Рішення № 29490896, 21.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р. Справа № 909/62/13-г Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецька С. М.

При секретарі Атаманчук І. С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-А",

вул.Зоологічна,3-я, м.Київ,03680;

вул. Кутузова,18/7, к.621, м. Київ,01133,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Авангард",

с.Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77450

про: стягнення заборгованості в сумі 20 117,95грн., з яких: 19 620,80грн. - основний борг, 497,15грн.- 3% річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тян О.Б. - менеджер, (довіреність № б/н від 29.01.2013р.);

Від відповідача: Різнічук О.І., (довіреність № 14 від 04.01.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ "Вік-А" звернувся до господарського суду Івано-Франківської з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ПАТ "Авангард" заборгованість в сумі 20 117,95грн., з яких: 19 620,80грн. - основний борг, 497,15грн.- 3% річних.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- поставку позивачем та отримання відповідачем, згідно рахунку - фактури № СФ-0004084 від 30.11.10р. по видатковій накладній №РН-0004667 від 16.12.10р., товару (вакцини для птахівництва) на загальну суму 29 620,80грн.;

- неналежне виконання відповідачем зобов"язання по оплаті коштів за отриманий товар, внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 19 620,80грн. (10 000,00грн.- відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогою № 107 від 27.02.12р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- положення ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нарахорвано 497,15грн.- 3% річних;

- приписи ст. ст. 525, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, факт поставки товару підтвердив, наявність заборгованості в сумі 19 620,80грн. визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вік-А" поставлено, а відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Авангард" отримано, згідно рахунку - фактури № СФ-0004084 від 30.11.10р., по видатковій накладній №РН-0004667 від 16.12.10р., товар (вакцини для птахівництва) на загальну суму 29 620,80грн. Факт поставки товару підтверджується податковою накладною №4598 від 16.12.10р., податковими деклараціями ТзОВ "Вік-А", ПАТ "Авангард" з розшифровками податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010р. Крім того, згідно інформації, наданої суду Тисменицькою міжрайонною державною податковою інспекцією (лист №459/10/10-011 від 20.02.13р.) відповідачем - ПАТ "Авангард" відображено податковий кредит за грудень 2010р., сформований на підставі, зокрема, податкової накладної №4596 від 16.12.10р., виписаної ТзОВ "Вік-А".

При цьому судом встановлено, що, взяті на себе зобов"язання по оплаті коштів за отриманий товар відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 19 620,80грн. (10 000,00грн.- відповідачем сплачено).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою № 107 від 27.02.12р., про погашення заборгованості за отриманий товар. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування збоку відповідача.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт існування боргу за поставлений товар у сумі 19 620,80грн.

Станом на 21.02.2013р. в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили сплату відповідачем вище вказаної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що в даному випадку, між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, підтвердженням чого є належним чином оформлена, підписана та скріплена печатками сторін видаткова накладна №РН-0004667 від 16.12.10р.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Таким чином, видаткова накладна, за якою позивач поставив, а відповідач отримав товар, є підставою виникнення у відповідача обов"язку здійснити розрахунки за отриманий товар.

Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Оскільки, інший строк оплати товару у видатковій накладній сторонами не встановлений, то відповідач мав провести розрахунок з позивачем після отримання товару. Така ж правова позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.

Разом з тим, позивач звертався до відповідача з вимогою № 107 від 27.02.12р., про погашення заборгованості за отриманий товар, яка отримана останнім 06.03.12р. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування збоку відповідача.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав належним чином своє зобов"язання, щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 620,80грн. підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу 497,15грн.- 3% річних (розрахунок а.с. 30).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач факт поставки товару та наявність заборгованості в сумі 19 620,80грн. визнав в повному обсязі.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 19 620,80грн. - заборгованості, 497,15грн.- 3% річних, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 205, 509, 525, 526, 625, 626, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-А" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення заборгованості в сумі 20 117,95грн. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авангард", с.Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77450 (ідентифікаційний код 00853582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-А", вул. Кутузова, 18/7, к.621, м. Київ,01133 (ідентифікаційний код 31305135) 19 620,80грн. (дев"ятнадцять тисяч шістсот двадцять грн. 80коп.) - заборгованості, 497,15грн. (чотириста дев"яносто сім грн. 15грн.) - 3% річних, 1 720,50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.02.2013р.

Суддя С.Кобецька