Ухвала суду № 29494169, 20.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-6447/12/0170/14

20.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білогірський завод будівельних матеріалів" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 10.07.2012 по справі № 2а-6447/12/0170/14

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Приватного акціонерного товариства "Білогірський завод будівельних матеріалів" (вул. Індустріальна, 19, м. Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)

про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 24 002,90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2012 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Білогірський завод будівельних матеріалів" 24002,90 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для інвалідів у 2011 році до Державного бюджету Білогірського району, Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим, ЄДРПОУ 37897587, р/р 31216230700067, МФО 824026, код платежу 50070000.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не в повному обсязі виконаний обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів за 2011 рік, а тому адміністративно-господарські санкції застосовані до відповідача обґрунтовано.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Білогірський завод будівельних матеріалів", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання, призначене на 20.02.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, позивач надав заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Відповідач є юридичною особою, суб'єктом господарювання, який зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (арк.с.5).

Приватне акціонерне товариство "Білогірський завод будівельних матеріалів" використовує найману працю, надає до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Звіту Форма № 10-ПІ від 20.02.2012 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік вх.№2509 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача складає 104 осіб, фонд оплати праці становить 2496,30 гривень, середньорічна заробітна плата - 24002,90 гривень.

В Звіті зазначено, що кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону, складає 4 особи, фактично працевлаштовано - 3, сума адміністративно-господарських санкцій визначена в розмірі 24002,90 гривень (арк.с.6).

18.06.2012 Білогірським районним центром зайнятості листом вих.№1174 повідомив позивача, що відповідач до Білогірського районного центру зайнятості за період з 01.01.2011 по 01.01.2012 надало 13 звітів за формою №3-ПН, але в зазначених звітах відсутні відомості про кількість вакантних місць для працевлаштування інвалідів (арк.с.13).

Розмір адміністративно-господарських санкцій, які відповідач повинен був сплатити до 15.04.2012, вірно визначений як самим відповідачем в звіті за 2011 рік, так і позивачем в розрахунку (арк.с.4), та складає 24002,90 гривень за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте ними.

Відповідачем у визначений Законом строк адміністративно-господарські санкції в розмірі 24002,90 гривень не сплачені, тобто відповідачем порушені вимоги статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", статті 20 Закону України "Про зайнятість населення".

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій за робочі місця, не зайняті інвалідами в 2011 році в сумі 24002,90 гривень.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875 (далі - Закон №875), Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі - Порядок №70).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини дев'ятої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною четвертою статті 20 Закону №875 встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

При цьому зазначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини восьмої статті 20 Закону №875 порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку №70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не виконаний обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів у 2011 році, у тому числі відповідач не повідомляв в цей період Центр зайнятості про створення вакантних місць для інвалідів, а тому адміністративно-господарські санкції застосовані до відповідача обґрунтовано.

При викладених обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білогірський завод будівельних матеріалів" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від10.07.2012 по справі № 2а-6447/12/0170/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від10.07.2012 по справі № 2а-6447/12/0170/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна