Ухвала суду № 29486990, 14.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р.Справа № 2а-7218/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Курило Л.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

представника позивача Хоменко А.М.

представника відповідача Аракелян Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. по справі № 2а-7218/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" (далі - позивач або ТОВ "Іпотекс"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - відповідач або ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова), у якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова від 07 червня 2012 року №0004952202.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам висновок акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 про безпідставне віднесення ТОВ "Іпотекс" до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 186336,95грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р. Тому позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 07 червня 2012 року №0004952202, прийняте на підставі акта №1608/2202/34954102 від 23.05.2012.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.12 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Іпотекс" (податковий номер 34954102) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Промтехноопт" (податковий номер 37092055) за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 р. (а.с.15-23).

Згідно з висновками акта перевірки №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 р. встановлено порушення ТОВ "Іпотекс" п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ "Іпотекс" завищено податковий кредит за грудень 2011 року на загальну суму 186336,95грн. та, відповідно, занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 186336,95грн.

На підставі акта перевірки №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 р. відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 07 червня 2012 року №0004952202 (а.с.12) про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Іпотекс" з податку на додану вартість на 232921,19грн., у тому числі: 186337грн. - за основним платежем та 46584,19грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В акті №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 р. міститься посилання на акт ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" від 20.02.2012 №94/23-02-05/37092055 за грудень 2011 року, яким встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ "Промтехноопт" за грудень 2011 року.

Висновки акта перевірки №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 р. обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки не встановлені відповідні первинні документи, що підтверджують факт відвантаження товару. Згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірка, до перевірки не надано належним чином оформлені транспортні та супроводжувальні документи на підтвердження переміщення товару від постачальника до покупця, довіреності, журнал реєстрації довіреностей та інші документи, які передбачено вимогами діючого законодавства.

На підставі зазначеного ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вважає, що в порушення п.198.2, п.198.3, ст..198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту грудня 2011 року включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ТОВ "Промтехноопт" товару на загальну суму 1118022грн., в т.ч. ПДВ 186336,95грн., які не можуть бути пов'язані з власною господарською діяльністю ТОВ "Іпотекс".

В результаті встановленого завищення податкового кредиту в декларації з ПДВ за грудень 2011р. виявлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 186336,95грн., що є порушенням п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки, відповідають дійсності, податкове повідомлення-рішення від 07 червня 2012 року №0004952202 відповідає нормам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Іпотекс" включило до складу податкового кредиту 186336,95грн. по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" за грудень 2011 року.

В обґрунтування правомірності включення зазначеної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивачем надано до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011 з додатками - специфікації, рахунків-фактури, видаткових накладних, податкових накладних, договору оренди складських приміщень №11/1 від 01.12.2010 з актом прийому-передачі, договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №1/12 від 02.12.2011, товарно-транспортних накладних, акта здачі-прийняття транспортних послуг, журналу реєстрації довіреностей.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше,: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Положеннями ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції, інакше такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

ТОВ "Іпотекс" включено до складу податкового кредиту грудня 2011 року податкові накладні, отримані від ТОВ "Промтехноопт".

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011, укладеного між ТОВ "Промтехноопт" (продавець) та ТОВ "Іпотекс" (покупець) продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності відповідно до асортименту та за цінами, що вказані у специфікаціях №1-6 (додатки до договору №1-6), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору. Відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "Іпотекс". Загальна сума договору складає 1118021,71грн., в т.ч. ПДВ 186336,95грн.

Однак, до перевірки позивачем не надано документи, які підтверджують фактичне переміщення товару (товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують навантаження та розвантаження придбаної продукції тощо) від постачальника ТОВ "Промтехноопт" на адресу підприємства ТОВ "Іпотекс".

За визначенням п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Отже, враховуючи необхідність складення облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення ТТН має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Зазначені обставини свідчать про відсутність підтвердження реального отримання позивачем товарів за договором купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011, укладеним з ТОВ "Промтехноопт".

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не підтверджено, що товари, отримані від ТОВ "Промтехноопт" за договором купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011, призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "Іпотекс".

Крім того, у акті №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 зазначено, що перевіркою встановлено, що розрахунки між підприємствами не проводились у зв'язку з відсутністю грошових коштів у ТОВ "Іпотекс", станом на 11.04.2012 (дату надання пояснень) між підприємствами існувала кредиторська заборгованість у сумі 1118021,71грн.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт" грошових коштів за договором купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011, у тому числі податку на додану вартість у сумі 186336,95грн., яку позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2011 року.

Крім того, позивачем не надано для перевірки до суду першої інстанції доказів реальності угод між ним та ТОВ "Промтехноопт", а в клопотанні про залучення цих доказів у суді апеляційної інстанції не обґрунтовувалась поважність причин неможливості подати дані докази для перевірки до суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 186336,95грн. у зв'язку з придбанням у ТОВ "Промтехноопт" товарів за договором купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок акта про результати перевірки №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 про порушення ТОВ "Іпотекс" п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового Кодексу України є правомірним, а відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 07 червня 2012 року №0004952202 прийнято ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з дотриманням чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.10.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. по справі № 2а-7218/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 19.02.2013 р.