Постанова № 29490030, 12.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4301/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.

при секретарі - Аріапур Н.А.

за участю: представників позивача - Бевза К.І., Рубаненко А.Г. (за довіреностями),

представника відповідача - Василенко Р.О. (за довіреностями)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042400 від 07.07.2012 року.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 19.06.2012 року № 30109015/29, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042400 від 07.07.2012 року, яким ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1115,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 557,89 грн. за порушення абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» дотрималось вимог абз. 3 п. 198.6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України, оскільки підприємством своєчасно та в межах встановленого законом строку включена до складу податкового кредиту податкова накладна від 05.04.2011 року № 191, що підтверджується додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за цей період.

Крім того, позивач вказує, що відповідачем в акті перевірки робиться висновок про заниження позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених в уточнюючому розрахунку, з посиланням на те, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року від 06.06.2012 року № 9031653112, податкову накладну у сумі ПДВ 1115,78 грн. по КП «Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство Ужгородської міської ради» з датою виписки більше 365 днів. Проте, як зазначає позивач, спірна сума податкового кредиту за квітень 2012 року сформована позивачем внаслідок включення до податкової звітності податкової накладної від 05.04.2011 року № 191 у сумі ПДВ 1115,78 грн. по КП «Одесміськелектротранс», а не як зазначено відповідачем в акті перевірки - КП «Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство Ужгородської міської ради».

Таким чином, позивач зазначає, що висновок відповідача в акті перевірки про порушення ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» абз.3 п. 198.6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України є таким, що не відповідає дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі вказаного акту, підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1,а.с.120-121), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, мотивуючи це тим, що за результатом проведеної СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість позивача, складений акт від 19.06.2012 року № 54/24-0/30109015/29, яким встановлено, що TOB «Інтернаціональні телекомунікації» порушило абз.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки підприємством несвоєчасно подана податкова накладна від 05.04.2011 року № 191 по КП «Одесміськелектротранс», про що свідчить додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року (рядок № 649 та рядок № 672). Враховуючи вище наведене, відповідач вважає, що позивач не скористався своїм правом щодо включення у відповідній звітній період до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних у строк протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, у зв'язку з чим прострочив строки її включення до податкового кредиту. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, а отже скасуванню не підлягає.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, письмових поясненнях та на надані докази, зазначивши що позивач правомірно та своєчасно відніс спірну суму ПДВ до податкового кредиту на підставі отриманої від його контрагента податкової накладної, та його дії узгоджується з приписами Податкового кодексу України та Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту. Враховуючи викладене позивач зазначив, що відповідач безпідставно не взяв до уваги положення ст. 53 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення відповідача, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (надалі - TOB «Інтернаціональні телекомунікації», позивач, підприємство) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 21.09.1998 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 252349 (т.1,а.с.94-95).

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств транспорту та зв'язку спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби Дегтярьовою Н.В. на підставі п.200.10 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації».

За результатами вказаної перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС складено акт від 19.06.2012 року №30109015/29 (т.1,а.с.6-8), яким встановлено порушення позивачем вимог абз.3 п.198.6 ст.198 Розділу V Податкового кодексу України, пункту ІХ Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41, а саме встановлено арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом. У висновках даного акту зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених в уточнюючому розрахунку та відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 ст. 123 розділу ІІ Податкового кодексу України, і відповідно збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 1115,78 грн.

Судом встановлено, що 25.06.2012 року за № 2466-17 ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» надало до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС заперечення до акту перевірки від 19.06.2012 року №30109015/29 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (т.1,а.с.9-10). 04.07.2012 року за № 5751/10/24-038 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС надано на заперечення позивача від 25.06.2012 року № 2466-17 відповідь, в якій зокрема зазначено, що висновки акту перевірки «Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість» залишаються без змін, а заперечення до акту перевірки - без задоволення (т.1,а.с.11-12).

На підставі вказаного акту перевірки, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2012 року №0000042400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1673,67 грн., в тому числі, за основним платежем на суму 1115,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 557,89 грн. (т.1,а.с.5).

Вказане рішення отримано позивачем 10.07.2012 року, що підтверджується матеріалами справи.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті камеральної перевірки висновках відповідача про порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених в уточнюючому розрахунку.

З акту перевірки вбачається, що при перевірці використано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року від 06.06.2012 року № 9031653112.

Доходячи висновку про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідач у акті перевірки зазначив, що до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС надійшов уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року від 06.06.2012 року № 9031653112 та за наслідками виправлення помилок до складу р.17 «усього податкового кредиту» включено податкову накладну у сумі ПДВ 1115,78 грн. по КП «Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство Ужгородської міської ради» (код ЄДРПОУ 3328362); період виписки податкової накладної - квітень 2011 року.

Разом з цим, в акті перевірки зазначено, що в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством віднесено до складу податкового кредиту уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року від 06.06.2012 року № 9031653112 податкову накладну з датою виписки більше 365 днів.

У висновках даного акту вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених в уточнюючому розрахунку та відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 ст. 123 розділу ІІ Податкового кодексу України. Таким чином, в акті зазначено, що збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 1115,78 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Позивач у своєму позові зазначив, що спірна сума податкового кредиту за квітень 2012 року сформована позивачем внаслідок включення до податкової звітності податкової накладної від 05.04.2011 року № 191 у сумі ПДВ 1115,78 грн. по контрагенту КП «Одесміськелектротранс», а не як зазначено відповідачем в акті перевірки - КП «Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство Ужгородської міської ради».

В свою чергу, представником відповідача надана до суду службова записка начальника відділу податкового супроводження підприємств транспорту та зв'язку СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС Л.В.Старинець від 03.09.2012 року № 24-0/195, в якій зазначається, що в акті камеральної перевірки від 19.06.2012 року №54/24-0/30109015/29 допущено технічну помилку в назві підприємства-контрагента, а саме замість КП «Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство Ужгородської міської ради» (код ЄДРПОУ 3328362) треба вказати КП «Одесміськелектротранс» (код ЄДРПОУ 3328497) (т.1,а.с.147).

Отже, спірна сума ПДВ виникла внаслідок включення позивачем до складу податкового кредиту податкової накладної, отриманої від КП «Одесміськелектротранс» (код ЄДРПОУ 3328497).

Судом встановлено, що між позивачем («Замовник») та КП «Одесміськелектротранс» - «Виконавець» (код ЄДРПОУ 03328497) укладено договір про надання послуг від 13.12.2010 року № У-У/25 терміном дії до 31.12.2011 року, згідно якого виконавець бере на себе зобов'язання провести медичні огляди робітників замовника, згідно наданих списків, а замовник в свою чергу зобов'язується сплатити послуги виконавця (т.1, а.с.142-145).

Позивачем на підтвердження виконання цього договору надано до суду копії: списку співробітників ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», які підлягають медичному огляду в 2011 році згідно Наказу МОЗ України №246; заключного акту за результатами періодичного медичного огляду працівників ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» від 05.04.2011 року; акту виконаних робіт; рахунку №15 від 30.03.2011 року на оплату коштів у розмірі 6694,70 грн., в тому числі ПДВ - 1115,78 грн.; платіжного доручення про сплату цих коштів та копію банківської виписки (т.1, а.с.129-141).

Також, позивачем на підтвердження факту здійснення господарської операції відповідно до договору про надання послуг від 13.12.2010 року № У-У/257, надано до суду належним чином завірену копію податкової накладної № 191 від 05.04.2011 року на суму ПДВ - 1115,78 грн., виписаної КП «Одесміськелектротранс» (індивідуальний податковий номер 033284915016) (т.1,а.с.13).

З наданої до суду представником позивача копії податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року та додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», наданих до податкового органу 18.05.2012 року (т.1, а.с.14-85) вбачається, що у квітні 2012 року ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» відобразило у розділі «Податковий кредит» по постачальнику з індивідуальним податковим номером 033284915016, яким є КП «Одесміськелектротранс» (код 03328497), суму ПДВ у розмірі 1115,78 грн., з яких сума ПДВ у рзмірі 1090,66 грн. - операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту та сума ПДВ у розмірі 25,13 грн. - операції з придбання податком на додану вартість, які не дають права формування податкового кредиту, зазначивши при цьому період виписки податкової накладної - «квітень 2012 року».

Разом з цим, в матеріалах справи наявна копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (т.1,а.с.164-250, т.2, а.с.1-9), з якого вбачається, що податкова накладна на загальну суму 6694,70 грн., в тому числі ПДВ - 1115,78 грн. отримана позивачем від КП «Одесміськелектротранс» 05.04.2012 року.

При цьому, судом встановлено, що 06.06.2012 року за № 9031653112 та № 9031655113 ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» надало до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за квітень 2012 року (т.1,а.с.88-91). Так, у вказаних розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за квітень 2012 року, у розділі «Податковий кредит» по постачальнику з індивідуальним податковим номером 033284915016, яким є КП «Одесміськелектротранс» (код 03328497), позивач в графі «операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» замість суми ПДВ у розмірі 1115,78 грн. на підставі податкової накладної, що виписна у квітні 2012 року відобразив цю суму ПДВ на підставі податкової накладної, виписаної у квітні 2011 року.

При цьому, висновок про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 1115,78 грн., контролюючий орган обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включено податкову накладну з датою виписки більше 365 днів.

Суд вважає необґрунтованими дані доводи податкового органу, виходячи з наступного.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон Про бухгалтерський облік).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до абз.1 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу положень розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що в разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій також передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1002 передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Як вже встановлено судом, спірна податкова накладна від 05.04.2011 року № 191 на суму ПДВ - 1115,78 грн. по постачальнику КП «Одесміськелектротранс» відображена в реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» за квітень 2012 року з датою отримання 05.04.2012 року.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та виходячи із системного аналізу положень розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем отримано податкову накладну із запізненням, в іншому податковому періоді право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникло у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігалось за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Тобто, податкова накладна, яка виписана КП «Одесміськелектротранс» 05.04.2011 року була внесена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних в межах 365 днів з дня виписки податкової накладної, а саме - 05.04.2012 року.

При цьому, суд зазначає, що згідно наказу Державної податкової служби України від 16.02.2012 року №127 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту» по питанню « 9: У яких випадках може бути сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, які виписані у податкових періодах, що передує звітному?» надана наступна відповідь: «З дати набрання чинності Кодексом платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, в таких випадках:1). Податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило. В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1декларації). Такі ж правила з дати набрання чинності Кодексом застосовуються і до розрахунків коригування до податкових накладних, на підставі яких здійснюється коригування податкового кредиту».

Аналіз зазначеного дає підстави вважати, що позивач діяв у межах узагальнюючої консультації Державної податкової служби України, та відповідно мав право на віднесення сум податку на додану вартість за податковою накладною від 05.04.2011 року № 191 на протязі наступних 365 календарних днів, в тому числі і включити її до податкового кредиту у квітні 2012 року, що ї було здійснено останнім у податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року, яка була прийнята податковим органом.

Разом з цим, суд зазначає, що спірна накладна позивачем була відображена у складі податкового кредиту саме за квітень 2012 року, та як вбачається з матеріалів справи, за період квітень 2012 року до складу податкового кредиту не вносилось жодних інших податкових накладних по взаємовідносинах позивача з КП «Одесміськелектротранс», крім податкової накладної № 191 від 05.04.2011 року, що підтверджується також реєстром отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2012 року.

Отже, посилання відповідача на те, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» до податкового кредиту включено податкову накладну № 191 від 05.04.2011 року з датою виписки більше 365 днів, оскільки уточнюючий розрахунок із вірним зазначенням дати виписки такої накладної подано позивачем тільки у червні 2012 року, суд вважає безпідставним та таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

При цьому, оскільки податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем суми податкового кредиту, як-безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, враховуючи, що такі дані не слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд не надає правової оцінки господарським взаємовідносинам ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» з КП «Одесміськелектротранс» та не досліджує у даній справі питання фактичності і реальності господарських операцій позивача з його контрагентом на підставі податкової накладної №191 від 05.04.2011 року.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 52.6 ст. 52 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Згідно п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, висновки відповідача в акті перевірки про порушення позивачем вимог абз. 3 п. 198.6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України, не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства. Разом з цим, при встановленні порушення позивачу, відповідачем не взято до уваги положення ст. 53 Податкового кодексу України, зокрема в частині застосування позивачем Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 16.02.2012 року №127.

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Суд вважає за необхідне на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби № 0000042400 від 07.07.2012 року підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94,158 - 163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби № 0000042400 від 07.07.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 12 лютого 2013 року.

Суддя О.М. Соколенко

.