Справа № 2018/5779/2012
н/п 2/640/140/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Діденко С.А..,
при секретарі - Загородній Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна,-
ВСТАНОВИВ:
3.04.2012 р. позивач звернувся до суду з позовом , в якому просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ.Б-1, що розташована у АДРЕСА_1, укладений 07.09.2011р., між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; визнати право власності на 1/2 частину спірної нежитлової будівлі , витребувати нежитлову будівлю літ.Б-1, що розташована у АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5
Свої позовні вимоги він обгрунтував тим, що з 12.2008р. він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08.12.2011р. їхній шлюб було розірвано. З 23.06.2011р. у провадженні Ленінського райсуду м.Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до нього та за його зустрічним позовом про розподіл майна подружжя. Об'єктом розподілу є нежитлова будівля літ.Б-1, що розташована у АДРЕСА_1, яка була набута у період шлюбу, за договором купівлі-продажу від 01.10.2010р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий помер 1220, та зареєстрована на ім'я колишньої дружини ОСОБА_2 та є сумісним майном подружжя. Представником ОСОБА_2 він же відповідач у цій справі -ОСОБА_4 Під час знаходження справи за позовом про розподіл майна у суді, ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4, з метою приховування спільного сумісного майна подружжя від розподілу, звернулися від імені ОСОБА_6, як ФОП, з позовом до ФОП ОСОБА_2, у Господарський суд Харківської області про стягнення коштів за договором позики, а в разі неможливості виконання грошового зобов'язання, визнати за ним. право власності на спірну нежитлову будівлю літ.Б-1, що розташована у АДРЕСА_1, та інше майно /земельну ділянку/. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.08. 2011р. було затверджено мирову угоду між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, якою ФОП ОСОБА_4 передано право власті на спірну нежитлову будівлю та земельну ділянку.
Продовжуючи діяти несумлінно, 07.09.2011р. ОСОБА_6 укладає договір купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі з ОСОБА_3, що є знайомою ОСОБА_2 Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, реєстровий номер 2975. Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2011р. було скасовано, справу передано для розгляду по суті до господарського суду Харківської області. Постановою Вищого Господарського суду України від 02.02.2012р. постанова від 15.11.2011р. залишена без змін. Таким чином, були скасовані підстави набуття права власності на спірну нежитлову будівлю ОСОБА_4 Знаючи про це, ОСОБА_3 укладає договір купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі з ОСОБА_5, яка також є знайомою ОСОБА_2 Даний договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, зареєстровано за номером 523І. Про цей факт позивачу стало відомо під час попереднього судового засідання по цій справі. Відповідно ст. 388 ЦК України права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності передбачених законом підстав, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. ОСОБА_4 - представнику ОСОБА_2 було достовірно відомо про спір про поділ майна подружжя до укладання договору купівлі-продажу з ОСОБА_3, а також те, що спірна нежитлова будівля є їх сумісною власністю. ОСОБА_2, звертаючись до Ленінського райсуду м. Харкова з позовом про розподіл майна подружжя, діючи недобросовісно, з метою приховування від розподілу, не включила до складу майна, що набуте у період шлюбу спірну нежитлову будівлю. Відповідні обставини розглядає як доказ незаконного вибуття з його власності спірної частини нежитлової будівлі та підставою для визнання договору купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 недійсним та витребування майна з чужого володіння.
У судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримав.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував, посилався на те, що відповідна нежитлова будівля була придбана за власні кошти відповідача.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав , посилався на те, що отримав майно на законних підставах , за умовами мирової угоди з ОСОБА_2 Майно продав , бо воно йому не було потрібно.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином про час та дату слухання справи у суд через ЗМІ. Враховуючи, що у справі є достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд розглядає справу за відсутності цих відповідачів відповідно до ст..169 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача ОСОБА_4 та представника ОСОБА_2, вчинивши дослідження матеріалів справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено що позивач ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.09.2008 р. по 08.12.2011р.
(а.с.6-7).
За час сімейного життя, подружжям ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2010 р. була набута нежитлова будівля літ. «Б-1» площею 36,0кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Право власності на відповідне нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.16,17)
Відповідно до ст.ст.60,70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, у разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Відповідач ОСОБА_2 факт набуття нежитлової прибудови за час перебування у шлюбі з позивачем не заперечувала, наполягала на тому, що відповідна нежитлова будівля придбана за її власні кошти . Проте ,будь яких даних щодо набуття спірної нежитлової прибудови за власні кошти ОСОБА_2 не навела і суду доказів не надала. Позовних вимог щодо визнання права власності на спірну будівлю в цілому не заявляла.
У провадженні Ленінського районного суду м.Харкова з 23.06.2011 р. знаходиться позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, де інтереси позивача представляє ОСОБА_4
Даних обставин відповідачі по справі не заперечують.
В наступному, ОСОБА_4 як фізична особа-підприємець(ФОП) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення суми позики і на підставі мирової угоди сторін, яку затверджено ухвалою суду від 10.08.2011р., набув право на нежитлову будівлю літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 (а.с.12-13).
7.09.2011 р. ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу вчинив відчуження спірної нежитлової будівлі на користь ОСОБА_3 (а.с.10)
За постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. ухвалу господарського суду Харківської обл. від 10.08.2011р. , якою було затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 скасовано. Заяву про затвердження мирової угоди залишено без задоволення. (а.с.18-19).
Згідно ухвали господарського суду Харківської області від 15.03.2012р. позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та визнання права власності залишено без розгляду . Відповідну ухвалу господарського суду Харківської області було скасовано постановою Харківського апеляційного суду Харківської області і передано на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду м.Севастополя від 01.08.2012р. позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 по стягнення коштів та визнання права власності залишено без розгляду.
ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 29.03.2012р. здійснила відчуження нежитлової будівлі літ. «Б-1» площею 36,0кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 (а.с.78).
Таким чином правові підстави щодо набуття права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_4 відпали.
ОСОБА_2 передаючи у власність ОСОБА_4 спірну нежитлову будівлю ,в цілому, за мировою угодою діяла недобросовісно, всупереч вимогам ст.60 СК України , відповідно до якої призумуються рівні права подружжя щодо майна набутого у шлюбі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання права власності на Ѕ частину нежитлової будівлі літ. «Б-1» площею 36,0кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1 є обґрунтованими і судом задовольняються.
Обставини, які встановлені по справі свідчать про те, що відчуження частини спірного майна, яке належало ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 і далі на користь ОСОБА_3 здійснено за погодженням і домовленістю відповідачів з ОСОБА_2 з метою позбавлення позивача його частки в спільній сумісній власності подружжя.
Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Суд вважає доведеними вимоги позивача щодо визнання правочину, за яким ОСОБА_4 здійснив відчуження спірної нежитлової будівлі на користь ОСОБА_3, недійсним.
Відповідно до п.3 ст.388 ЦК України у разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.
Судом достеменно встановлено, що відчуження спірної нежитлової будівлі здійснено не з волі позивача , з позбавленням його законного права на частку у спільній сумісній власності подружжя.
Тому, вимоги позивача щодо витребування спірного майна від ОСОБА_9 як добросовісного набувача є обґрунтованими і доведеними і судом задовольняються.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208-218 ЦПК України, ст.ст.60,70 СК України, ст.ст.215,388 ЦК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ.Б-1, що розташована у АДРЕСА_1, укладений 07.09.2011р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 реєстровий номер 2975, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину нежитлової будівлі літ.Б-1, що розташована у АДРЕСА_1.
Витребувати нежитлову будівлю літ. Б-1, що розташована у АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ
Судове рішення № 29479499, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 13.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2018/5779/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: