ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/6437/12
Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
за участю:
секретаря судового засідання: Александрової К.В.
представника позивача: Місяця А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Влад" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2012 року приватне підприємство «Влад» (ПП «Влад») звернулось в суд з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби (Славутська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 січня 2012 року №0000012301, №0000032301 та від 28 березня 2012 року №0000552301.
05 грудня 2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Відповідач (апелянт) в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав
Судом першої інстанції встановлено те, що Славутською ОДПІ у Хмельницькій області проведено планову виїзну перевірку ПП «Влад» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року, іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 22 грудня 2012 року №1033/23/21339292.
За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР, в результаті чого ПП «Влад» занижено податок на прибуток всього в сумі 25370 грн., пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 9.10.1, пп. 9.10.2, пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 330,17 грн., та порушення п. 2.11 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.
На підставі акта перевірки, 12 січня 2012 року Славутською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 25371 грн. та №0000032301, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 845,12 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки.
Крім того, за результатами адміністративного оскарження вказаних рішень ДПС у Хмельницькій області збільшено штрафну санкцію на суму 550,28 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки. У зв'язку з цим відповідачем 28 березня 2012 року прийнято окреме податкове повідомлення-рішення №0000552301 на зазначену суму збільшення грошового зобов'язання.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 вказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
При цьому, в силу частини четвертої пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами.
Єдиною умовою не включення до складу валових витрат згідно пп. 5.3.9 цього Закону є не підтвердження будь-яких витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Жодних інших підстав Закон не передбачає.
Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року №488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 01 січня 1996 року. Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Отже, товарно-транспортна накладна відноситься лише до основної первинної транспортної документації.
Враховуючи зазначене, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, платник податку не має підстав віднести витрати по отриманню послуг з перевезення вантажів до складу валових витрат.
Наведене вище також узгоджується із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996), який визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 січня 2011 року між позивачем та ТОВ "Практик 2010 ПРО" укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей №04/01-11, відповідно до умов якого ТОВ "Практик 2010 ПРО" зобов'язується доставити а позивач прийняти та оплатити товар.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність документів, які підтверджують факт доставки товарів, оскільки позивач надав видаткові накладні та податкові накладні. Натомість в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні та інші документи, що підтверджують факт поставки товарів.
При цьому, в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, представник позивача зазначив, що товар перевозився транспортним засобом ПП «Влад», відповідно до накладної №114 від 04 січня 2011 року даним транспортним засобом перевезено, серед іншого цегли в кількості більше тисячі штук, підонни для керамічної плитки більше в кількості 2-ух тисяч штук, бітум будівельний - 330 кг., що на думку колегії суддів свідчить про неможливість транспортування такої кількості товару одним автомобілем, з огляду на об'єм транспортованих матеріалів.
Крім того, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року, встановлено відсутність реального виконання правочину між ПП «Влад» та ТОВ «Практик 2010 ПРО» від 04 січня 2011 року.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи наведене колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до складу валових витрат витрати, понесені ним у зв'язку із придбанням товарів, а відтак податкове повідомлення-рішення відповідача є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 січня 2012 року №0000032301 та від 28 березня 2012 року №0000552301, прийнятих на підставі виявленого порушення позивачем п. 2.11 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, то колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2.11 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
В даному випадку, ПП «Влад» порушено вказані вище вимоги, оскільки ним видавались готівкові кошти із каси під звіт директору підприємства Семенку Р.М. для придбання товаро-матеріальних цінностей, оплати робіт, послуг, однак останнім невчасно та не в повній мірі відзвітовано про отримані кошти підзвіт.
Однак, суд першої інстанції не дослідив дані обставини та не надав їм жодної правової оцінки, що є підставою для скасування рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Влад" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити .
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "20" лютого 2013 р. .
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.
Судове рішення № 29491008, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2270/6437/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: