Ухвала суду № 29487933, 19.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року справа №2а/1270/8345/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластум", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптдевайс" про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами,-

В С Т А Н О В И В :

25.07.2011 року Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області (далі по тексту - ДПІ у Вишгородському районі Київської області) звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластум", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптдевайс" (далі по тексту- ТОВ "Пластум", ТОВ "Оптдевайс") про стягнення коштів у розмірі 607530,00 грн., отриманих за нікчемним договором купівлі - продажу №010710-3 від 01.07.2010 року, укладений між ТОВ "Пластум" та ТОВ "Оптдевайс".

Позов обґрунтовано тим, що договір купівлі-продажу від 01.07.2010 року №010710-3, укладений між ТОВ "Пластум" і ТОВ "Оптдевайс" щодо придбання товарів (послуг) є нікчемним, без наміру здійснення господарської діяльності, реальної мети щодо надання фінансових послуг, що не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків та суперечить нормам ст.ст.202, 203, 215 Цивільного Кодексу України. Посилаючись на ст.ст.207, 208 ГК України позивач просить задовольнити позовні вимоги

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що податковим органом встановлений факт ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Крім того, в матеріалах справи відсутні докази визнання у встановленому порядку угоди між відповідачами недійсною. Відповідачі зареєстровані у якості платників, зареєстровані в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про наявність рішень про анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи, визнання недійсними установчих документів позивач не зазначає.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що до перевірки не надано оригіналів первинних документів, що мають підтверджувати здійснення розрахунків між відповідачами, наявність трудових та фактичних можливостей для здійснення господарської діяльності, перевезення товарів, якість отриманих товарів, а також документи, що оформлені відповідачами на виконання укладеної угоди, мають певні недоліки, (зокрема вказано про відсутність посилань на номер та дату договору) та не відповідають вимогам чинних нормативних актів.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Пластум» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Вишгородському районі Київської області з 19.01.2009 року (арк. спр. 11,15-16).

ТОВ «Оптдевайс» зареєстроване державним реєстратором Васильківської районної державної адміністрації 26.02.2010 року, перебуває на податковому обліку у Васильківській ОДПІ Київської області з 27.02.2010 року (арк. спр.13).

01.07.2010 року між ТОВ «Пластум» та ТОВ «Оптдевайс» було укладено договір купівлі-продажу № 010710-3, предметом якого є купівля-продаж поліграфічної продукції, кількість, номенклатура та вартість якої визначається рахунком-фактурою або видатковою накладною. Умови відпуску товару - в тарі (упаковці), що має забезпечувати збереження товарів під час транспортування і зберігання, відповідно до вимог Державних стандартів та Технічних умов, що передбачаються відповідною специфікацією до договору. Здача-приймання товару провадиться уповноваженими представниками покупця та продавця за кількістю, визначеною у накладній, за якістю - згідно із сертифікатом якості. Право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття товару й оформлення вказаних документів та податкової накладної. Оплата товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (арк. спр.24).

На виконання вказаного договору ТОВ «Оптдевайс» виписано податкові накладні на загальну суму 607530,00 грн., видаткову накладну на суму 291 283,98 грн. Сторонами за договором складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 316242,02 грн. (арк. спр.25-32).

У період з 21.02.2011 року по 25.02.2011 року Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Пластум» щодо питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Оптдевайс» за період з 01.01.10 р. по 31.12.10 року.

За результатами перевірки складено акт № 385/23-2/36076522 від 01.03.2011 року (арк.спр.45-62).

Згідно викладеного у висновках акту перевіркою встановлено порушення: ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону правочин, укладений між ТОВ «Пластум» та ТОВ «Оптдевайс», договір купівлі-продажу від 01.07.2010 № 010710-3, в т.ч. усний договір, податкові накладні від 01.07.10 № 1285 на загальну суму 27 925,00 грн.. у т.ч. ПДВ 4 654,17 грн., від 21.07.10. № 21078 на загальну суму 291283,98 грн. у т.ч. ПДВ 48547,33 грн., від 21.07.10 № 21079 на загальну суму 3321,02 грн. у т.ч. ПДВ 553,30 грн., від 30.07.10 № 30394 на загальну суму 285000,00 грн. у т.ч. ПДВ 47500,00 грн., видаткова накладна від 21.07.10 № РН-21078 на загальну суму 291283,98 грн. у т.ч. ПДВ 48547,33 грн., акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.07.10 № ОУ-01285 на загальну суму 27 925,00 грн.. у т.ч. ПДВ 4 654,17 грн., від 21.07.10 № ОУ-21079 на загальну суму 3321,02 грн. у т.ч. ПДВ 553,30 грн., від 30.07.10 № ОУ 30394 на загальну суму 285000,00 грн. у т.ч. ПДВ 47500,00 грн.; пп.1.2 п.1, пп. 2.2, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16, п. 2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88; п.3.4 п. 3 Порядку заповнення і надання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166; пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 , пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4. пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 101 255,00 грн.

15.03.2011 року за результатами встановлених порушень ДПІ у Вишгородському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000312300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 126 568,75 грн., у тому числі за основним платежем - 101 255,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 25 313,75 грн. (арк. спр. 63).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З метою здійснення податкового контролю контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки відповідно до норм Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Цивільним законодавством України передбачено умови чинності правочинів, а саме: зміст правочину не повинен суперечити цивільному законодавству; правочини можуть укладати лише особи, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності; наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення суб'єкта; при укладенні правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми; правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що зумовлені ним; відповідність правочину спеціальним умовам.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Слід зазначити, що правові наслідки нікчемності правочину встановлені ст. 216 Цивільного кодексу України та статтею 208 Господарського кодексу України, які встановлюють конфіскаційні санкції за вчинення нікчемних правочинів.

Так, відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом частини 1 статті 208 ГК застосування санкції за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Отже, позивачем не доведено, що вчинений відповідачами правочин має ознаки того, що він суперечить інтересам держави та суспільства, та порушує публічний порядок.

Крім того, колегія суддів не приймає посилання позивача на протоколи допитів обвинуваченого та свідка, експертний висновок, які вчинені в рамках розслідування кримінальної справи, як на докази наявності підстав заявлених вимог, оскільки як вбачається з матеріалів справи, вказані документи виконані в рамках досудового слідства, яке проводиться відділом податкової міліції у межах кримінальної справи № 08-3846. Вказані докази мають оцінюватись судом саме при розгляді кримінальної справи.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, норм діючого законодавства, зокрема вимог ст.72 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні докази наявності вини позивача та умислу щодо укладення угоди, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 р. залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластум", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптдевайс" про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пґять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон