Рішення № 29480820, 24.01.2013, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0827\5192\2012

Провадження № 2\336\53\2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Кляшторного В.С., при секретарі Жибаловій К.О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні.

В позові зазначив, що він є власником 5/6 частки домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2012 року є власником 1/6 частки вищевказаного домоволодіння. Таким чином, вони є співвласниками домоволодіння за вказаною адресою.

За вказаною адресою позивач зареєстрований з 1980 року по цей час. Відповідач також зареєстрований за вказаною адресою, але з 2005 р. по квітень 2011 р. в будинку не мешкав.

В квітні 2011 року відповідач ОСОБА_2 приїхав до будинку, та без згоди позивача почав мешкати в будинку разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 та малолітньою донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, до цього часу вони мешкали за іншою адресою, де були зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_5 на праві власності належить жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на цей час намагаються продати.

Між позивачем, його дружиною, відповідачем та його дружиною склалися неприязні стосунки. Фактично відповідач не дає позивачу можливості мешкати в будинку, також вигнав дружину позивача ОСОБА_6, другого сина ОСОБА_7, які змушені мешкати за іншою адресою. Крім того позивач неодноразово звертався до органів міліції з приводу поведінки відповідача. Таким чином, своїми діями відповідач протиправно позбавив позивача права користування та розпорядження своєю власністю, фактично позивач та його сім'я не можуть жити в будинку, який належить йому.

У зв'язку з зазначеними обставинами ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку будинку АДРЕСА_2. Згоден виплатити відповідачу компенсацію за його частину у будинку.

У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали докази внесення на депозитний рахунок суду суми грошової компенсації частки у розмірі 1\6 у спільному майні, що належить відповідачу. При цьому позивач пояснив, що вважає спільне проживання неможливим, оскільки відповідач перешкоджає йому користуватися будинком.

Відповідач та його представник у судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити. При цьому відповідач пояснив, що іншого житла, ніж спірна квартира, не має. На грошову компенсацію, яку пропонує позивач, купити нове житло неможливо. Крім того, будинок був побудований його батьками, він у ньому виріс, частку у будинку він отримав у спадщину після смерті матері, а тому не бажає бути позбавленим права власності на своє житло. Вважає, що конфлікти провокує нова дружина його батька, яка хоче позбавити його права на частину будинку в своїх інтересах.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами на засадах змагальності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 є власником 5/6 частки домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2012 року є власником 1/6 частки вищевказаного домоволодіння. Таким чином, вони є співвласниками домоволодіння за вказаною адресою.

Згідно даних технічного паспорту квартира загальною площею 115,3 кв.м. складається: коридор 1-1 площею 6,1 кв.м., комора 1-2 площею 1,0 кв.м, кухня 1-3 площею 21,7 кв.м., ванна 1-4 площею 6,0 кв.м., комора 1-5 площею 5,3 кв.м., коридор 1-6 площею 2,9 кв.м., коридор 1-7 площею 5,5 кв.м., кімната 1-8 площею 9,2 кв.м., кімната 1-9 площею 9,3 кв.м., кімната 1-10 площею 19,5 кв.м., прихожа 1-11 площею 6,4 кв.м., комора 1-12 площею 22,0 кв.м. Враховуючи розташування, планування та загальну площу квартири, виділ в натурі часток співвласників не можливий, що не оспорено сторонами.

Згідно висновку № 1710 судової будівельно-технічної експертизи від 20 вересня 2012 року ринкова вартість 1/6 частки домоволодіння АДРЕСА_2, на дату огляду (21.08.2012 р.) складає 54047,00 грн.

Виходячи з планування і розмірів приміщень в житловому будинку, наданих документів, вимог нормативних документів, що діють в області будівництва на території України, розробити і надати на розгляд суду варіанти виділу в натурі 1/6 частин житлового будинку № 80 по вул. Кіровоградська в м. Запоріжжя з технічної точки зору не надається можливим (а.с.88-106).

Згідно зі ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

У розумінні вищенаведеного положення закону, припинення права на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.365 ЦК України випадку, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Виходячи з положень ст.. 186 ЦК України та роз'яснень, викладених у п.6,7 постанові Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Відповідно до ч.2 ст. 364 ЦК України право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому його право співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи.

При цьому зазначеною нормою передбачено, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про призначення компенсації, і не передбачається обов'язок згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених п.п.1-3 ч.1 ст. 365 ЦК України випадку, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї і за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Вирішуючи питання про можливість припинення права відповідача на частку у спільному майні суд приймає до уваги, що припинення його права власності на частку в спільному майні не відповідатиме інтересам відповідача та завдасть йому істотної шкоди.

Спірна квартира є місцем реєстрації та постійного проживання відповідача ОСОБА_2, іншого майна у власності він не має. За розмір грошової компенсації купувати інше житло він не зможе. З огляду на викладене суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.3,15,16,317,321,356,365,367 ЦК України, 10, 11, 30, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.С. Кляшторний