Рішення № 29476557, 14.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.13 р. Справа № 5006/24/145/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м. Київ, ЄДРПОУ 24745673

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м. Донецьк, ЄДРПОУ 03328250

про: стягнення 4 577,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Мельнікова Є.В. - за дов. № 04/25 вд 25.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 4 577,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виплативши страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів страхове відшкодування в розмірі 4 577,35 грн., він набув згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. За твердженням позивача, такою особою є відповідач, як власник транспортного засобу, винного у скоєнні ДТП. Відтак, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сплатити йому в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 577,35 грн.

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір добровільного страхування наземного транспорту № 194315 від 09.11.2009р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія на ім'я Єрігіна Дмитра Миколайовича, довідку ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду та відомості про обставини ДТП, постанову Київського районного суду м. Донецька від 07.05.2010р. у справі № 3-2034/10, заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку, заяву на виплату страхового відшкодування, звіт СПД-ФЛ Бодак В.С. № 46804 від 23.04.2010р. авто товарознавчого дослідження, протокол огляду транспортного засобу від 16.04.2010р., рахунок ТОВ «Юз Моторс» № 0000000212 від 16.04.2010р. на суму 7 164,00 грн., страховий акт від 17.06.2010р. з розрахунком страхового відшкодування, платіжне доручення № 8306 від 13.06.2010р. на суму 4 577,35 грн., претензію про відшкодування шкоди № 1875/704-П від 02.11.2011р. на суму 4 577,35 грн. з доказами направлення відповідачу, статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не надав йому доказів того, що ПАТ «ПРОСТО-страхування» є правонаступником ЗАТ «ПРОСТО-страхування», отримана відповідачем претензія про виплату страхового відшкодування надійшла від ПАТ «Про-100 страхування», а платіжне доручення № 8306 від 13.07.2010р. та довіреність на представника видані ПАТ «ПРОСТО-страхування», що зумовило відмову у задоволенні претензії. Також відповідач зазначив, що за платіжним дорученням № 8306 від 13.07.2010р. отримувачем страхового відшкодування зазначено ТОВ «Юз Моторс», у той час як згідно з договором та страховим актом від 17.06.2010р. страхувальником та власником пошкодженого автомобіля є Єрігін Д.М., а вигодонабувачем - ВАТ «Астра Банк». Крім того, за вказаним платіжним дорученням страхове відшкодування було перераховано позивачем на інший банківський рахунок, ніж зазначено страхувальником у заяві на виплату страхового відшкодування. Відповідач також зауважує, що позивачем не надано доказів внесення страхувальником страхових платежів за договором добровільного страхування, і як наслідок, доказів набрання чинності цим договором і підстав для виплати страхового відшкодування. Отже, відповідач вважає відсутніми підстави для задоволення позову.

На запит господарського суду, від Київського районного суду м. Донецька надійшли матеріали справи № 3-2034/10 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Гриньова Юрія Олександровича за ст. 124 КУпАП (а.с.38-54).

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 ГПК України.

Склад суду змінювався. Розпорядженням голови суду від 04.02.2013р. справу №5006/24/145/2012 передано на розгляд Величко Н.В.

Позивач у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду надав клопотання № 3307/704П від 30.01.2013р. про розгляд справи за відсутністю свого представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

09.11.2009р. між позивачем, як страховиком та Єрігіним Дмитром Миколайовичем, як страхувальником, укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТК-194315 (надалі - Договір страхування), за умовами якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - «Honda Accord», державний номер АН 1855 ЕХ (а.с.8).

12.04.2010р. по вул. Університетській у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Honda Accord», державний номер АН 1855 ЕХ, під керуванням Єрігіним Дмитром Миколайовичем та транспортного засобу «ЗІУ-9», державний номер 1644, під керуванням Гриньова Юрія Олександровича, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 12.04.2010р., розгорнутою довідкою б/н про обставини ДТП та постановою Київського районного суду м. Донецька від 07.05.2010р. (а.с.10-12).

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 07.05.2010р. у справі № 3-2034/10 Гриньова Юрія Олександровича визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави (а.с.47).

Відповідно до Звіту № 468/04 від 23.04.2010р., проведеного СПД ФО Бодак В.С. щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Honda Accord», державний номер АН 1855 ЕХ, внаслідок його пошкодження при ДТП, склала 7 139,49 грн. (а.с.15-20).

На виконання умов вищезазначеного договору страхування № АТК-194315 від 09.11.2009р., на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, звіту № 468/04 від 23.04.2010р., страхового акту від 17.06.2010р. та розрахунку до нього, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4 577,35 грн. (сума за відрахуванням безумовної франшизи, передбаченої договором), що підтверджується платіжним дорученням № 8306 від 13.07.2010р. (а.с. 27).

Згідно розширеної довідки ВДАІ транспортний засіб «ЗІУ-9», державний номер № 1644 належить Комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради «Донелектроавтотранс».

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1875/704П від 02.11.2011р. у якій просив відшкодувати у порядку регресу шкоду в сумі 4 577,35 грн., яка отримана відповідачем 07.11.2011р., про що свідчить поштове повідомлення. (а.с. 28,29). Однак, відповідач залишив заяву без реагування, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин вчиняється усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про страхування").

Перелік основних обов'язків, які покладаються на страховика за договором страхування передбачено частиною 1 статті 988 ЦК України. Майже такий саме перелік міститься у ст. 20 Закону України "Про страхування". Так, одним із основних обов'язків страховика відповідно до наведених норм закону, є обов'язок здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку. Страхові виплати здійснюються страховиком в строки, передбачені договором страхування.

Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Згідно з ч.1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини справи, господарський суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано здійснив виплату, оскільки по-перше, на момент виникнення ДТП існував та зберігав свою чинність укладений між позивачем, як страховиком, та Єрігіним Д.М., як страхувальником, договір страхування, за яким було застраховано пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль; по-друге, ДТП, що мала місце 12.04.2010р., відповідно до умов цього договору є страховим випадком.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 ЦК України)

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Згідно положень частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування до позивача в межах фактичних затрат перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток внаслідок ДТП автомобілю «Honda Accord», державний номер АН 1855 ЕХ; цією відповідальною особою є відповідач, як власник тролейбуса ЗИУ, д.н.164; вина у скоєнні ДТП водія цього тролейбуса встановлена постановою Київського районного суду м. Донецька від 07.05.2010р. у справі № 3-2034/10, як встановлено і те, що громадянин Гриньов Ю.О. на момент скоєння ДТП працював водієм ККП Донецької міської ради «Донелектроавтотранс».

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає через їх безпідставність.

Враховуючи, що на момент прийняття рішення у цій справі матеріали справи не містять доказів відшкодування ККП Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» на користь позивача в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 4 577,35 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м. Київ, до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м. Донецьк, про стягнення 4 577,35 грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 39, ЄДРПОУ 03328250) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, р/р № 26503441 в ВАТ «РайффайзенБанк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 24745673) 4 577,35 грн. страхового відшкодування та 1 609,50 грн. - судовий збір.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2013р.

Суддя Величко Н.В.