Рішення № 29490499, 21.02.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

0544/15630/2012

№2/243/288/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Якуші Н.В.,

при секретарі Дручиніної О.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи: начальника Слов'янського УГГ Шаповал Аркадія Миколайовича, про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернулася з позовом до суду з уточненими в процесі розгляду справи вимогами:

- про визнання дій ОСОБА_4 по привласненню газопроводу будинку АДРЕСА_1 незаконними;

- про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 107,30 грн. -витрати по відшкодуванню сплаченого нею судового збору;

- про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3690,72 грн. - витрати на вимушену реконструкцію наземного газопроводу будинку АДРЕСА_1;

- про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1890 грн. - витрати на вимушене переведення отеплення будинку АДРЕСА_1 з природного газу на зжижений газ;

- про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 6000 грн. - відшкодування за завдану моральну шкоду.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що в 2007 році ОСОБА_4 незаконно вселився в будинок АДРЕСА_2, самовільно зайняв, присвоїв чужу земельну ділянку, яка з 2004 року знаходиться в судовому спорі. Зазначав, що своїми незаконними діями ОСОБА_4 20.11.2007 року відключив газопостачання будинку АДРЕСА_1, в якому на той час мешкала ОСОБА_6, яка придбала 15.09.2007 року будинок у ОСОБА_1.В результаті загострення хвороби після переохолодження у березні 2009 року ОСОБА_6 померла. Вказувала на те, що ОСОБА_4 привласнив газопровід будинку №18 та реконструював його, що дозволило йому маніпулювати йому безпроектно встановлений газовим краном, від якого залежало подача газу в будинок АДРЕСА_1. Крім того позивач зазначала, що 30.03.2013 року ОСОБА_4 за допомогою підроблених правовстановлюючих документів оформив право власності на будинок АДРЕСА_2 та остаточно присвоїв собі газопровід, не допускаючи при

цьому робітників Слов'янського УГГ та Слов'янського ГО УМВС в Донецькій області до газопроводу, чим спричинив значну матеріальну та моральну шкоду спадкоємцям ОСОБА_6 - ОСОБА_3.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилась, належним чином була повідомлена про місце і час розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі Довіреності від 01.03.2010 року (а.с.11) в обґрунтування позову наводив доводи аналогічні доводам, викладеним в позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явився, належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.43) та письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що на підставі Договору купівлі -продажу будинку від 30.03.2012 року він придбав житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами під АДРЕСА_2 на земельній ділянці Слов'янської міської ради загальною площею 0,1000 га. На належній йому земельній ділянці проходить наземний газопровід. Оскільки газова труба заважає йому та обмежує його права щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, то він неодноразово звертався до позивача щодо перенесення газової труби. Оскільки погоджень з її боку не було він був вимушений перекрити газовий кран. Крім того, вказував, що в посилання позивача, що він в 2007 році незаконно переніс газопровід по АДРЕСА_1 не відповідають дійсності. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог за відсутності підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі Витягу з договору про надання правової допомоги від 21.01.2013 року та ордеру (а.с.41,42), в судовому засіданні наполягав на тому, що позов є безпідставним, просив в задоволенні позовних вимог відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю. Просив суд стягнути з позивача витрати на оплату правової допомоги.

Третя особа начальник Слов'янського УГГ Шаповал А.М. до судового засідання не з'явивися, належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, надав письмові пояснення до позовної заяви, заяву про розгляд справи за його відсутності та просив вирішити питання згідно діючого законодавства (а.с.77,78). В своїх письмових поясненнях зазначав, що згідно бази даних «Абонент» Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» за адресою АДРЕСА_1 до теперішнього часу значиться споживачем ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач ОСОБА_3 до теперішнього часу до Слов'янського УГГ не подавала заяв про переоформлення особового рахунку на її ім'я з доданням правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1.

У 1981 році за замовлення ОСОБА_8 виконана Слов'янським УГГ газифікація житлового будинку АДРЕСА_1 (де тепер мешкає заявниця) згідно проекту №1156н/78с інституту «Укржилремпроект» 1978 року. Вводний газопровід до будинку АДРЕСА_1 прокладений на території земельної ділянки будинку АДРЕСА_2, від точки підключення від наземного вводного газопроводу низького тиску.

Вимикаючий прилад (кран на вводі наземного газопроводу) існувало з 1981 року з моменту газифікації будинку АДРЕСА_1, що підтверджується Будівельним паспортом наземного газопроводу та специфікацією до проекту. Тому посилання ОСОБА_3 на несанкціоновану непроектну врізку газового крану взимку 2007 року є безпідставними.

У 2007 році за заявою ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) були виконані зміни у проекті дворового вводу та було виконано перенесення ділянки його вводного газопроводу в межах території його землекористування, заміну котла та встановлення газового лічильника.

На теперішній час на балансі Слов'янського УГГ знаходиться тільки підземний газопровід -ввод низького тиску по АДРЕСА_2 Власники інших систем газопостачання є власники цих будинків, а саме: ОСОБА_4 - користувач наземного

вводного газогону низького тиску до буд. АДРЕСА_2, ОСОБА_3 - користувач наземного вводного газогону низького тиску до будинку АДРЕСА_1 від вводного газогону низького тиску будинку №16, але до теперішнього часу право власності на будинок не підтверджено, правовстановлюючих документів не надано.

06.05.2012 року внаслідок недоброзичливих між особистих відносин сусідів ОСОБА_4 припинив газопостачання ОСОБА_3 шляхом перекриття крану на газопроводі, який розташовано на його території землекористування будинку АДРЕСА_2.

07.05.2012 року ОСОБА_3 подала письмову заяву Слов'янському УГГ про скоєння аварійної ситуації ОСОБА_4 06.05.2012 року, яка небезпечна для її життя та здоров'я, так як газ остаточно не перекритий. Просила вирішити питання газопостачання на будинок АДРЕСА_1. З метою усунення погрози аварійної ситуації за її адресою були опломбовані газові прилади та складено Акт на відключення від 07.05.2012 року.

07.05.2012 року представники Слов'янського УГГ пройти на територію приватного будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 не змогли (відмова у доступі).

Листами №611/05 від 16.05.2012 року та №201/115 від 07.06.2012 року заявнику ОСОБА_9 було роз'яснено, що перенести вимикаючий устрій з території будинку №16, як того вимагала ОСОБА_3 буде можливо лише за умови забезпечення доступу до місця робіт на територію землекористувача будинку АДРЕСА_2. Усвідомлюючи, що в силу вищезазначених причин таке забезпечення не уявлялось можливим, Слов'янським УГГ було рекомендовано ОСОБА_3 для вирішення даного конфлікту виконати реконструкцію існуючого газогону до будинку АДРЕСА_1 з демонтажем даної ділянки вводного газопроводу із території ОСОБА_4 і підключення його до підземного розподільного газогону низького тиску по АДРЕСА_2. Для чого замовнику було необхідно отримати в Слов'янському УГГ Технічні умови, виконати нову проектну документацію, укласти договір підряду на виконання підрядних робіт та виконати їх оплату. ОСОБА_3 такі рекомендації ігнорувала та продовжувала звертатися із заявами до різних інстанцій.

Крім того, Актом від 23.06.2012 року робітниками Слов'янського УГГ було встановлено, що в будинку №18 установлені нові газові прилади та у зв'язку з цим зазначено, що ОСОБА_3 необхідно з'явитися в УГГ для погодження і надання необхідних документів для реєстрації самовільно встановлених газових приладів.

23.11.2012 року контролером було складено акт про перепломбіровку крану на вводі за недопуск заявницею ОСОБА_3 до перевірки її газових приладів.

06.12.2012 року чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_1 з'явився до Слов'янського УГГ для погодження встановлених нових газових приладів за їх адресою мешкання.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 15 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.3 ЦПК України заінтересована особа вправі в порядку встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Юридична заінтересованість позивача у цивільному процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і вони можуть бути захищені у визначений ним спосіб.

При виборі способу захисту цивільного права необхідно виходити із суб'єктивного права та характеру його порушення.

Право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві відповідно до вимог ст.ст. 3,11,31 ЦПК України, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду у відповідності до ст.4 ЦПК є обов'язком суду.

Як вбачається з заяви від 07.05.2012 року, складеної на ім'я начальника Слов'янського УГГ Шаповал А.М. від ОСОБА_3, заявниця заявляла, що газопровід до домоволодіння АДРЕСА_1 проходить по території домоволодіння АДРЕСА_2. ОСОБА_10 самоуправно 06.05.2012 року о 14 годині 30 хвилин відключив постачання газу в будинок АДРЕСА_1, чим позбавив її можливості користуватися газом в побутових цілях та створив аварійно небезпечну для життя та здоров'я ситуацію, оскільки газ повністю не перекрито (а.с.106).

07.05.2012 року Слов'янським УГГ було складено АКТ про відключення газу та газових приладів, а саме опломбування крану в будинку АДРЕСА_1. (а.с.104).

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми діями не вчинив незаконного відключення будинку АДРЕСА_1 від газу, оскільки як вбачається з самої заяви ОСОБА_3 відповідачем було створено аварійно небезпечну для життя та здоров'я ситуацію, оскільки газ повністю не перекрито. А остаточне перекривання газу відбувалось вже зі згоди самої позивачки робітниками Слов'янського УГГ, про що було складено відповідний АКТ.

Як вбачається з матеріалів справи вимикаючий прилад (кран на вводі наземного газопроводу) існував з 1981 року з моменту газифікації будинку АДРЕСА_1, що підтверджується Будівельним паспортом наземного газопроводу та специфікацією до проекту (а.с.110). Тому посилання ОСОБА_3 на несанкціоновану непроектну врізку газового крану взимку 2007 року є безпідставними.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на вимушене переведення отеплення будинку АДРЕСА_1 з природного газу на зжижений газ, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту від 23.06.2012 року, складеного контролером Слов'янського УГГ - в житловому будинку АДРЕСА_1 було виявлено встановлену нову газову апаратуру. У зв'язку з цим було зобов'язано абонента з'явиться в УГГ для її погодження та надати необхідні документи реєстрації власності (а.с.100).

Відповідно до 4.5.7. Правил безпеки систем газопостачання України, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 р. за N 318/2758 - Переміщення і заміна газових приладів і апаратів провадяться СПГГ або газовими службами підприємств з урахуванням вимог нормативних документів і внесенням змін в технічну документацію.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 заявою від 06.12.2012 року, складеною нею на ім'я начальника Слов'янського УГГ зобов'язалась запросити у заводу виробника дублікат паспорту на газовий котел, встановлений в житловому будинку АДРЕСА_1 у 2008 році та надати його в місячний строк УГГ (а.с.97).

Оскільки, відповідно до п. 4.1.3. Правил безпеки систем газопостачання України - Введення в експлуатацію газового обладнання житлових, громадських будівель і об'єктів комунально-побутового обслуговування населення виробничого призначення провадиться СППГ, то без наявності необхідних документів на нове газове обладнання, яке було самовільно встановлено мешканцями будинку АДРЕСА_1, у Слов'янського УГГ не було б можливості включити подачу газу до будинку АДРЕСА_1, навіть при умовах невтручання ОСОБА_4 в систему газопроводу.

Це також підтверджується п 6. Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246 газопостачання припиняється у разі: самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання.

Відповідно до п.7 Правил надання населенню послуг з газопостачання - припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки

перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі.

Відповідно до п.9 Правил надання населенню послуг з газопостачання - відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстав стягувати з відповідача понесені позивачем витрат на вимушене переведення отеплення будинку АДРЕСА_1 з природного газу на зжижений не має, оскільки позивач не довів суду, що саме з вини ОСОБА_4 він поніс ці витрати.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на вимушену реконструкцію наземного газопроводу будинку АДРЕСА_1, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з листа від 19.12.2012 року №Н-164/2/16 Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», яке адресоване ОСОБА_3, що оскільки робітники управління по газопостачання та газифікації не мають законних підстав для знаходження на приватній території без дозволу власника або постанови суду, то єдиним можливим варіантом забезпечення незалежного та безпечного та стабільного газопостачання є реконструкція вводного газопроводу до будинку по АДРЕСА_1 з виносом його з території, що належить ОСОБА_4 та підключенням до підземного розподільчого газопроводу низького тиску по АДРЕСА_1. Для цього рекомендовано отримати в Слов'янському УГГ технічні умови на газифікацію та виконати газифікацію будинку на підставі зміненого проекту (а.с.92).

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих третьої особою документів, після заяви позивача, яка була звернута на ім'я начальника Слов'янського УГГ щодо виконання проекту реконструкції вводного газопроводу до житлового будинку по АДРЕСА_1, між ОСОБА_3 та Слов'янським управлінням по газопостачанню та газифікації ПАО «Донецькоблгаз» було укладено Договір підряду на видачу технічних умов №55-с від 26.12.2012 року, Договір на проведення проектних та вишукувальних робіт від 03.01.2013 року, Договір підряду №09-01/13 від 09.01.2013 року на реконструкцію ділянки газопроводу введення до житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.81-91).

Відповідно до п. 3.3.1 Порядку доступу до газотранспортної системи, затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України" 26.03.2001 N 79 вбачається, що новозбудовані та реконструйовані системи газопостачання повинні відповідати проектній документації, будівельним нормам, правилам безпеки та іншим нормативним актам, які встановлюють вимоги до їх будівництва та безперебійного функціонування.

Для розроблення проекту системи газопостачання споживач повинен отримати у газорозподільного підприємства технічні умови.

Будівництво та реконструкція системи газопостачання споживача здійснюється виключно за його рахунок.

Виходячи з цього у суду не має підстав стягувати з ОСОБА_4 3690,72 грн. за реконструкцію наземного газопроводу будинку АДРЕСА_1.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на вільне володіння майном. Основною метою ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, до яких часто вдаються або схильні вдаватися на практиці уряди держав. Названа стаття проголошує: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як вбачається з Договору купівлі продажу від 30.03.2012 року власником будинку з господарськими та побутовими спорудами під номером АДРЕСА_2 є ОСОБА_4. Відповідно до пояснень третьої особи - користувачем наземного вводного газогону низького тиску до будинку №16 є ОСОБА_4

Як встановлено в судовому засіданні позивач не зверталась до відповідача з вимогою встановлення сервітуту для користування нею газогоном, який знаходиться на території ОСОБА_4, щоб в свою чергу могло бути підставою для здійснення нею безперешкодного користування газовим краном на території відповідача.

Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Позивач усупереч вимогам ч.3 ст.10 ЦПК України не надав допустимих доказів, яки б підтверджували той факт, що у 2007 році ОСОБА_4 відключав будинок АДРЕСА_1, що призвело до загострення хвороб у ОСОБА_7 та її передчасної смерті, тому суд дійшов висновку про недоведеність позивачем цього факту порушення її прав, що підлягають судовому захисту.

Враховуючи відсутність підстав для відшкодування завданої майнової шкоди у зв'язку з відсутністю складу цивільного правопорушення, суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу немайнової (моральної) шкоди.

Відповідно ж до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати понесені ним на оплату правової допомоги.

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», від 20.12.2011року, передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах , в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з журналу судового засідання, час перебування представника відповідача ОСОБА_2 в судових засіданнях при розгляді справи становить 30 хвилин. За таких обставин суд приходить до переконання, що відшкодуванню підлягає компенсація за час прийняття участі в судових засіданнях, що з врахуванням мінімальної заробітної плати на 2013 рік (1147 грн.), розмір такої компенсації становить 229,40 грн.

Крім того, згідно ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивач надаючи до суду уточнену позовну заяву з вимогами щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди сплатив лише 107,30 грн. відповідно до квитанції від

03.12.2012 року №17.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір за вимоги майнового характеру в сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 41 Конституції України, Постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 09.12.1999 р. «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання», Порядком доступу до газотранспортної системи, затвердженим наказом НАК "Нафтогаз України" від 26.03.2001 N 79, Правилами безпеки систем газопостачання України, ст. ст. 3, 10, 11,15, 60, 88, 257, 260-264, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи: начальника Слов'янського УГГ Шаповал Аркадія Миколайовича, про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 судовий збір на користь держави у розмірі 229 гривен 40 коп. (двісті двадцять дев'ять грн.) 40 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /Слов'янськ/22030001.

Стягнути ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2 витрати на оплату правової допомоги в розмірі 229 грн. (двісті двадцять дев'ять грн.) 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2013 року.

Суддя Якуша Н.В.