Рішення № 29484155, 19.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1001/13 19.02.13

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен"

про стягнення 22 012 201,16 грн.

Представники:

від позивача: Гончар І.Д. - представник за довіреністю № 652 від 21.09.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" про стягнення 22 012 201,16 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.09.2007 року між закритим акціонерним товариством «Банк НРБ» правонаступником якого є закрите акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого в свою чергу є відкрите акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі - позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Найкен" (далі - відповідач, позичальник за договором) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 178- Н/07 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті, що далі іменується «кредитна лінія», надає позичальнику грошові кошти (далі - кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у термін, зазначений в ст.8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.

Згідно п. 1.2. кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 20.01.2009 року), ліміт кредитної лінії складає 9 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 20.01.2009 року), останній день дії кредитної лінії - 02.03.2011 року.

Розмір процентів за користування кредитними коштами складає 20 % річних (п. 1.3. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 4 від 25.09.2008 року).

В зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" заборгованості по кредиту в розмірі 8 500 000,00 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 7 445 901,62 грн., пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією в розмірі 20 500,00 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в розмірі 2 360 217,89 грн. та пені за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку в достроковому порядку в розмірі 3 685 881,65 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.01.2013 року порушено провадження у справі № 910/1001/13, розгляд справи призначено на 04.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.02.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, розгляд справи відкладено на 19.02.2013 року.

В судове засідання 19.02.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" заборгованість по кредиту в розмірі 8 500 000,00 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 7 445 901,62 грн., пеню за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією в розмірі 20 500,00 грн., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в розмірі 2 360 217,89 грн. та пеню за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку в достроковому порядку в розмірі 3 685 881,65 грн., а також 68 820,00 грн. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

03.09.2007 року між закритим акціонерним товариством «Банк НРБ» (далі - позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Найкен" (далі - відповідач, позичальник за договором) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 178- Н/07 (далі кредитний договір).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.3. статуту публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», затвердженого рішенням акціонера (протокол № 3 від 30.07.2012 року), публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» є єдиним правонаступником всіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», закритого акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» та закритого акціонерного товариства «Банк НРБ».

Між сторонами укладені додаткові угоди № 1 від 03.09.2007 року, № 3 від 27.08.2008 року, № 4 від 25.09.2008 року, № 5 від 20.01.2009 року та договір про внесення змін № 2 від 20.09.2007 року до договору про відкриття кредитної лінії № 178- Н/07 від 03.09.2007 року, які є його невід'ємними частинами.

У відповідності до положень пункту 1.1. кредитного договору, банк відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію в національній валюті України, що надалі іменується "кредитна лінія", надає позичальнику грошові кошти (надалі-кредит) за раху нок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі зазначені в пункті 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за ко ристування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у термін, зазначений в ст.8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 5, ліміт кредитної лінії складає: з часу укладення цього договору і по 27.08.2008 року - 6 000 000,00 грн., з 28.08.2008 року по 02.04.2010 року - 9 000 000,00 грн., з 03.04.2010 року по 02.05.2010 року - 8 000 000,00 грн., з 03.05.2010 року по 02.06.2010 року - 7 000 000,00 грн., з 03.06.2010 року по 05.07.2010 року - 6000 000,00 грн., з 06.07.2010 року по 02.08.2010 року - 5 000 000,00 грн., з 03.08.2010 року по 02.09.2010 року - 4 000 000,00 грн., з 03.09.2010 року по 02.10.2010 року - 3 000 000,00 грн., з 03.10.2010 року по 02.11.2010 року - 2 500 000,00 грн., з 03.11.2010 року по 02.12.2010 року - 2 000 000,00 грн., з 03.12.2010 року по 02.01.2011 року - 1 500 000,00 грн., з 03.01.2011 року по 02.02.2011 року - 1 000 000,00 грн. з 03.02.2011 року по 02.03.2011 року - 500 000,00 грн.

Розмір процентів за користування кредитними коштами складає 20 % річних (п. 1.3. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 4 від 25.09.2008 року).

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 5, останній день дії кредитної лінії - 02.03.2011 року.

Положеннями розділу 6 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язався сплачувати проценти в розмірі, що зазначені в пункті 1.3. договору. Проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією.

Згідно п. 6.3. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день поточного місяці за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31) і фактичну кількість днів у році.

Нарахування процентів повністю і остаточно припинається в останній день дії кредитної лінії, а у випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за кредитною лінією в такий день - то нарахування процентів повністю та остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитною лінією (п. 6.54. кредитного договору).

У відповідності до п. 6.6. кредитного договору, проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1.- 6.5. даного договору, позичальник зобов'язався сплачувати щомісячно не пізніше 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Згідно п. 8.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 5 від 20.01.2009 року, позичальник зобов'язався, починаючи з квітня 2010 року, повернути банку кредит, наданий в межах відповідного розміру ліміту кредитної лінії, встановленого пунктом 1.2. даного договору, таким чином, щоб: станом на 03.04.2010 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 8 000 000,00 грн., станом на 03.05.2010 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 7 000 000,00 грн., станом на 03.06.2010 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 6 000 000,00 грн., станом на 06.07.2010 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 5 000 000,00 грн., станом на 03.08.2010 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 4 000 000,00 грн., станом на 03.09.2010 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 3 000 000,00 грн., станом на 03.10.2010 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 2 500 000,00 грн., станом на 03.11.2010 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 2 000 000,00 грн., станом на 03.12.2010 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 1 500 000,00 грн., станом на 03.01.2011 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 1 000 000,00 грн., станом на 03.02.2011 року загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала 500 000,00 грн., станом на 03.03.2011 року загальної заборгованості за кредитною лінією не існувало.

На виконання умов кредитного договору, позивач надав товариству з обмеженою відповідальністю "Найкен" кредит в розмірі 9 000 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам з 03.09.2007 року по 21.12.2012 року. Проте, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, в зв'язку з чим станом на 21.12.2012 року в останнього виникла заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 178- Н/07 від 03.09.2007 року по кредиту в розмірі 9 000 000,00 грн. та по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 7 445 901,62 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.07.2010 року по справі № 25/233 з товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" та дочірнього підприємства "Найкен Плюс" солідарно стягнуто заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 178- Н/07 від 03.09.2007 року по кредиту в розмірі 500 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 21.12.2012 року факт наявності заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 178- Н/07 від 03.09.2007 року по кредиту в розмірі 8 500 000,00 грн. та по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 7 445 901,62 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором банк нарахував позичальнику пеню за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією в розмірі 20 500,00 грн., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в розмірі 2 360 217,89 грн. та пеню за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку в достроковому порядку в розмірі 3 685 881,65 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями 10.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник зо бов'язаний сплачувати банку пеню:

а) за несвоєчасне повернення кредиту - у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національно го банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день про строчення;

б) за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку і достроковому порядку, який визначено в ст.8. цього договору - у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ста вки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення;

в) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у строки, які визначені ст. 6 даного договору - у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день про строчення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення;

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 178-Н/07 від 03.09.2007 року по кредиту в розмірі в розмірі 9 000 000,00 грн. та по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 7 445 901,62 грн. суд погоджується з розрахунком пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією в розмірі 20 500,00 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в розмірі 2 360 217,89 грн. та пені за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку в достроковому порядку в розмірі 3 685 881,65 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" (02217, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 4-А, кв. 303, ідентифікаційний код 32377640) на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) заборгованість по кредиту в розмірі в розмірі 8 500 000 (вісім мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 7 445 901 (сім мільйонів чотириста сорок п'ять тисяч дев'ятсот одна) грн. 62 коп., пеню за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією в розмірі 20 500 (двадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в розмірі 2 360 217 (два мільйони триста шістдесят тисяч двісті сімнадцять) грн. 89 коп. та пеню за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку в достроковому порядку в розмірі 3 685 881 (три мільйони шістсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 65 коп., а також 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 21.02.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий