютий 2012, за результатами якої складено акт від 18.04.2012 № 592/1701/НОМЕР_1. На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2012 № 000746/1701, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1020,00 грн., в т.ч. 0,00 грн. - основний платіж, 1020,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Вказує, що на момент виникнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у відповідача обліковувалась переплата у розмірі 150,00 грн. Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5370,00 грн. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 30.01.2013 надав суду клопотання (вх. № 4143) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду не надходили.

Згідно з ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 28.09.2010 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, місце проживання якого: АДРЕСА_1, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Із матеріалів справи вбачається, що 22.02.2012 ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи № 124980 за 2011 рік та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності № 124981 за 2011 рік, відповідно до яких відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4500,00 грн., а саме сума податку, що підлягає сплаті до бюджету становить 2250,00 грн. та розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році становить 562,50 грн.

Судом встановлено, що посадовою особою ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку з питання своєчасності подання податкової звітності за 2011 рік та сум нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за лютий 2012, за результатами якої складено акт від 18.04.2012 №592/1701/НОМЕР_1 (далі - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено, що в порушення норм пп. 49.18.5, пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5 ст. 177 ПК України відповідачем несвоєчасно надано податкову декларацію про майновий стан і доходи, одержані за період з 1 січня по 31 грудня 2011 року. Фактично надана 22 лютого 2012 року, граничний термін надання 09 лютого 2012 року, несвоєчасно подано розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за лютий 2012 року, фактично наданий 22.03.2012 року, граничний термін надання 20 березня 2012 року.

Акт направлений відповідачу поштою, проте повернувся на адресу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», у зв'язку з чим посадовими особами ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя складено Акт № 061 від 22.05.2012 про неможливість вручення акту.

На підставі Акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2012 № 000746/1701, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1020,00 грн., в т.ч. 0,00 грн. - основний платіж, 1020,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення особисто отримано відповідачем 31.05.2012, про що свідчить відповідна відмітка на податковому повідомленні-рішенні.

Крім того, на момент виникнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у відповідача обліковувалась переплата у розмірі 150,00 грн.

Таким чином, відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5370,00 грн. (4500,00 грн. + 1020,00 грн. - 150 грн.).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу поштою направлена податкова вимога від 30.03.2012 № 283 на суму 3601,13 грн., проте повернулась на адресу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5370,00 грн., ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя звернулась до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Пунктом 177.1 ст. 177 ПК України передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.1 ст. 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п. 177.5 ст. 177 ПК України).

Відповідно до пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПК України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік, відповідно до яких відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4500,00 грн., а саме сума податку, що підлягає сплаті до бюджету становить 2250,00 грн. та розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році становить 562,50 грн., тобто 562,50 грн. - терміном сплати до 15.03.2012, 562,50 грн. - терміном сплати до 15.05.2012, 562,50 грн. - терміном сплати до 15.08.2012, 562,50 грн. - терміном сплати до 15.11.2012. Проте у визначений законодавством строк відповідач свої податкові зобов'язання не сплатив.

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що за несвоєчасне подання податкової декларацію про майновий стан і доходи, одержані за період з 1 січня по 31 грудня 2011 року та за несвоєчасне подання розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за лютий 2012 року до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. (податкове повідомлення-рішення від 31.05.2012 № 000746/1701).

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з абз. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що відповідачу поштою направлена податкова вимога від 30.03.2012 № 283 на суму 3601,13 грн., проте повернулась на адресу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», а відтак вважається врученою 12.05.2012.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 - 95.3. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5370,00 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідачем суду не надано. Під час розгляду справи відповідач проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5370,00 грн. (п'ять тисяч триста сімдесят гривень 00 копійок) на р/р 33215801700007, код платежу 11010500, отримувач УДКСУ у м. Запоріжжя Запорізької області (Орджонікідзевського району), код отримувача 38025409, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак