Рішення № 29484190, 11.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/18631-2012 11.02.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10 974, 39 грн., за участю представників позивача - не з'явились, відповідача - Мороза В.В., довіреність від 26.12.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10 974, 39грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.10.2009 року у місті Запоріжжя відбулась дорожньо - транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль „Акура", д.н. АР7799ВН, яким керувала Холод Тетяна Володимирівна, (страхувальник позивача), та автомобіль «Понтиак», д.н. АР4827АК, яким керувала Панфилович Людмила Володимирівна.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 10 974, 39 грн.

Цивільну відповідальність власника автомобіля «Понтиак», д.н. АР4827АК, яким керувала Панфилович Людмила Володимирівна, було застраховано відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.01.2013 року.

Представник позивача у судове засідання 11.02.0213 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділення ВДАІ м. Запоріжжя та постанови Шевченківського районного суду міста Запоріжжя № 3-3619-09 від 16.11.2009 року, 21.10.2009 року Панфилович Людмила Володимирівна, керуючи автомобілем «Понтиак», д.н. АР4827АК, по проспекту Металургів перед перехрестям з вул. Б. Хмельницького у місті Запоріжжя, не врахувала безпечний бічний інтервал і допустила зіткнення з автомобілем „Акура", д.н. АР7799ВН.

Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя № 3-3619-09 від 16.11.2009 року Панфилович Людмилу Володимирівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль „Акура", д.н. АР7799ВН.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АТ 01068 від 21.08.2009 року.

Відповідно до звіту № 1017 від 29.10.2009 року з визначення вартості відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля „Акура", д.н. АР7799ВН, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 252, 21 грн.

Як вбачається з страхового акту № 48410 від 17.11.2009 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 10 974, 39 грн.

Зазначені кошти в розмірі 10 974, 39 грн. позивачем були перераховані, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 7969 від 14.12.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - «Понтиак», д.н. АР4827АК, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю „Акура", д.н. АР7799ВН, керувала Панфилович Людмила Володимирівна.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Понтиак», д.н. АР4827АК, Панфилович Людмили Володимирівни встановлена у судовому порядку.

Тому, Панфилович Людмила Володимирівна є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю „Акура", д.н. АР7799ВН, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та власником автомобіля «Понтиак», д.н. АР4827АК, яким керувала Панфилович Людмила Володимирівна, було укладено договір (поліс) № ВС/8289408 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Понтиак», д.н. АР4827АК, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено франшизу у розмірі 510, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Акура», д.н. АР7799ВН, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування обґрунтовані, проте підлягають задоволенню частково у розмірі 10 464, 39 грн. за вирахуванням суми франшизи (10 974, 39 - 510, 00 (франшиза) = 10 464, 39 грн.). В позові в частині стягнення 510, 00 грн. слід відмовити.

Однак, відповідачем після порушення провадження сплачено страхове відшкодування у розмірі 10 464, 39 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 28.12.2012 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив страхове відшкодування у розмірі 10 464, 39 грн. після звернення позивача з позовом до суду, суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, судовий збір в цій частині позову покладається на відповідача.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 10 464, 39 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 102; код 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; код 35333145) 1 534 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн. 70 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 18.02.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна