Ухвала суду № 29477808, 20.02.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"20" лютого 2013 р. Справа № 2а/1770/2500/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" грудня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" до Державної податкової інспекції у Рівненському Рівненської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.12 року позов задоволено повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби №0000432351 та №0000442351 від 29 травня 2012 року визнано нечинними.

Присуджено на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельного підприємства "Агропереробка" із місцевого бюджету судовий збір у розмірі 1565,18 грн.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони в судове засідання не з"явились, хоч були повідомлені належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000432351 та №0000442351 від 29 травня 2012 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі висновків проведеної позапланова виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин ТОВ виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" з ТОВ "Солодка країна - К" за липень-серпень 2011 року, з ТОВ "Інтерагро 2007" за липень - листопад 2011 року, ТОВ "Перун" за листопад 2010 року-серпень 2011 року, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Позивач не погоджується з даними висновками акта, складеного за результатами проведення перевірки, щодо встановленого порушення ст. ст. 198, 138, 139 Податкового кодексу України (далі по тексту судової постанови - ПК України), оскільки вказує, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Солодка країна - К", ТОВ "Інтерагро 2007" та ТОВ "Перун" підтверджується первинними документи. Вказує, що зазначені документи відповідають нормам чинного законодавства. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені без належного правового аналізу господарських операцій підприємства, суперечать достовірним даним бухгалтерського обліку, діючому законодавству, прийняті не на основі об'єктивних даних, а на помилкових висновках та припущеннях контролюючого органу.

З приводу позовних вимог судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №141444 (а. с. 10), позивач - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" зареєстроване як юридична особа та є платником ПДВ.

08.05.2012 року посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин ТОВ виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" з ТОВ "Солодка країна - К" за липень-серпень 2011 року, з ТОВ "Інтерагро 2007" за липень - листопад 2011 року, ТОВ "Перун" за листопад 2010 року-серпень 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №272/44/23-141/22572180 (а. с. 23).

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено:

1) безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту 66733 грн. по операціях з ТОВ "Солодка країна - К", з ТОВ "Інтерагро 2007" та ТОВ "Перун", що мали нереальний товарний характер, в тому числі за квітень 2011 року в сумі 13250 грн., за серпень 2011 року в сумі 23423 грн., за вересень 2011 року в сумі 11168 грн., за жовтень 2011 року в сумі 4142 грн., за листопад 2011 року в сумі 13425 грн.;

2) завищення валових витрат на загальну суму 333667 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу валових витрат придбання товарів по операціях з ТОВ "Солодка країна - К", з ТОВ "Інтерагро 2007" та ТОВ "Перун" за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 76743 грн., у тому числі за II квартал 2011 року в сумі 16761 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 44543 грн., за IV квартал 2011 року в сумі 15439 грн.

На підставі висновків акту перевірки №272/44/23-141/22572180 від 08.05.2012 року відповідачем, за порушення ст. ст. 138, 139, 198, 209 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення №0000432351 від 29.05.2012 року (а. с. 11), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 76743 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000442351 від 29.05.2012 року (а. с. 12), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 66733 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 13042 грн.

Щодо проведення взаєморозрахунків з ТОВ "Солодка країна - К" слід вказати таке.

05.08.2011 року між продавцем з однієї сторони - ТОВ "Солодка країна - К" та покупцем з іншої сторони - ТОВ ВТП "Агропереробка" укладений договір №02-05.08/11 (а. с. 49), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Розрахунки за отриманий товар проводились TOB ВТП "Агропереробка" згідно з платіжними дорученнями, копії яких містяться на а. с. 90-110.

Факт отримання позивачем товару (цукру) від TOB "Солодка країна-K" підтверджується видатковими накладними №РН-0000169 від 29.07.2011 року, №РН-0000335, №РН-0000435 від 12.09.2011 року (а. с. 84-86).

На партії товару (цукру) виписані податкові накладні №186 від 29.07.2011 року (сума ПДВ 33000,00 грн.), №366 від 26.08.2011 року (сума ПДВ 31533,33 грн.) відкоригована з урахуванням повернення 18 тонн згідно розрахунку №21 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 12.09.2011 року на суму 25800,00 грн. (сума ПДВ з урахуванням повернення складає 5733,33 грн.), № 470 від 12.09.2011 року (сума ПДВ 22200,00 грн.) (а. с. 77-80).

На момент розгляду за позивачем перед ТОВ "Солодка країна-К" рахувалася заборгованість за поставлений товар. Однак, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.02.2012 року у справі №5019/2795/11 затверджено мирову угоду щодо порядку здійснення розрахунку.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними №335 від 26..08.2011 року та №154 від 29.07.2011 року (а. с. 138, 139).

Щодо проведення взаєморозрахунків з ТОВ "Інтерагро 2007" апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлено, що між ТОВ ВКП "Агрпереробка" в особі директора товариства (повноваження на укладення договору встановлені Статутом товариства) з однієї сторони (покупець) та ТОВ "Інтерагро 2007" з іншої сторони (продавець) укладено усний договір купівлі-продажу товару, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Розрахунки за отриманий товар проводились TOB ВТП "Агропереробка" згідно з платіжним дорученням №1560 від 07.07.2011 року на суму 80550,00 грн. (а. с. 111).

Факт отримання позивачем товару (цукру) від ТОВ "Інтерагро 2007" підтверджується видатковою накладною №167 від 07.07.2011 року в кількості 9 тонн на суму 80550,00 грн. (а. с. 87).

На партію товару (цукру) виписана податкова накладна №267 від 07.07.2011 року на суму ПДВ 13425,00 грн. (а. с. 81).

Щодо проведення взаєморозрахунків з ТОВ "Перун" колегія суддів зазначає таке..

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ ВКП "Агрпереробка" в особі директора товариства (повноваження на укладення договору встановлені Статутом товариства) з однієї сторони (покупець) та ТОВ "Перун" з іншої сторони (продавець) укладено усний договір купівлі-продажу товару, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Розрахунки за отриманий товар проводились TOB ВТП "Агропереробка" згідно з платіжним дорученням №683 від 23.02.2011 року на суму 79500,00грн. (а. с. 111) та готівкою в сумі 7950,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком та звітом про використання коштів (а. с. 113, 114).

Факт отримання позивачем товару (цукру) від ТОВ "Перун" підтверджується видатковими накладними №П-00000024 від 24.01.2011 року в кількості 1 тонна на суму 7950,00 грн., №П-00000216 від 23.02.2011 року в кількості 10 тонн на суму 79500,00 грн. (а. с. 88, 89).

На партію товару (цукру) виписані податкові накладні №22 від 24.01.2011 року на суму ПДВ 1325,00 грн. та №87 від 23.02.2011 року на суму ПДВ 13250,00 грн. (а. с. 82, 83).

Факт руху по складах, придбаних позивачем у ТОВ "Солодка країна - К", ТОВ "Інтерагро 2007" та ТОВ "Перун", товарно-матеріальних цінностей підтверджується Карткою рахунку: 201.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №141444 (а. с. 10), видами діяльності позивача за КВЕД є перероблення молока та виробництво сиру, перероблення та консервування овочів та фруктів, не віднесене до інших групувань, виробництво овочевих та фруктових соків, виробництво харчових продуктів, не віднесених до інших групувань та ін., що дає підстави вважати використання придбаного у ТОВ "Солодка країна - К", ТОВ "Інтерагро 2007" та ТОВ "Перун" товару (цукру) для виготовлення власної продукції.

Відповідно до п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі про тексту ПК) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.1 ст.198 ПК встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п.198.2 ст.198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав, що визначальним фактором для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок таких витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Наявними в матеріалах справи первинними документами підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, так і використання, придбаних у ТОВ "Солодка країна - К", ТОВ "Інтерагро 2007" та ТОВ "Перун" товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних при здійсненні господарських операцій позивача з ТОВ "Інтерагро 2007" та ТОВ "Перун", то відповідачем не враховано, що доставка цукру здійснювалася продавцем.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору та передачі його у власність покупця.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правова природа договорів купівлі-продажу (поставки) визначає наступне волевиявлення сторін цих договорів (правочинів): у продавця - на передачу покупцеві товару, у покупця - на прийняття товару та його оплату. Жодної іншої мети (завдання збитків державі шляхом несплати податків, штучне зменшення бази оподаткування тощо) ці правочини не містять і містити не можуть, оскільки зобов'язання припиняється його виконанням. Тобто, після виконання договорів внаслідок отримання кожною зі сторін бажаного результату, всі правовідносини між ними завершуються. Після цього у кожної зі сторін правочину (договору) виникають правовідносини вже з іншим суб'єктним складом. Поза увагою відповідача залишився той факт, що як позивач, так і його контрагент виконали умови укладених між ними угод, чим і підтвердили факт їх укладення.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, Рівненський окружний адміністративний суд дійшов підставного висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, а тому вірно задовольнив позов.

Підсумовуючи наведене вище, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому її слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" грудня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано: (р/п)

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" вул.Я.Гешака, 120,Велика Омеляна,Рівненський район, Рівненська область,35360

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023