Постанова № 29476650, 19.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 лютого 2013 р. № 820/474/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Чубаренко О.О.,

представника відповідача - Данканич М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" (далі - ТОВ "Будівельний торговий будинок") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000091530 від 08.01.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується зі спірним податковим повідомленням - рішенням, прийнятим на підставі висновків акту перевірки №3636/15-315/34632036 від 19.12.2012 року, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, позивач не погоджується з висновками акту перевірки №3636/15-315/34632036 від 19.12.2012 року про те, що він повинен був згідно акту документальної позапланової перевірки №2332/2210/34632036 від 16.10.2012 року відобразити в декларації з ПДВ за жовтень 2012 року зменшений залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме внести зміни до р.24, р.21, р.21.3, р.22. Позивач вважає, що ним правомірно не відображено в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року вищезазначені дані, оскільки вказана сума зменшеного залишку від'ємного значення в розмірі 801718 грн. є неузгодженою, оскаржується позивачем у суді. Посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, та просив суд відмовити в їх задоволенні. При цьому посилався на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року ТОВ "Будівельний торговий будинок" встановлено порушення п. 4.6.7 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, а саме: значення р.21 податкової декларації по ПДВ за жовтень 2012 р. складає 888385,0 грн., а повинно бути 81667,0 грн.; значення р.21.3 складає 0,0 грн., а повинно бути - 801718,0 грн.; значення р.22 складає 880841,0 грн., а повинно бути 79123,0 грн.; значення р.24 складає 880841,0 грн., а повинно бути 79123,0 грн. Вказані порушення виникли у зв'язку з тим, що позивачем не відображено в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року висновки акту документальної позапланової перевірки № 2332/2210/34632036 від 16.10.2012 р. за серпень 2012 р., згідно яких встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме - завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) за серпень 2012 року на 801718,0 грн. Отже, за результатами камеральної перевірки позивача встановлено завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації по ПДВ за жовтень 2012 р.). Таким чином, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі вказаних висновків акту перевірки, є правомірним та обґрунтованим, а отже не підлягає скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Будівельний торговий будинок" зареєстроване 26.10.2006 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, діє на підставі Статуту (а.с. 8-19), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість з 20.11.2006 року, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичних осіб серії А01 №075775, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №596122, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100000330 (а.с. 6, 7, 20).

03.11.2012 року ТОВ "Будівельний торговий будинок" в електронній формі було подано до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (вх. №9068485823) з відповідними додатками (а.с. 25-35).

Як підтверджено матеріалами справи, фахівцем Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (вх. №9068485823 від 03.11.2012 року) підприємства ТОВ "Будівельний торговий будинок", за результатами якої складено акт №3636/15-315/34632036 від 19.12.2012 року (а.с. 36-37).

Згідно висновків акту перевірки №3636/15-315/34632036 від 19.12.2012 року встановлено порушення п. 4.6.7 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, що призвело до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації по ПДВ за жовтень 2012 р.), в результаті чого зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 801718,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000091530 від 08.01.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 801718,00 грн. (а.с. 38).

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення, відповідач виходив з того, що при заповнені податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року позивач повинен був врахувати висновки акту документальної позапланової перевірки № 2332/2210/34632036 від 16.10.2012 р. за серпень 2012 р., згідно яких встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме - завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) за серпень 2012 року на 801718,0 грн., а саме: значення р.21 податкової декларації по ПДВ за жовтень 2012 р. складає 888385,0 грн., а повинно бути 81667,0 грн.; значення р.21.3 складає 0,0 грн., а повинно бути - 801718,0 грн.; значення р.22 складає 880841,0 грн., а повинно бути 79123,0 грн.; значення р.24 складає 880841,0 грн., а повинно бути 79123,0 грн.

Дослідивши акти перевірок №3636/15-315/34632036 від 19.12.2012 року та №2332/2210/34632036 від 16.10.2012 року, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки №3636/15-315/34632036 від 19.12.2012 року є взаємопов'язаними з висновками акту №2332/2210/34632036 від 16.10.2012 року попередньої перевірки позивача.

Так, на підставі висновків акту перевірки №2332/2210/34632036 від 16.10.2012 року (а.с. 39-73) відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 25.10.2012 року №0000372210 (а.с. 74), яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 801718,00 грн.

Згідно з п.56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

На підставі ч. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись ст.56 Податкового кодексу України, вказане податкове повідомлення - рішення від 25.10.2012 року №0000372210 позивачем було оскаржено до суду (справа № 2а-12702/12/2070), про що було повідомлено Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, що підтверджується повідомленням від 09.11.2012 року, фіскальним чеком з описом та повідомленням про вручення поштового відправлення від 09.11.2012 року, копії яких приєднані до матеріалів справи. Рішення суду у даній справі по теперішній час не набрало законної сили.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012 року №0000372210 є неузгодженим, а тому сума, зазначена в ньому не є грошовим зобов'язанням, яка також не відображена в обліковій картці платника податку, копія якої приєднана до матеріалів справи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Пунктом 46.5 визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та встановлений Порядок їх заповнення.

Підпунктом 4.6.7 зазначеного Порядку, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, встановлено, що рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Таким чином, для відображення в рядку 21.3 Декларації з ПДВ, вказана сума повинна бути грошовим податковим зобов'язанням.

Отже, сума неузгодженого податкового зобов'язання не повинна враховуватися у розрахунках податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування наступного податкового звітного періоду до її узгодження та неузгоджена сума податкового зобов'язання визначена податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2012 року №0000372210 не підлягала відображенню позивачем у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем п. 4.6.7 зазначеного Порядку, що призвело до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації по ПДВ за жовтень 2012 р.)

Отже, зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 801718,00 грн., є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000091530 від 08.01.2013 року є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000091530 від 08.01.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21.02.2013 року.

Суддя Піскун В.О.