Ухвала суду № 29492587, 21.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.02.13

№ 910/3250/13.

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Комунального підприємства "ЖЕО-105 Голосіївського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Піцци Пінокіо"

про стягнення 19 686,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

19.02.2013 р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом № 43-Ю від 16.11.2012 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Піцци Пінокіо" про стягнення 19686,57 грн. Наведений позов і додані до нього документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, найменування, місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін.

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру (ч. 3 ст. 90 Цивільного кодексу України).

Позивачем до позовної заяви додано довідку АБ № 326542 з ЄДРПОУ стосовно позивача, відповідно до якої його повним найменуванням є Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація -105 Голосіївського району".

Фактично у позовній заяві не вказано повного найменування позивача (Комунальне підприємство "ЖЕО-105 Голосіївського району"), оскільки застосовані скорочення ("ЖЕО").

Крім того, в позовній заяві відсутній поштовий індекс відповідача, що свідчить про не вказання позивачем повної адреси відповідача.

Згідно з п. 42 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається: найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також посада, ім'я та прізвище адресата. На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім'я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім'я та по батькові адресата зазначаються повністю; поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

Відповідно до п.п. 45, 48 вказаних Правил поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються. Реєстровані поштові відправлення, поштові перекази без зазначення відправника та його поштової адреси для пересилання не приймаються.

Оскільки згідно з п.п. 45, 48 вищезазначених Правил поштові відправлення юридичних осіб без зазначення поштової адреси для пересилання не приймаються, а невід’ємними частинами такої адреси, зокрема є найменування (без скорочень) сторін та індекс, суд дійшов висновку, що позовна заява в обов'язковому порядку повинна містити повну поштову адресу сторін, тоді як в позовній заяві відсутній поштовий індекс відповідача.

Таким чином, у позовній заяві не вказано повного найменування позивача та повної адреси відповідача, а відтак, позовна заява і додані до неї документи підлягають до повернення позивачу бвідповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року №5515-VI станом на 01.01.2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68820,00 грн.).

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049) наступні:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Банк одержувача

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

ЄДРПОУ

37993783

МФО

820019

Рахунок

31215206783001

Код платежу

22030001

Призначення платежу

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

Враховуючи викладене, при зверненні 19.02.2013 р. до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 43-Ю від 16.11.2012 р. (ціна позову: 19686,57 грн.), позивач за вказану майнову вимогу повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1720,50 грн., за наведеними вище банківськими реквізитами. Проте, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 1015 від 13.11.2012 р., яке свідчить про сплату останнім судового збору в сумі 1609,50 грн., а отже в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством для подання позовів майнового характеру до господарського суду в 2013 році.

Крім того, суд звертає увагу, що вищенаведене платіжне доручення не містить в "Призначенні платежу" відомостей про код ЄДРПОУ Господарського суду міста Києва (05379487).

Отже, в порушення приписів п. 3 ч. 2 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Доданими до позовної заяви фіскальним чеком № 1164 від 30.11.2012 р. та описом вкладення у цінний лист № 0103312627195 позивач підтверджує надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Натомість, згідно опису вкладення у цінний лист № 0103312627195 вбачається, що позивачем не направлено відповідачу саме копії доданих до позовної заяви № 43-Ю від 16.11.2012 р. документів.

Так, найменування вказаних в описі вкладення у цінний лист № 0103312627195 копій документів за пунктами 2, 3 ("розрахунок індексу інфляції та 3 % річних", "довідка про нарахування на оплату по договору № 5797 від 10.03.2011 р.") не відповідає жодному з найменувань "додатків" позовної заяви № 43-Ю від 16.11.2012 р. Крім того, до позовної заяви № 43-Ю від 16.11.2012 р. додані "додатки" № 1-14, які відсутні у відповідача, а доказів про їх направлення відповідачеві до даного позову не додано, що порушує вимоги ст. 57 ГПК України, якою передбачено надавати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві як копії позовної заяви, так і всіх доданих до неї документів.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 1164 від 30.11.2012 р. та опис вкладення у цінний лист № 0103312627195 в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Крім того, в абз. 7 п.п. 3.5 п. 3 наведеної постанови Пленуму ВГСУ визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.

За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до Господарського суду міста Києва з відповідною позовною заявою, слід звернути увагу на приписи ч. 2 ст. 36 ГПК України, згідно з якими письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Фактично додані до позовної заяви копії документів (за виключенням "додатку" № 14) не містять відмітки "Згідно з оригіналом" та зазначення назви посади особи, яка засвідчувала копії документів.

Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега