Рішення № 29476543, 29.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.01.13 р. Справа № 5006/13/110/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод металевих конструкцій», Донецька обл., м. Краматорськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод», м. Донецьк

про: стягнення 654878грн.05коп.

за участю представників сторін

від позивача: Чернишов Ю.О. (довіреність № 18юр/1575 від 25.12.2012р.), Пушкар Д.Л. (довіреність № 18юр/1574 від 25.12.2012р.);

від відповідача: Животов О.А. (довіреність № 13/13 від 22.11.2012р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод металевих конструкцій», Донецька обл., м. Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод», м. Донецьк про стягнення стягнення 654878грн.05коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 24339дс від 27.09.2011р. щодо своєчасної, повної та остаточної оплати поставленого товару.

29.01.2013р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що позивач у порушення умов п. 4.3 договору не надав відповідачу сертифікат якості на метал та сертифікат УкрСЕПРО на виготовлення металоконструкції, також стверджує, що позивач поставив відповідачу товар не в тій кількості, як передбачено п. 1.4 договору.

29.01.2013р. позивач надав письмові пояснення по справі, якими зауважив, що позивач в повному обсязі, передбаченому Додатковою угодою № 1 від 31.01.2012р. до договору № 24339дс від 27.09.2011р. передав, а відповідач отримав товар; стверджує, що умови договору щодо поставки продукції виконані позивачем належним чином, в тому числі оригінали сертифікатів якості були передані відповідачу.

29.01.2013р. відповідач звернувся до суду із клопотанням призначити по справі судову економічну експертизу задля встановлення факту існування за відповідачем заборгованості за договором № 24339дс від 27.09.2011р., мотивуючи заявлене клопотання наявністю між сторонами інших договірних правовідносин.

Представники позивача під час судового засідання 29.01.2013р. заперечили проти призначення експертизи по справі через недоведеність відповідачем необхідності її проведення.

За приписами ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд дійшов до висновку, що клопотання відповідача про призначення експертизи не підлягає задоволенню у зв'язку з недоцільністю, оскільки суду не находить правових підстав та необхідності призначення експертизи по даній справі.

При цьому, ухвалою від 03.01.2013р. суд зобов'язував відповідача звірити розрахунки з позивачем, в тому числі у разі заперечень на акт звірки позивача надати власну редакцію розгорнутого акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, однак відповідач вимоги ухвали суду не виконав.

В судовому засіданні 29.01.2013р. представники сторін підтримали позиції, викладені письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

27.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод металоконструкцій» (постачальником) та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь-металургійний завод» (покупцем) був укладений договір поставки № 24339дс, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити по узгодженому кресленню та передати в власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно умовам даного договору металоконструкції «Система подачі сипучих матеріалів та феросплавів в ДСП-150» за проектом 29230-КМ1 сталеплавильного цеху філіалу «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ», іменовані в подальшому товар.

Відповідно до п. 1.4 договору маса товару на момент підписання договору складає 181,01 тон (з урахуванням 3% КМД і 1% зварки) за теоретичною вагою на підставі наданих креслень КМ. Остаточна маса товару, яка підлягає виготовленню та поставки за договором визначається після розробки креслень КМД за теоретичною вагою та уточнюється по факту відвантаження за фактичною вагою, вказаною у ввідвантажувальних документах (видаткових накладних).

Технічна частина товару обумовлюється сторонами в Додатку № 1 до даного договору.

Згідно із п. 2.1 договору загальна сума визначається в національній валюті України та на момент підписання договору орієнтовно складає 2605638грн.95коп., в тому числі ПДВ (20%) - 434273грн.16коп. та підлягає уточненню згідно п. 1.4 даного договору.

Відповідно до п. 4.2 договору датою поставки вважається дата відмітки про його приймання на складі покупця, зазначена в товарно-транспортній накладній.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в наступному порядку:

7.1.1 передоплата в розмірі 60% від вартості товару, що складає 1563383грн.37коп. з урахуванням ПДВ, перераховується в узгоджені сторонами строки на підставі рахунку на передоплату, виставленого постачальником.

7.1.2 залишок суми вартості поставленої, але не оплаченої партії товару, перераховується покупцем протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару та підписання сторонами актів здачі-приймання товару на підставі виставлених постачальником рахунків на оплату.

Згідно із п. 12.1 договору даний договір вступає в силу від дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Протоколом розбіжностей до договору сторони виклали пункт 1.4, пункт 3.3, підпункт 2, пункт 8 договору в запропонованій редакції постачальника, зокрема п. 1.4 договору в редакції: «маса товару на момент підписання даного договору складає 181,01 тонни (з урахуванням 3% КМД та 1% зварювання) по теоретичній вазі на підставі наданих креслень КМ. Остаточна вага товару, що підлягає виготовленню та поставці по даному договору, визначається після розробки креслень КМД по теоретичній вазі»; виключили підпункт 4, п. 5.8, п. 6.5 виключили.

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2012р. до договору поставки № 24339дс від 27.09.2011р. сторони дійшли згоди, що у відповідності до п. 1.4. вказаного договору остаточна вага металоконструкцій, які поставляються по договору, складає 184,116тон, з урахуванням чого загальна сума договору складає 2650349грн.82коп., в тому числі ПДВ - 441724грн.97коп.

В подальшому Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод металевих конструкцій» змінило тип акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство «Краматорський завод металевих конструкцій», у зв'язку з цим до правоустановчих документів відповідача були внесені відповідні зміни, про що свідчать Виписка з ЄДР серії АБ № 481145, нова редакція статуту, зареєстрованого Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 04.12.2012р. за № 12701050019000762 та Довідка АБ № 565755 з ЄДРПОУ.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання, передбачені п. 7.1.1 договору щодо здійснення попередньої оплати в розмірі 60% від суми договору, перерахувавши на рахунок позивача 24.11.2011р. суму в розмірі 1563383грн.37коп., в свою чергу позивач здійснив поставку узгодженого сторонами товару за видатковими накладними № 10984 від 14.12.2011р., № 10994 від 15.12.2011р., № 11018 від 21.12.2011р., № 11019 від 21.12.2012р., № 11025 від 22.12.2012р., № 11038 від 23.12.2011р., № 11048 від 26.12.2011р., № 11049 від 27.12.2012р., № 11056 від 27.12.2011р., № 10 від 17.01.2012р., № 39 від 31.01.2012р., № 55 від 14.02.2012р., № 61 від 16.02.2012р., № 63 від 20.02.2012р., № 66 від 21.02.2012р., № 70 від 22.02.2012р., № 97 від 05.03.2012р., № 107 від 13.03.2012р., № 110 від 13.03.2012р., № 118 від 19.03.2012р., № 134 від 21.03.2012р., № 164 від 03.04.2012р., № 452 від 10.08.2012р., загальною вартістю 2650349грн.07коп. Для оплати поставленого товару позивачем були виставлені рахунки на кожну окрему партію товару.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного остаточного розрахунку отриманого товару не виконав, у зв'язку з чим за останнім виникла заявлена сума боргу у розмірі 654878грн.05коп.

Викладені обставини призвели до звернення позивача з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 654878грн.05коп., підставою позову є договір поставки № 24339дс від 27.09.2011р.

Договір поставки № 24339дс від 27.09.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем на виконання умов договору поставки № 24339дс від 27.09.2011р. за видатковими накладними № 10984 від 14.12.2011р., № 10994 від 15.12.2011р., № 11018 від 21.12.2011р., № 11019 від 21.12.2012р., № 11025 від 22.12.2012р., № 11038 від 23.12.2011р., № 11048 від 26.12.2011р., № 11049 від 27.12.2012р., № 11056 від 27.12.2011р., № 10 від 17.01.2012р., № 39 від 31.01.2012р., № 55 від 14.02.2012р., № 61 від 16.02.2012р., № 63 від 20.02.2012р., № 66 від 21.02.2012р., № 70 від 22.02.2012р., № 97 від 05.03.2012р., № 107 від 13.03.2012р., № 110 від 13.03.2012р., № 118 від 19.03.2012р., № 134 від 21.03.2012р., № 164 від 03.04.2012р., № 452 від 10.08.2012р. був переданий відповідачу товар загальною вартістю 2650349грн.07коп.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом представників відповідача в графі „Отримав" на накладних, товарно-транспортних накладних та актах приймання, в яких зазначена кількість кожної партії переданого товару.

Поставлений згідно зазначених накладних товар на підставі виданих ПАТ «Донецьксталь»-металургійний завод» довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 8461 від 08.12.2011р., № 8606 від 16.12.2011р., № 8720 від 23.12.2011р., № 98 від 12.01.2012р., № 294 від 27.01.2012р., № 435 від 06.02.2012р., № 575 від 15.02.2012р., № 827 від 02.03.2012р., № 919 від 13.03.2012р., № 1222 від 02.04.2012р., № 3009 від 07.08.2012р. прийнято уповноваженими особами відповідача, форма довіреностей відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99.

Зокрема, в якості підстави отримання цінностей від позивача у довіреностях вказаний договір № 24339дс від 27.09.2011р., який укладений саме між ПАТ «Краматорський завод металоконструкцій» та ПрАТ «Донецьксталь»-металургійний завод».

Умовами п. 4.3 договору передбачений обов'язок постачальника (позивача) передати покупцю по факту поставки товару наступні документи: видаткову накладну (товарно-транспортну накладну при відвантаженні вантажним автомобільним транспортом), сертифікат якості на метал, сертифікат УкрСЕПРО на виготовлення металоконструкції, інші спеціальні документи.

В свою чергу відповідач стверджує, що позивачем в порушенням умов вказаного пункту договору не були надані відповідачу сертифікат якості на метал та сертифікат УкрСЕПРО на виготовлення металоконструкції.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно ч.1 ст.666 вказаного Кодексу, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Наразі у п.4 договору сторони визначили, що останні дають згоду на застосування в процесі приймання продукції, що постачається, правил Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Всупереч викладеним приписам, відповідач не надав до суду доказів складання відповідних актів, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідачем не підтверджені посилання на відсутність у нього сертифікатів на спірну продукцію. Крім того, суду не надано доказів відмови від товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, навпаки, як вбачається з матеріалів справи, покупець прийняв товар без будь-яких заперечень, тим самим підтвердив факт отримання від постачальника всіх документів на отриману продукцію, у тому числі і всіх передбачених договором № 24339дс від 27.09.2011р. документів.

Посилання відповідача стосовно постачання позивачем товару в меншій кількості, ніж обумовлено сторонами в п. 1.4 договору суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2012р. до договору поставки № 24339дс від 27.09.2011р. сторони дійшли згоди, що у відповідності з п. 1.4 даного договору остаточна маса металоконструкцій, що поставляються по даному договору, складає 184,116 тони.

Згідно із п. 5.1 договору приймання товару по кількості та якості здійснюється у відповідності з умовами даного договору. Товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем по кількості відповідно даним товарно-транспортної накладної, яка підписується постачальником та уповноваженим представником покупця або відвантажувальної відомості на поставлений товар.

Як свідчать наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні, позивачем був відвантажений товар - металоконструкції кількістю 184,116 тонн, що повністю відповідає умовам додаткової угоди № 1 від 31.01.2012р. до договору.

Зокрема, доказів встановлення за результатами приймання продукції розбіжностей в кількості та/або комплектності товару з даними, зазначеними в товаросупровідних документах, відповідно до умов п. 5.2 договору, матеріали справи не містять.

Господарський суд приймає також до уваги, що покупцем при отриманні майна не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання продавцем прийнятих за договором зобов'язань.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього майна, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки № 24339дс від 27.09.2011р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із п. 7.1.1 передоплата в розмірі 60% від вартості товару, що складає 1563383грн.37коп. з урахуванням ПДВ, перераховується відповідачем в узгоджені сторонами строки на підставі рахунку на передоплату, виставленого постачальником, залишок суми вартості поставленої, але не оплаченої партії товару, перераховується покупцем протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару та підписання сторонами актів здачі-приймання товару на підставі виставлених постачальником рахунків на оплату (п. 7.1.2 договору).

Як встановлено судом і вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, відповідач здійснив передбачену передоплату товару в розмірі 60%, проте свої зобов'язання щодо здійснення остаточного розрахунку за товар виконав неналежним чином, отриманий товар оплатив частково 23.01.2012р. платіжним дорученням № 1620 в сумі 232087грн.65коп., 07.03.2012р. платіжним дорученням № 6227 в сумі в розмірі 200000грн.00коп., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 654878грн.05коп.

Враховуючи, що остання партія товару за видатковою накладною № 452 та актом № 548 була передана позивачем та відповідно отримана відповідачем 10.08.2012р., то з урахуванням вимог п. 7.1.2 договору, станом на початок вересня 2012 року строк оплати вартості товару, поставленого за всіма спірними накладними наступив та почалось прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення боргу в сумі 654878грн.05коп. в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги позивача до відповідача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 654878грн.05коп. суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод металевих конструкцій», Донецька обл., м. Краматорськ до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод», м. Донецьк про стягнення 654878грн.05коп.- задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 122, код ЄДРПОУ 30939178) на користь Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод металевих конструкцій» (юридична адреса: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Радгоспна, будинок 15, код ЄДРПОУ 01412242) суму основного боргу в розмірі 654878грн. 05коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 13097грн. 56коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 29.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписаний 01.02.2013р.

Макарова Ю.В.