Ухвала суду № 29480059, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/2947/13 18.02.13

за позовом: Приватного підприємства «Альянс-Інвест», м.Харків, ЄДРПОУ 32158179

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп», м.Київ, ЄДРПОУ 36386402

про вжиття заходів до забезпечення позову

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача:

від відповідача:

Позивач, Приватне підприємство «Альянс-Інвест», м.Харків звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп», м.Київ про:

- визнання недійсним договору №1666 від 22.10.2009р. купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, б.112а, який було укладено між Приватним підприємством «Альянс-Інвест» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп» та посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.;

- застосування наслідків недійсності договору №1666 від 22.10.2009р. купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, б.112а, який було укладено між Приватним підприємством «Альянс-Інвест» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп» та посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.;

- визнання відсутнім права Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп» на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, б.112а.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що визначена договором №1666 від 22.10.2009р. нерухомість була відчужена заінтересованій особі у розумінні ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що, за твердженням позивача, є підставою для визнання спірного правочину недійсним.

До позовної заяви Приватним підприємством «Альянс-Інвест» було додано заяву б/н від 14.02.2013р. про забезпечення позову у вигляді:

- накладення арешту на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, буд.112а;

- заборони Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області (91016, м.Луганськ, вул.Леніна, 21) та будь-яким іншим уповноваженим органам і особам вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская 1-я, буд.112а;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛН»-Інвест Груп» (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.34, ЄДРПОУ 36386402) відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, міняти, дарувати, продавати, передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо, нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, буд.112а.

Обґрунтовуючи вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, Приватне підприємство «Альянс-Інвест» зазначає, що існують підстави вважати, що спірне майно буде відчужене до прийняття рішення у справі на користь третіх осіб. За таких обставин, за твердженням позивача, у разі невжиття заходів до забезпечення позову у випадку задоволення позовних вимог по цій справі виконання рішення суду може бути утруднено, а позивач буде вимушений вчиняти додаткові дії для поновлення своїх порушених прав.

Розглянувши матеріали справи та заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вказана заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке:

Згідно із ст.65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору при підготовці справи до розгляду суддя вирішує, в тому числі, питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

За змістом ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі №01-8/2776 від 12.12.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову».

У п.3 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Виходячи зі змісту позовної заяви та доданих до позову документів, 14.06.2010р. господарським судом Харківської області було порушено справу №Б-39/72-10 (вх. №5410/2-39) про банкрутство Приватного підприємства «Альянс-Інвест», м.Харків за заявою Фізичної особи-підприємця Дем'янова Володимира Петрвича, м.Харків.

Ухвалою від 10.05.2012р. господарського суду Харківської області, у тому числі, призначено Лєснова С.О. ліквідатором по справі №Б-39/72-10, зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла на момент призначення ліквідатора Лєснова С.О.) ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

За приписами ст.41 зазначеного нормативно-правового акту (в редакції, яка дє на теперішній час) ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.

Як вказує позивач, в процесі здійснення повноважень ліквідатора, Лєснову С.О. стало відомо, що нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, б.112а, належало Приватному підприємству «Альянс-Інвест», але на підставі договору №1666 від 22.10.2009р. купівлі-продажу було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп».

Виходячи з того, що продаж вказаної нерухомості було здійснено заінтересованій особі у розумінні ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за твердженням позивача, існують підстави для визнання договору №1666 від 22.10.2009р. купівлі-продажу недійсним.

Відповідно до п.3 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Згідно із ч.ч.1, 5 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як зазначено Верховним Судом України в узагальненні «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст.16 Цивільного кодексу України як один із способів захисту, проте, норма ч.1 ст.216 вказаного Кодексу є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки.

Відповідно до п.10 постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Як вказувалося вище, предметом позовних вимог є, зокрема, визнання недійсним укладеного між позивачем та відповідачем договору №1666 від 22.10.2009р. купівлі-продажу, застосування наслідків недійсності договору, визнання відсутнім права відповідача на спірне майно. Тобто, у разі задоволення позову може бути встановлено, що укладання вказаного правочину не створює будь-яких правових наслідків для Приватного підприємства «Альянс-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп», а по відношенню до сторін спірного договору має бути застосована реституція.

За змістом наданої до матеріалів справи роздруківки з мережі Інтернет Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп» розміщено оголошення про продаж нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, б.112а.

Приймаючи до уваги, що наявні у матеріалах справи документи свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони відповідачу відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, міняти, дарувати, продавати, передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо, нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, б.112а.

Крім того, у розумінні ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Пунктом 2 ч.2 ст.19 вказаного закону України встановлено, що державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

У відповідності до ч.1 ст.23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав.

В силу норм ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

За таких обставин, враховуючи приписи зазначених норм закону, обґрунтованою та такою, що спроможна забезпечити виконання рішення у справі, у разі задоволення позовної заяви, є вимога позивача про забезпечення позову шляхом встановлення заборони Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень стосовно нерухомості, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, б.112а.

В силу норм ч.7 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна.

Виходячи зі змісту наведеної статті вимога позивача про встановлення заборони будь-яким іншим уповноваженим органам і особам вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень залишається судом без задоволення, з огляду на те, що відповідна нерухомість розташована у зоні обслуговування Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області.

При цьому, судом враховано, що позивачем не доведено наявності обставин, з якими Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пов'язує необхідність застосування приписів абзаців 2, 3 ч.5 ст.3 вказаного нормативно-правового акту.

Наразі, враховуючи, що судом задоволено клопотання позивача про встановлення заборони вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень стосовно спірної нерухомості, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснення державної реєстрації обтяжень незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна є неспроможним.

Одночасно, враховуючи задоволення судом клопотання про забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження спірного майна, а Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень на таке майно, суд вважає недоцільним задоволення вимоги про накладення арешту на майно, яке було предметом спірного договору купівлі-продажу.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, заява б/н від 14.02.2013р. позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву б/н від 14.02.2013р. Приватного підприємства «Альянс-Інвест», м.Харків про вжиття заходів до забезпечення позову.

Вжити наступні заходи до забезпечення позову по справі №910/2947/2013:

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп» (01133, м.Київ, Печерський район, бул.Лесі Українки, буд.34, ЄДРПОУ 36386402) відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, міняти, дарувати, продавати, передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо, нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская, 1-я, буд.112а.

Заборонити Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області (91016, м.Луганськ, вул.Леніна, 21) вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Славянская 1-я, буд.112а.

В іншій частині заяву б/н від 14.02.2013р. Приватного підприємства «Альянс-Інвест», м.Харків залишити без задоволення.

Стягувач: Приватне підприємство «Альянс-Інвест» (61003, м.Харкїв, Червонозаводський район, майдан Рози Люксембург, буд.2, ЄДРПОУ 32158179).

Боржники:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп» (01133, м.Київ, Печерський район, бул.Лесі Українки, буд.34, ЄДРПОУ 36386402).

2. Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області (91016, м.Луганськ, вул.Леніна, 21).

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 1 (одного) року з дня набрання ухвалою законної сили.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя М.О.Любченко