Рішення № 29482275, 05.02.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5027/869/2012.

За позовом фізичної особи - підприємця Паламарю Василь Іванович, с.Дяківці Герцаївського району Чернівецької області

До дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» м.Чернівці

Про стягнення заборгованості в сумі 13688,38 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

від позивача - Паламарю В.І. - приватний підприємецьвід відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець Паламарю Василь Іванович, с.Дяківці Герцаївського району Чернівецької області, звернувся з позовом до філії «Герцаївський райавтодор» дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» про стягнення заборгованості за договором на транспортне обслуговування в сумі 13688,38 грн., в тому числі 3650 грн. пені.

Позов мотивується тим, що 30.06.2010 року між філією «Герцаївський райавтодор» дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та позивачем було укладено договір на транспортне обслуговування № 22, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу автотранспорт з водієм для здійснення перевезення вантажу, а саме: гравійно-піщаної суміші, а останній в свою чергу зобов'язався своєчасно проводити оплату за отримані послуги. Позивач умови договору виконав, що підтверджено актами виконаних робіт за вересень, жовтень та листопад 2010 року. Проте відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 10038,38 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.12.2010 року по 01.12.2012 року в сумі 3650 грн.

Ухвалою суду від 27.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.12.2012 року.

Ухвалою суду від 10.12.2012 року за клопотанням позивача було замінено первісного відповідача у справі - філію «Герцаївський райавтодор» на належного відповідача, а саме: дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України». Цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 26.12.2012 року.

Ухвалами суду від розгляд справи неодноразово було відкладено в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Ухвалою суду від 15.01.2013 року від відповідача було витребувано ряд документів, проте останній в судове засідання, яке відбулося 28.01.2013 року не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Ухвалою суду від 28.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 05.02.2013 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача та усним клопотанням позивача.

Представник позивача, який був присутній в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання, яке відбулося 05.02.2013 року представник відповідача вкотре не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив, хоча в і був повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином.

Враховуючи, що розгляд справи неодноразово було відкладено в зв'язку з нез'явленням відповідача, суд дійшов висновку, що підстав для повторно відкладення розгляду справи в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд не вбачає, а відтак справа розглядається по суті за матеріалами наданими позивачем.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2010 року між приватним підприємцем Паламарю Василем Івановичем (Виконавець) та філією «Герцаївський райавтодор» Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» (Замовник) було укладено договір на транспортне обслуговування № 22 (далі - Договір).

За умовами п.1.1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання забезпечити Замовника транспортними послугами, шляхом надання останньому самоскид ЗІЛ ММЗ-554М № 10699МС для виконання робіт, а саме: транспортування гравійно-піщаної суміші та інших матеріалів, а останній зобов'язався прийняти вказані послуги та сплатити кошти за отримані послуги.

Докази визнання Договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що Виконавець зобов'язується не пізніше 21 числа кожного місяця надавати Замовнику належним чином оформлені документи (товарно-транспотрні накладні, акти виконаних робіт та ін.) для проведення оплати за виконанні роботи.

Згідно з п. 3.1 договору Замовник проводить оплату за транспортне обслуговування протягом 30 днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт на підставі товарно-транспортних накладних з розрахунку 0,75 грн. за 1тн/км без врахування ПММ. Розрахунки між виконавцем та Замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Загальна вартість послуг становить сума всіх підписаних накладних (п.п. 3.2-3.4 Договору).

Строк дії договору сторони погодили до 31.12.2010 року.

Пунктом 4.1 Договору сторони визначили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність визначену Договором та чинним законодавством України. У разі порушення термінів розрахунків Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожен день затримки (п.4.5. Договору).

Позивач умови договору виконав, а саме: у період з вересня по листопад 2010 року надав відповідачу послуги по перевезенню на загальну суму 10038,38 грн., що підтверджено накладними та актами виконаних робіт, підписаними Замовником без заперечень, а відповідач в порушення умов договору оплату не провів, а тому станом на день звернення з позовом за відповідачем існує заборгованість в сумі 10038,38 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Разом з тим, правило названої норми, що допускає збільшення договором розміру неустойки, встановленої законом, є загальним. Воно не виключає застосування спеціальних правил законів, хоч би вони були прийняті до введення в дію нового Цивільного кодексу України. Наведене стосується Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким розмір пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, що може встановлюватись договором, обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ на день прострочення.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, яким б способом не визначався у договорі розмір та строк неустойки, він не може перевищувати той розмір і строк, який встановлений законом як граничний. Так, якщо вказаним Законом встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу - не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи ПДВ та інші податки) та граничний строк нарахування, то у більшому розмірі та за більш тривалий період вона не може бути стягнута.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач дещо завищив нарахування пені, яка з його розрахунку склала 3650 грн. за період з 01.12.2010р. по 01.12.2012р., тобто за 730 днів тоді як мало бути за 6 місяців від дня виникнення зобов'язання, тобто за 182 дня, а відтак в задоволенні пені в сумі 2874,17 грн. за період з 01.07.2011р. по 01.12.2012р. слід відмовити та задовольнити лише в частині стягнення пені нарахованої відповідно до чинного законодавства, а саме: 775,83 грн., тобто відповідно до п.3.1. договору оплата послуг мала бути здійснена протягом 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт на підставі накладних, отже з розрахунку: послуги за вересень 2010р., оплата мала бути в жовтні, тобто пеня з 01.11.2010р. по 01.05.2011р. - 87,30 грн., послуги за жовтень - оплата в листопаді - пеня з 01.12.2010р. по 01.06.2011р. - 369,09 грн., послуги за листопад - оплата в грудні - пеня з 01.01.2011р. по 01.07.2011р. - 319,44 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні позивачем доведено невиконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме стягненню підлягає заборгованість в сумі 10038,38 грн. та пеня в сумі 775,83 грн. в частині стягнення пені в сумі 2874,17 грн. відповідачу слід відмовити.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Чернівці, вул. Головна, 205, ідент.код 31963989) на користь фізичної особи - підприємця Паламарю Василь Іванович, с.Дяківці Герцаївського району Чернівецької області, (код 93356307, 28.09.1960р.н.) - 10038,38 грн. боргу, 775,83 грн. пені та 1271,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.М. Гушилик