Рішення № 29480130, 08.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/17106-2012 08.02.13Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІК ФАРМА" до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" про стягнення 108 346, 45 грн., за участю представників позивача - Ганіч Д.О., довіреність від 14.11.2012 року, відповідача - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 90 349, 24 грн. основного боргу, 2 896, 28 грн. 3% річних, 1 005, 53 грн. інфляційних втрат та 14 095, 30 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором № 134 від 01.11.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.12.2012 року.

У судовому засіданні 21.01.2013 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог та заявив клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені, яке задоволено судом.

У судовому засіданні 21.01.2013 року оголошено перерву на 30.01.2013 року.

05.02.2013 року від позивача через канцелярію суду надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого останній просив суд стягнути з відповідача 90 349, 24 грн. основного боргу, 2 896, 28 грн. 3% річних, 1 005, 53 грн. інфляційних втрат та 6 613, 55 грн. пені за спірним договором.

Представник відповідача у судове засідання 08.02.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕПІК ФАРМА" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (покупець) було укладено договір № 134, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався поставити покупцю (відповідачеві) лікарські засоби (товар), згідно замовлень відповідача. Ціна, асортимент, строки поставки вказується в видаткових накладних до даного договору, які є його невід'ємними частинами цього договору. Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити, отриманий товар на умовах визначених цим договором (п.1.1. договору).

Згідно з п. 1.3. договору партією вважається кількість товару, вказана в одній видатковій накладній.

Відповідно до п. 2.8. договору право власності від позивача до відповідача переходить у момент передачі товару. Моментом передачі товару сторони вважають належне оформлення (підписання і скріплення печаткою) уповноваженою особою відповідача видаткової накладної.

Пунктами 4.2., 4.3. договору передбачено, що розрахунок за товар, що поставляється за даним договором, здійснюється відповідачем на умовах, попередньої оплати або відтермінування платежу протягом 30-45 календарних днів з дати постачання кожної партії товару. Умови та термін оплати, вказані у видатковій накладній.

Поясненнями позивача та видатковими накладними № 0000000095 від 24.05.2011 року на суму 11 013,00 грн., № 0000000107 від 06.06.2011 року на суму 7 932, 00 грн., № 0000000121 від 24.06.2011 року на суму 5 480, 00 грн., № 0000000127 від 01.07.2011 року на суму 12 307, 50 грн., № 0000000143 від 27.07.2011 року на суму 16 686, 00 грн., № 0000000146 від 27.07.2011 року на суму 1 404, 70 грн., № 0000000153 від 04.08.2011 року на суму 9 593, 00 грн., № 0000000160 від 16.08.2011 року на суму 2 742, 00 грн., № 0000000167 від 25.08.2011 року на суму 8 870, 00 грн., № 0000000183 від 09.09.2011 року на суму 19 235, 00 грн., № 0000000189 від 15.09.2011 року на суму 44 605, 80 грн., № 0000000221 від 21.10.2011 року на суму 5 874, 50 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 145 743, 50 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково і має заборгованість перед позивачем у розмірі 90 349, 24 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 90 349, 24 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 134 від 01.11.2010 року у розмірі 90 349, 24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково: в частині стягнення 3% річних у розмірі 2 896, 28 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який здійснений відповідно до вимог закону та умов договору; в позові в частині стягнення 1 005, 53 грн. інфляційних втрат за перерахунком суду слід відмовити.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 613, 55 грн. (за період з вересня 2011 року по жовтень 2012 року).

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2. договору у разі порушення строків оплати за поставлений товар, відповідач сплачує позивачеві за кожний день прострочення пеню, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожний день прострочки.

Відповідач мав здійснити оплату за поставлений товар на умовах, попередньої оплати або відтермінування платежу протягом 30-45 календарних днів з дати постачання кожної партії товару за умовами п. 4.2. договору.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Позивач звернувся до суду з даним позовом у листопаді 2012 року з пропуском строку позовної давності встановленого ч.2 ст. 258 ЦК України в частині вимог про стягнення пені у розмірі 6 183, 54 грн. за прострочення оплати поставленого товару за частину спірного періоду з вересня 2011 року по жовтень 2011 року.

Тому, в цій частині позов не підлягає задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у період з січня 2012 року по червень 2012 року обґрунтовані та підлягають задоволенню у розмірі 430, 01 грн. за розрахунком позивача, який здійснений відповідно до вимог закону та умов договору.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (03170, м. Київ, вул. Тулузи, буд. 3-Б; код 21568905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІК ФАРМА" (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, кімната 3; код 36677807) 90 349 (дев'яносто тисяч триста сорок дев'ять) грн. 24 коп. боргу, 430 (чотириста тридцять) грн. 01 коп. пені, 2 896 (дві тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 28 коп. 3 % річних та 1 873 (одна тисяча вісімсот сімдесят три) грн. 51 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.02.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна