Ухвала суду № 29481961, 21.02.2013, Оболонський районний суд міста Києва

21.02.2013 Справа № 2605/15858/12

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

________________

2605/15858/12

Справа №2-2605/6190/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі

Головуючого Судді О.В. Диби

Секретарі Коротенко Т.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представників відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „КИЇВ" до ОСОБА_1, третя особа: Міністерство фінансів України про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „КИЇВ" звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні відповідач та його представники заявили клопотання про залишення позовної заяви без розгляду мотивуючи це тим, що прокурор не вправі подавати позовні заяви в інтересах юридичної особи частка в якій на 100 відсотків не належить державі. Юридична особа, в інтересах якої прокурор звернувся до суду територіально не знаходиться в Голосіївському районі м. Києва так як і не знаходиться відповідач. НЕ сплачено судовий збір за розгляд справи та сама позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Представник прокуратури Голосіївського району м. Києва та представник ПАТ «АКБ «Київ» не погодилися із твердженнями відповідача та його представників посилаючись на те, частка держави в ПАТ «АКБ «Київ» становить 99,94 відсотки, тобто фактично він є державним, а прокурор діє на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 36 -1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

При зверненні до суду із вказаним позовом прокурор вказував на те, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань перед банком, то існує реальна загроза заподіяння шкоди саме державі, оскільки держава володіє 99,94 відсотками в частці банку.

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно ч. 1 ст. 45 ЦПК України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що прокурор діє в межах діючого законодавства України.

Щодо посилань про безпідставність звернення з позовом до суду саме прокурора Голосіївського району м. Києва то суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Чинне законодавство України не обмежує право прокурора на подання позову в інтересах держави в особі його органу, що перебуває поза територією на яку поширюється повноваження даного прокурора.

Таким чином, подана заява відповідача є безпідставною.

Отже, виходячи із вищенаведеного та керуючись ст. ст. 45, 121, 207 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні зави - відмовити;

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Диба О.В.