Постанова № 29490403, 14.02.2013, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/69/13- а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 року смт. Оратів

Оратівський районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого - судді Гончарук М.М.

при секретарі Гепко В.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Бондарчук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів, Оратівського району, Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі, Вінницької області про визнання незаконною відмови УПФ України в Оратівському районі, Вінницької області в призначенні пільгової пенсії, зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та зобов"язання УПФ України в Оратівському районі, Вінницької області призначити пенсію на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 20.01.2013 року звернулася до Оратівського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі, Вінницької області про визнання незаконною відмови УПФ України в Оратівському районі, Вінницької області в призначенні пільгової пенсії, зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та зобов"язання УПФ України в Оратівському районі, Вінницької області призначити пенсію на пільгових умовах.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача УПФ України в Оратівському районі, Вінницької області Бондарчук М.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, вивчивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з слідуючого.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1.

В 2012 році звернулася в УПФ України в Оратівському районі Вінницької області про призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно відповіді № 858/06-43/02 від 07.06.2012 року УПФУ в Оратівському районі Вінницької області, відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах, так як не виконані умови п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме підтверджувальний пільговий стаж 07 років 10 місяців 2 дні при необхідному пільговому стажі - 10 років. Період роботи з 22.08.1992 року по 20.06.1999 року на посаді телефоністки міжміського телефонного зв"язку в пільговий стаж не враховано, так як відсутні первинні документи, зокрема, протоколи засідання атестаційної комісії, карти умов праці, а також відсутнє підтвердження про закріплене робоче місце за телефоністкою. При цьому було повідомлено, про необхідність додати ще інші документи, які підтверджують факти, які не підтвердились.

Відповідно до заяви 12.11.2012 року вх. №51 позивачка знову звернулась до УПФУ в Оратівському районі Вінницької області за роз"ясненням про призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до листа УПФ України в Оратівському районі Вінницької області за вих. № А-19 від 10.12.2012 року позивачці у нарахуванні пільгової пенсії відмовлено так як не виконані вимоги п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме підтверджувальний пільговий стаж 07 років 10 місяців 2 дні при необхідному пільговому стажі - 10 років. Період роботи з 22.08.1992 року по 20.06.1999 року на посаді телефоністки міжміського телефонного зв"язку в Оратівському районному вузлі електрозв"язку в пільговий стаж не зараховано, так відсутні документи, які могли б відобразити і підтвердити структуру підприємства та зайнятість протягом повного робочого дня з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, як передбачено списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів №162 від 11.03.1994 року. Зазначена обставина не відображена у наказі про результати проведеної атестації Оратівським районним відділенням зв"язку (наказ №146 від 07.12.1993 року), ні у наказі №188 від 21.06.1999 року по Іллінецькому центру електрозв"язку. Зазначеними вище наказами підтверджується лише наявність атестованих робочих місць без зазначення № та характеру виконуваних робіт. Окрім того відсутні відомості, зокрема наказ про закріплення за робочим місцем, яке атестовано, як шкідливе. Також актами перевірки не підтверджено надання додаткових виплат чи додаткових відпусток за виконання робіт у шкідливих умовах праці. Таким чином посада телефоністки без уточнення характеру не надає права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.

Позивач ОСОБА_1 20.01.2013 року звернулася до Оратівського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач дізналася 07.06.2012 року про порушення своїх прав, а враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 хворіє на важку хворобу цукровий діабет другий тип середнього ступеню важкості в стадії субкомпенсації , що підтверджується довідкою Оратівської ЦРЛ , і на протязі строку звернення у неї були ускладнення здоров"я , тому вона пропустила строк звернення до суду. Суд, враховуючи вищезазначене вважає, визнати причини пропуску позивачом ОСОБА_1 строку звернення до суду поважними.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно записів у трудовій книзі серії НОМЕР_1 від 20.04.1980 року ОСОБА_1 з 17.04.1980 року відповідно до наказу №123 від 16.04.1980 року прийнята учнем телеграфіста. Відповідно до наказу №182 від 30.07.1980 року ОСОБА_1 переведено на посаду телеграфістки ІІІ класу Оратівського районного вузлу зв"язку Вінницької області. Відповідно до наказу №14 від 20.03.1986 року ОСОБА_4 переведено на посаду телефоністки МТС ІІІ класу. Відповідно до наказу №64 §2 від 01.09.1986 року ОСОБА_1 переведено бригадиром МТТС. Відповідно до наказу №20 від 02.02.1987 року переведено на посаду телефоністки МТС ІІІ класу. Відповідно наказу № 136 від 10.11.1987 року у зв"язку з веденням нових тарифів оплати праці 3 клас підтверджується . Згідно наказу №124 від 03.11.1988 року на підставі протоколу кваліфікаційної комісії присвоєно 2 клас телефоністки МТС . Відповідно до наказу №136 від 30.12.1994 року ОСОБА_1 звільнено у зв"язку з переведенням в Оратівський вузол електрозв"язку. Відповідно до наказу №2 від 02.01.1995 року ОСОБА_5 зараховано по переведенню телефоністкою ІІІ класу. Відповідно до наказу №2 від 02.07.1998 року ОСОБА_1 вважати переведеною в Іллінецький центр електрозв"язку телефоністом ІІІ класу (робоче місце відноситься до списку №2 відповідно до наказу №188 від 21.06.1999 року). Відповідно до наказу №249 від 27.12.2001 року ОСОБА_1 переведено на посаду оператора електрозв"язку ІІІ класу. Відповідно до наказу №13 від 08.02.2007 року ОСОБА_1 09.02.2007 року звільнено за згодою сторін.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в судовому засіданні показала, що з 1986 року по 2002 року пропрацювала в смт Оратів на посаді телефоністки МТТС ІІІ та ІІ класу, в шкідливих умовах праці, оскільки весь час працювала з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, голова була під током, на голові весь час на протязі робочої зміни знаходились наушники, під ногами був гумовий коврик. За роботу зі шкідливими умовами праці давали молоко та пряники, атестація робочого місця не проводилась. Робоче місце було цілодобове.

Відповідно до п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, показала, що 01.01.1980 року була прийнята на посаду телефоністки МТС ІІІ класу Оратівського районного вузлу зв"язку, на якій пропрацювала до 2002 року. Разом з нею працювала на аналогічній посаді телефоністкою ОСОБА_1. Вона працювала в шкідливих умовах праці, оскільки весь час працювала з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, голова була під током, на ній знаходились наушники, під ногами був гумовий коврик, за роботу зі шкідливими умовами праці давали молоко та пряники. Атестація робочого місця не проводилась. Робоче місце було цілодобове. Її посада відносилась до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року. У 2010 році УПФУ в Оратівському районі Вінницької області їй було призначено пенсію на пільгових умовах. В підтвердження своїх показів надала трудову книжку серії НОМЕР_2 від 20.09.1977 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, показала, що 02.08.1984 року була прийнята на посаду телефоністки МТС ІІІ класу Оратівського районного вузлу зв"язку на якій пропрацювала до 2002 року. Разом з нею працювала на аналогічній посаді телефоністкою ОСОБА_1. Працювала в шкідливих умовах праці, оскільки весь час працювала з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, голова була під током, на ній знаходились наушники, під ногами був гумовий коврик, за роботу зі шкідливими умовами праці давали молоко та пряники. Атестація робочого місця не проводилась. Робоче місце було цілодобове, її посада відносилась до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року. В підтвердження своїх показів надала трудову книжку серії НОМЕР_3 від 03.08.1984 року.

Відповідно до довідки №806 від 19.10.2011 року виданої Вінницькою дирекцією центру поштового зв"язку №3 ОСОБА_1 прийнята учнем телеграфіста з 17.04.1980 року, з 07.07.1980 року була переведена на посаду телеграфіста ІІІ класу, з 20.03.1986 року переведена на посаду телефоністки 3 класу.

Відповідно до довідки №10/35-1385 від 12.12.2011 року виданої ПАТ "Укртелеком" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працювала повний робочий день на підприємствах зв"язку і за період з 01.05.1987 року по 31.12.2001 року виконувала роботу телефоніста міжміського телефонного зв"язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією за професією, посадою телефоніст міжміського зв"язку, що передбачена Списком 2 розділ 29 підрозділ зв"язок код КП 23100000-19093 підстава Постанова КМУ від 11.03.1994 року №162, стаж 14 років 8 місяців 1 день.

Відповідно до наказів № 48 від 21.04.1994 року та №146 від 07.12.1993 року "Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці" визначено робочі місця телефоністів зі шкідливими умовами праці і підтвердити їх віднесенням до Списку №2 зазначено ОСОБА_1 - телефоніст.

Відповідно до акту перевірки характеру виконуваної роботи і умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення від 13.04.2012 року виданого управлінням ПФУ у Липовецькому районі Вінницької області проведено перевірку щодо факту роботи ОСОБА_1 на посаді телефоніст міжміського телефонного зв"язку Оратівського районного вузла зв"язку за період роботи з 01.05.1987 року по 31.12.1994 року перевірено книги реєстрації наказів по основному складу за 1987-1994 р.р.: 1) наказ №14 від 20.03.1986 року про переведення ОСОБА_1 на посаду телефоністки МТС; 2) наказ №136 від 30.12.1994 року про переведення в Оратівський районний вузол електрозв"язку. Довідково: з 01.01.1995 року Оратівський районний вузол електрозв"язку є структурним ПАТ "Укртелеком".

Відповідно до акту перевірки характеру виконуваної роботи і умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення від 21.11.2012 року виданого Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області проведено перевірку щодо факту роботи ОСОБА_1 на посаді телефоністки міжміського телефонного зв"язку Оратівського районного вузла зв"язку за період роботи з 01.05.1987 року по 31.12.2001 року перевірено відомості про нарахуванню заробітної плати, накази про атестацію робочих місць. Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 працювала на підприємствах зв"язку, правонаступником яких є ВФ ПАТ "Укртелеком" з 01.05.1987 року по 31.12.2001 року. Інформація про додаткову виплату чи додаткову відпустку в особових рахунках за 1995-2001 роки відсутні. В серпні 2000 року ОСОБА_1 надавалась додаткова відпустка тривалістю 4 календарних днів згідно колективного договору.

Відповідно до пункту «б»частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (надалі -«Закон № 1788-XII») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначає, що основний документ, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до запису в трудовій книжці, позивачка пропрацювала не 7 років 10 місяців 2 дні, як стверджує відповідач, а з 1986 р. по 2002 р. включно, і її трудовий стаж становить близько 16 років. Оскільки записами в трудовій книжці підтверджується стаж роботи, який дає їй право на призначення пільгової пенсії, то управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області безпідставно незаконно відмовило позивачці ОСОБА_8 в призначені пільгової пенсії, порушуючи її основні законні права, а насамперед право на отримання пенсії.

Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свободи.

Згідно п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі-Порядок) При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Професія «телефоніст» передбачена Списком №2 в якому зазначено "телефоністи міжміського телефонного зв'язку, які працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією" , затвердженим постановою КМУ від 26.01.1991 р. №10 та постановою КМУ від 16.01.2003р. №36, яка є чинною на даний час.

ОСОБА_1 пропрацювала на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку, які працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією з 1986 року по 2002 рік, що підтверджується трудовою книжкою, у період дії вищезазначеного Списку, тому має право на зарахування до пільгового стажу всього періоду роботи за даною професією.

Суд вважає, що висновок відповідача про те, що позивач не має права на зарахування до пільгового стажу всього періоду роботи за даною професією, оскільки період роботи позивача ОСОБА_1 на посаді телефоніста не підтверджено результатом атестації робочих місць та характеру виконуваних робіт, відсутністю відомостей, зокрема наказ про закріплення за робочим місцем, яке атестовано, як шкідливе, також актами перевірки не підтверджено надання додаткових виплат чи додаткових відпусток за виконання робіт у шкідливих умовах праці, є необґрунтованим.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

За таких обставин, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки вона досягла відповідного віку і має трудовий стаж, які визначені у даній нормі Закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та письмові пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим.

Керуючись п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", керуючись ст.ст.9,11,17,69-72,94,99,100,158-163,186,254 КАС України ,

П О С Т А Н О В И В:

1. Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пропущений строк звернення до суду, визнати причини пропущення строку звернення поважними.

2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі, Вінницької області про визнання незаконною відмови УПФ України в Оратівському районі, Вінницької області в призначенні пільгової пенсії, зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та зобов"язання УПФ України в Оратівському районі, Вінницької області призначити пенсію на пільгових умовах - задовольнити.

3.Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області в призначені ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пільгової пенсії у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

4.Зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи з 22.08.1992 року по 20.06.1999 роки на посаді телефоністки III класу міжміського телефонного зв'язку.

5.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України

Суддя