Постанова № 29490333, 18.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8128/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Шевчук П.В.

представників відповідача - ДПІ у м. Полтава - Куришко О.М., Картавицької І.Л.

представника відповідача - Управління держаної казначейської служби у м. Полтава - Ткаченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби у м. Полтава про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2012 року Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що протиправно винесено спірні податкові-повідомлення рішення якими зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки під час проведення перевірки за результатами якою винесені спірні рішення відповідачем не було взято до уваги належним чином оформленні первинні документи які підтверджують право товариства на отримання бюджетного відшкодування.

Ухвалою суду від 05 лютого 2013 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне Управління Державної казначейської служби в Полтавській області.

05 лютого 2013 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог згідно якої він просив стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" в розмірі 94 991,00 грн.

В судовому засіданні 18 лютого 2013 року замінено відповідача Головне Управління Державної казначейської служби в Полтавській області на належного відповідача Управління державної казначейської служби у м. Полтава.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.п. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Представник відповідача Управління державної казначейської служби у м. Полтава в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" зареєстровано 17.02.1994 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтава та є платником податку на додану вартість.

15.06.2012 працівниками ДПІ у м. Полтава проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за квітень 2012 року.

За результатами перевірки складено довідку у формі висновку № 140/15-3/20029514 від 15.06.2012 зафіксовано наявність достатніх підстав що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В період з 16.07.2012 по 27.07.2012 працівниками ДПІ у м. Полтава проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування, декларування Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 2198/15-3/20029514 від 02.08.2012 яким зафіксовано порушення позивачем п. 200.1 п.п. "а" п. 200.4 ст. 200, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2012 року на 94 991,00 грн. та занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період з липня 2011 року по січень 2012 року.

За результатами розгляду вказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтава були внесені податкові повідомлення-рішення від 17.08.2012 № 0000301507, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 94 963,00 грн. та № 0000311507, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 94991,00 грн. та застосовано до нього штрафну фінансову санкцію в розмірі 23747,75 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до ДПС у Полтавській області.

За результатами розгляду скарги ДПС у Полтавській області 01.11.2012 винесено рішення № 2762/10/10-215, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 17.08.2012 № 0000311507, скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.08.2012 № 0000301507 та зобов'язано ДПІ у м. Полтава прийняти нове податкове повідомлення-рішення на суму заниження бюджетного відшкодування в розмірі 94 963,00 грн.

12.11.2012 ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення № 000061507 яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 94963,00 грн.

Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" не погоджуючись з вказаними рішеннями оскаржило їх до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 21.12.2012 № 3248/10/10-215 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" 21 травня 2012 року до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року. У рядку 23 податкової декларації з ПДВ позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму податку в розмірі 94991,00 грн.

Однак, в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та з урахуванням рішення ДПС у Полтавській області про результати розгляду скарги відповідач дійшов висновку про завищення Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 року в розмірі 94991,00 грн. та заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вказаний період на аналогічну суму.

Разом з тим, суд не погоджується з вищевказаними доводами ДПІ у м. Полтаві та вважає за необхідне зазначити наступне.

Станом на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачався статтею 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вищезазначене свідчить про те, що право на формування податкового кредиту з ПДВ та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації /пункт 200.7 Податкового кодексу України/.

Відповідно до пункту 200.10 зазначеного Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних /пункт 200.10/.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки /пункт 200.11/.

Згідно пункту 200.14 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки за результатами камеральної перевірки було встановлено достатність підстав для проведення документальної позапланової перевірки, а саме: наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб записів про припинення підприємницької діяльності ДП "Служба міжнародних автомобільних перевезень" по взаємовідносинам з яким позивачем сформовано податковий кредит за січень 2011 року, не проведення на протязі попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів документальних перевірок позивача, наявність істотних розбіжностей між сумою податкового кредиту та податкового зобов'язання.

В акті перевірки та в запереченнях на позов відповідач посилається на те, що позивачем до податкового кредиту за березень 2011 року включено чеки на суму більше 200 грн. за день, що є порушенням п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з вказаним висновком відповідача у зв'язку з наступним.

Пунктом 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

Аналізуючи наведену норму суд приходить до висновку, що право на відображення податкового кредиту на підставі касового чеку виникає за наявності в ньому фіскального номера та податкового номера постачальника. Крім того, сума яка може бути відображена у складі податкового кредиту не може перевищувати 40 грн. в день.

В судовому засіданні встановлено, касові чеки мають усі необхідні реквізити, а сума яка віднесена до складу податкового кредиту не перевищує 40 грн. в день.

Крім того, акт перевірки не містить доводів, які б свідчили про заперечення відповідачем факту отримання позивачем товарів і послуг, а також їх оплату, включаючи ПДВ, не надано таких заперечень і під час судового засідання.

Фактичність господарських операцій позивача та сплата ним ПДВ ДПІ у м. Полтава під сумнів не ставиться.

За замістом норм Податкового кодексу України єдиною передумовою бюджетного відшкодування ПДВ, є сплата саме позивачем цього податку в ціні товарів і послуг.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Однак, ДПІ у м. Полтава доказів в обґрунтування висновків податкової інспекції, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення суду не надано

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 17.08.2012 за № 0000311507 та від 12.11.2012 № 0000661507 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до положень пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року в розмірі 94 991,00 грн.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтава від 17.08.2012 за № 0000311507 та від 12.11.2012 № 0000661507.

Стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" в розмірі 94 991,00 грн. (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто одну гривню).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" витрати зі сплати судового збору в сумі 1219,30 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2013 року.

Суддя С.С. Бойко