Ухвала суду № 29485347, 21.02.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21.02.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів :

головуючого - судді - Стана І.В.,

суддів - Марчука О.П., Феєра І.С.,

за участю прокурора - Данканича В.М.,

та засудженого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією, яку подав старший прокурор прокуратури м. Мукачева, який приймав участь у розгляді справи місцевим судом ( далі - прокурор), на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр. України, українець, з вищою освітою, не одружений, не працюючий, відповідно до ст. 89 КК України не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 307 КК України на п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки й на нього покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено попередній - підписка про невиїзд.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, гр. України, українець, із середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий згідно вироку Мукачівського міськрайоннного суду від 13 квітня 2010 року за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на шість років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбування ним покарання визначено рахувати з 04 вересня 2012 року.

Згідно вироку, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винуватими й засуджені за вчинені злочини за таких обставин.

03 вересня 2012 року приблизно о 14- й годині ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, по вул. Г. Петрова в м. Мукачеве неподалік кафе «Первак», знаходячись в автомобілі марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, незаконно збув гр. ОСОБА_2, продавши за 350 гривень, згорток фольги якому знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить психотропну речовину амфетамін, обіг якої заборонено, вагою 0.1112 грама. Указану речовину літом 2012 року ОСОБА_1 знайшов на пероні залізничного вокзалу м. Львів, перевіз на потязі в м. Мукачеве й зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 до часу її виявлення та вилучення працівниками міліції.

03 вересня 2012 року приблизно о 14- й годині 30 хвилин ОСОБА_2 у стані наркотичного сп'яніння, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, по вул. Берегівській у м. Мукачеве неподалік дитячого садка № 19, за місцем масового перебування громадян, під час проведення оперативної закупівлі психотропних речовин незаконно збув гр. ОСОБА_3, продавши за 400 гривень, згорток фольги якому знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить психотропну речовину амфетамін, обіг якої заборонено, вагою 0.1112 грама. Указану речовину ОСОБА_2 придбав у гр. ОСОБА_1 за вищевказаних обставин і незаконно зберігав при собі, з метою збуту стороннім особам.

В апеляції прокурор вказує на те, що суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи та кваліфікувавши дії ОСОБА_1 призначив йому м'яке покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу. У тому числі прокурор уважає, що судом не враховано тяжкість вчиненого злочину - відноситься до тяжких злочинів, те, що злочин скоєно з корисливих мотивів, що ОСОБА_1 раніше засуджувався за скоєння злочину. Крім того, апелянт уважає, що у вироку не наведені мотиви прийнятого рішення. У зв'язку із цим висновки суду при застосуванні щодо ОСОБА_1 ст. 75 КК України вважає належним чином не вмотивованими, призначене покарання м'яким. Просить вирок скасувати, постановити новий, яким ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Учасниками процесу вирок щодо ОСОБА_2 не оскаржувався.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляції, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_1, який вирок уважав законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постановленого по справі судового рішення.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, ґрунтується на сукупності зібраних по справі, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів, учасниками процесу не оспорюється, тому апеляційним судом, з урахуванням положень ст. 365 КПК України, не перевіряється, його дії за ч. 1 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи апеляції прокурора про те, що ОСОБА_1 призначено м'яке покарання, колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Так, з вироку вбачається, що судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання враховані характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину (т. 3, а. с. 15), те, що злочин є тяжким, конкретні обставини, за яких його скоєно, дані про його особу та обставини, що обтяжують, і пом'якшують його покарання. У тому числі, судом враховано те, що ОСОБА_1 у вчиненні злочину щиро розкаявся, активно сприяв його розкриттю, є молодим за віком.

Крім того, при оцінці доводів апеляції колегія суддів, дослідивши матеріали справи вважає, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, відповідно до ст. 89 КК України є несудимою особою.

Доводи апеляції про те, що судом не враховано, що злочин скоєно з корисливих мотивів, що ОСОБА_1 раніше засуджувався за скоєння злочину, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів відхиляє.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє апеляцію прокурора про те, що засудженому ОСОБА_1 призначено м'яке покарання й уважає висновки суду першої інстанції при застосуванні щодо ОСОБА_1 ст. 75 КК України належним чином обґрунтованими, - призначене покарання необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, справедливим.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу Х1 «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 365, 366, 379 КПК України (у редакції Закону України 1960 року), апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

апеляцію, яку подав старший прокурор прокуратури м. Мукачева, який приймав участь у розгляді справи залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_1 - залишити без зміни.

Судді: