Рішення № 29490753, 21.02.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21.02.2013р. Справа № 917/138/13-г

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, Полтавська область,36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська житлова компанія", вул. Фрунзе, 5, м. Полтава, Полтавська область,36000

про стягнення грошових коштів в сумі 10 808,10 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: Данілова Н.Н.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 21.02.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 10 808,10 гривень боргу за договором на виконання робіт по обслуговуванню вузлів обліку теплової енергії та державній повірці теплових лічильників №288 від 06.09.2012 року та додатковою угодою до нього від 06.09.2012 року.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 25.01.2013 року про порушення провадження у справі не виконав, хоча був належним чином повідомлений про місце дату та час проведення судового засідання (поштове повідомлення в матеріалах справи).

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

06 вересня 2012 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управлінська житлова компанія» ( далі відповідач, замовник) було укладено договір № 288 на виконання робіт по обслуговуванню вузлів обліку теплової енергії та державній повірці теплових лічильників (арк. с. 8).

Відповідно до п. 1 укладеного договору позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по державній метрологічній повірці теплових лічильників, а саме: зняття теплових лічильників, обслуговування вузлів обліку, проведення держповірки, встановлення та введення їх в експлуатацію.

Пунктом 5 договору передбачено, якщо теплообчислювач, водолічильник, термоперетворювачі потребують ремонту або заміні, замовник проводить оплату згідно додатковою угодою.

На підставі даного пункту договору 06.09.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору № 288, де позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по заміні елементів живлення теплообчислювачів (арк. с. 10).

На виконання умов договору та додаткової угоди позивачем проведені всі роботи зі зняття приладів обліку, встановлення та введення в експлуатацію теплових лічильників, про що складено відповідні акти підписані сторонами та скріплені печаткою відповідача (арк. с. 9, 11-15).

Умовами договору (п. 4 договору) передбачено, що відповідач взяв на себе зобов'язання провести розрахунок за виконані роботи після підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача на протязі 10 банківських днів.

Відповідно до п.3 додаткової угоди до договору № 288, відповідач взяв на себе зобов'язання провести оплату послуг протягом 5 банківських днів з моменту підписання угоди.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Як свідчать матеріали справи правовідносини, що виникли між сторонами за своєю правовою природою є підрядними.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт

підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. В порушення вимог договору відповідач не здійснив розрахунки за виконані роботи, у зв'язку з чим станом на 17.12.2012 року за ним утворилась заборгованість в сумі 10 808,10 гривень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи), відповідачем не заперечуються і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська житлова компанія" (вул. Фрунзе, 5, м. Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 36274828, р/р 2600001647251, АТ "Укрексімбанк", МФО 331649) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, Полтавська область,36008, код ЄДРПОУ 03338030, р/р 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489) 10 808,10 гривень боргу, 1720,50 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.02.2013 року

СУДДЯ Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією