Постанова № 29495819, 22.02.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/10796/12

П О С Т А Н О В А

іменем України

"22" лютого 2013 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Дзюба О.А. розглянувши клопотання потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 про внесення уточнення у виконавчий лист в кримінальній справі відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 286 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року визнано винним ОСОБА_2, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 4-х років позбавлення волі із позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки. Стягнуто з останнього на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 50000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Данилюка Р.В. від 26.10.2012 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

20.02.2013 року до суду надійшло клопотання потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 про внесення уточнення у виконавчий лист в кримінальній справі відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі та у порядку ст.. 539 КПК України (у редакції 2012 року).

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові доводи ОСОБА_1, приходить до наступного.

Кримінальні справи, які згідно з реєстраційним штампом надійшли до суду з обвинувальним висновком, до дня набрання чинності КПК України (у редакції 2012 року), розглядаються судами першої інстанції відповідно до п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (у редакції 2012 року), лише, в порядку та у строки, визначені КПК 1960 року, без будь-яких обмежень і винятків.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальна справа відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 286 КК України розглядалася відповідно до вимог КПК України 1960 року.

Системний аналіз норм КПК України (у редації 2012 року) свідчить, що якщо по справі яка розглядалася відповідно до КПК 1960 року, при надходженні від учасників процесу клопотань, суд має керуватися положеннями КПК 1960 року. Якщо ж у такому провадженні надійшли клопотання стосовно здійснення процесуальних дій, прийняття рішень відповідно до КПК (у редакції 2012 року), суд першої інстанції, керуючись положеннями п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (у редакції 2012 року), а суди апеляційної та касаційної інстанцій - пунктами 11, 15 цього розділу, мають відмовити у їх задоволенні.

Враховуючи, що клопотання потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 про внесення уточнення у виконавчий лист в кримінальній справі відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 286 КК України ґрунтується на нормах КПК України (у редакції 2012 року), вважаю, що у його задоволені необхідно відмовити, роз'яснивши заявнику, що відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному зверненню до суду в порядку КПК України 1960 року.

Керуючись п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (у редакції 2012 року), суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 про внесення уточнення у виконавчий лист в кримінальній справі відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.

Копію постанови разом із усіма долученими додатками надіслати заявнику.

Відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному зверненню до суду в порядку КПК України 1960 року.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: