Постанова № 29482158, 13.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 5021/586/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М. суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є. розглянувши матеріали касаційної скарги Ліквідатора ВАТ "Білопільське підприємства "Агротехсервіс" Кривенко Б. Г.на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року у справі№ 5021/586/12 за заявою до Управління пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області ВАТ "Білопільське підприємства "Агротехсервіс"пробанкрутствоПредставники сторін в судове засідання не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.11.2012 року заяву ліквідатора ВАТ "Білопільське підприємства "Агротехсервіс" Кривенка Б. Г. задоволено, встановлено оплату послуг ліквідатора ВАТ "Білопільське підприємства "Агротехсервіс" арбітражного керуючого Кривенка Б. Г. за кожен місяць виконання ним своїх повноважень у справі у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року ухвалу господарського суду Сумської області від 08.11.2012 року у справі № 5021/586/12 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Сумської області.

Не погоджуючись з рішення суду апеляційної інстанції ліквідатор ВАТ "Білопільське підприємства "Агротехсервіс" Кривенко Б. Г. звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року, а ухвалу господарського суду Сумської області від 08.11.2012 року у справі № 5021/586/12 залишити в силі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.04.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Білопільське підприємства "Агротехсервіс" в порядку передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Сумської області від 18.06.2012 року визнано ВАТ "Білопільське підприємства "Агротехсервіс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Кривенка Б. Г.

08.11.2012 року суд першої інстанції дійшов висновку, що оплата послуг є винагородою за виконання обов'язків арбітражного керуючого, а надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, тому такі послуги у будь-якому випадку повинні бути оплачені на підставі чого було задоволено клопотання ліквідатора та встановлено оплату послуг ліквідатора ВАТ "Білопільське підприємства "Агротехсервіс" арбітражного керуючого Кривенка Б. Г. за кожен місяць виконання ним своїх повноважень у справі у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Суд апеляційної інстанції не погодився з вищезазначеним висновком та зазначив, що ліквідатором не надано доказів виконання заходів по ліквідації банкрута, тобто не надано доказів надання послуг, що підлягають оплаті.

Згідно до положень ч. 2 ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - також Закон про банкрутство).

Так, згідно положень п. 12 статті 3-1 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленим цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Згідно положень абзацу 1 ч. 10 ст. 3-1 Закону про банкрутство вказаний закон розрізняє декілька видів компенсацій арбітражному керуючому: оплата його (розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією) послуг за виконання покладених на нього судом відповідних обов'язків у справі про банкрутство, як винагороду за виконання обов'язків арбітражного керуючого, яка має регулярний характер (за кожен місяць здійснення повноважень арбітражного керуючого -ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство) та фіксований розмір (встановлений комітетом кредиторів і затверджений господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом про банкрутство, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство - ч. 12 ст. 31 Закону про банкрутство; а також відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків, які є компенсацією матеріальних витрат арбітражного керуючого (тобто повернення коштів, витрачених арбітражним керуючим), які ним були понесені у зв'язку із здійсненням повноважень у відповідній справі про банкрутство (витрати на публікацію оголошення, сплата державного мита, у разі необхідності, витрати на оцінку майна боржника тощо).

Відповідно до ст. 3-1, ч. 1 ст. 11, ч. ч. 1-3 ст. 17 та ч. 1 ст. 24 вказаного закону єдиною підставою для виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків є ухвала суду про його призначення в процедурах розпорядження майном боржника, санації боржника та ліквідації банкрута. Наведене підтверджується також роз'ясненнями Верховного суду України, про що зазначено в п. 60 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

Зважаючи на наведені норми законодавства суд касаційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду викладеними в ухвалі суду від 08.11.2012 року про те, що, відповідно до змісту положень ст. 3-1 Закону про банкрутство надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, тому послуги ліквідатора Кривенко Б. Г. у справі у будь-якому випадку повинні бути оплачені.

Висновки суду апеляційної інстанції про необхідність встановлення оплати послуг ліквідатора після подання та затвердження звіту про проведену роботу прийнятий у зв'язку з невірним тлумаченням положень ст. 3-1 Закону, оскільки "встановлення оплати послуг ліквідатора" та "здійснення оплати послуг, відшкодування витрат ліквідатора" не є тотожними.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, згідно статей 111-5, 111-9 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року у справі № 5021/586/12 слід скасувати, а ухвалу господарського суду Сумської області від 08.11.2012 року у справі № 5021/586/12 залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ліквідатора ВАТ "Білопільське підприємства "Агротехсервіс" Кривенко Б. Г. у справі № 5021/586/12 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року у справі № 5021/586/12 скасувати, а ухвалу господарського суду Сумської області від 08.11.2012 року у справі № 5021/586/12 залишити в силі.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О.Є. Короткевич