Постанова № 29475421, 15.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4268/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі - судді Бжассо Н.В.

за участю секретарів Музика (Марінгос) І.О., Музики А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» до Державної податкової інспекції в м. Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест», за результатом якого позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Южному № 0000142310 від 10.04.2012 року, згідно якого донараховано податок на додану вартість в сумі 113 531, 00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 28 382, 75 грн., обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, ДПІ в м. Южному була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Енергоінвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, по взаємовідносинам з ТОВ «ТАЛА ГРУП» за період з 01.06.2011 р. по 30.09.2011 р.

За результатами проведеної перевірки, було встановлено порушення товариством вимог п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.6, п. 201.10, ст. 201 Податкового Кодексу України, ч. 1,5 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, про що було складено акт перевірки № 36/5/22-1007/30800890 від 27.03.2012 р.

Висновки податкового органу, обґрунтовані тим, що ТОВ «Енергоінвест», в перевіряємий період, перебувало у господарських стосунках з ТОВ «ТАЛА ГРУП» відносно якого неможливо було провести зустрічні звірки та встановити проведення господарської діяльності в межах правового поля, у зв'язку з чим, ДПІ у м. Южному поставило під сумнів правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом та визнало нікчемними всі укладені з ним правочини.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, товариство звернулось до начальника ДПІ у м. Южному з запереченням від 04.04.2012 року № 25, за результатом розгляду якого, акт перевірки був залишений без змін.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ в м. Южному, було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000142310 від 10.04.2012 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 113 351, 00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 28 382, 75 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Енергоінвест» було розпочато процедуру адміністративного оскарження.

Рішенням ДПС України від 22.06.2012 року № 10678/6/10-2115, податкове повідомлення - рішення № 0000142310 від 10.04.2012 р. було залишено без змін, а скарга ТОВ «Енергоінвест» - без задоволення, що зумовило звернення позивача з позовом до суду, який він просить задовольнити у повному обсязі.

В ході розгляду справи, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ДПІ в м. Южному Одеської області ДПС, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення - рішення, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях від 27.08.2012 р. № 7244/9/10-0004.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» зареєстроване 27.03.2000 року Виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області. Код суб'єкта за ЄДРПОУ: 30800890.

Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.04.2000 р. за № 85 та перебуває на обліку в ДПІ у м. Южному Одеської області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.06.2000 р. № 22081679, виданого ДПІ у м. Южному Одеської області, ТОВ «Енергоінвест», був зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 308008915334.

Судом встановлено, що в період з 20.03.2012 р. по 26.03.2012 р., ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Енергоінвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «ТАЛА ГРУП» за період з 01.06.2011 р. по 30.09.2011 р., про що було складено акт перевірки № 36/5/22-1007/30800890 від 27.03.2012 року.

За результатом проведеної перевірки, податковим органом було встановлено порушення товариством п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого було встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 113 531 грн., а також порушення ч. 1,5 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з ТОВ «ТАЛА ГРУП», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

На підставі акту перевірки № 36/5/22-1007/30800890 від 27.03.2012 року, ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.04.2012 року № 0000142310 про збільшення ТОВ «Енергоінвест» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 113 531 грн. - за основним платежем, 28 382, 75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що висновки відповідача, щодо нікчемності, укладених ТОВ «Енергоінвест» та ТОВ «ТАЛА ГРУП» правочинів, та через це безпідставне формування позивачем податкового кредиту у перевіряємому періоді, обґрунтовані наступними доводами.

Так, на адресу ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС, листом, надійшов акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24.02.2012 р. № 494/23-513/37170667 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТАЛА ГРУП» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень - грудень 2011 року». З урахуванням даних, наданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси та даних автоматизованих систем, відповідачем було встановлено, що ТОВ «ТАЛА ГРУП» має стан платника 4: «порушено провадження у справі про банкрутство», окрім того, встановлено наявність взаємовідносин зазначеного товариства з іншими суб'єктами господарювання, відносно яких встановлено дефекти у правовому стані, а саме ТОВ «Фортуна - лайн» та ПП «Світ Бабулєс», у зв'язку з чим, ТОВ «ТАЛА ГРУП» був визначений, як вигодоформуючий та вигодотранспортуючий суб'єкт, що здійснює господарську діяльність за межами правового поля, з метою формування податкової вигоди та мінімізації податкових зобов'язань.

З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з зазначеним контрагентом не були направлені на реальні господарські наслідки, а мали місце лише для формування податкової вигоди у вигляді безпідставно сформованого податкового кредиту, у зв'язку з чим укладені правочини податковим органом були визнані нікчемними.

Перевіряючи правильність висновків відповідача, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами та формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та податку з прибутку підприємств, судом були з'ясовані наступні обставини.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом було встановлено, що 29.05.2011 року, між ТОВ «ТАЛА ГРУП» та ТОВ «Енергоінвест» було укладено договір поставки № 63 від 29.05.2011 року на поставку товару в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з положеннями п. 2.3 договору, поставка товару здійснювалась за рахунок покупця, тобто ТОВ «Енергоінвест».

На підтвердження наявності факту перевезення придбаного у ТОВ «ТАЛА ГРУП» товару, позивачем до суду були надані технічний талон на вантажний автомобіль ГАЗ 2705, держномер ВН 7019АК, подорожні листи на перевезення товарів відповідно до договору поставки від 29.05.2011 р. № 63; наказ на водія; авансові звіти про використання водієм коштів на закупівлю бензину. (а.с. 52, 55-80).

На підтвердження зберігання придбаного у ТОВ «ТАЛА ГРУП» товару, позивач надав до суду договір оренди складського приміщення від 01.05.2011 року. (а.с. 50).

Розрахунки з контрагентом відбувались у безготівковій формі, що було підтверджено виписками Марфін банку та Імексбанку. (а.с. 80-93).

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у період який перевірявся, ТОВ «ТАЛА ГРУП», було видано позивачу податкові накладні, які за формою та змістом повністю відповідають вимогам податкового законодавства, зареєстровані позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що на момент вчинення господарських операцій у контрагента позивача - ТОВ «ТАЛА ГРУП» була повна податкова правосуб'єктність, підприємство було зареєстрованим, знаходилось на податковому обліку, мало статус платника податку на додану вартість. Викладене підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.07.2012 року, згідно якого ТОВ «ТАЛА ГРУП» зареєстровано 12.07.2010 року, відомості щодо припинення відсутні. (а.с. 81-82). Відомості з офіційного сайту ДПС України, що станом на 09.07.2012 року, ТОВ «ТАЛА ГРУП» мало діюче свідоцтво платника ПДВ від 29.11.2010 року. (а.с. 85). Відповідно до постанови Господарського суду Одеської області, ТОВ «ТАЛА ГРУП» було визнано банкрутом лише 21.01.2012 року. (а.с. 256).

Відповідачем не було доведено, що позивач був обізнаним у можливості банкрутства його контрагенту в майбутньому, та навмисно скористався його послугами з метою штучної мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись виключно судом.

Рішення суду про недійсність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, відповідачем надані не були.

Суд, не може погодитись з доводами податкового органу, що наявність дефектів у правовому стані контрагентів ТОВ «ТАЛА ГРУП» впливає на правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача, оскільки в безпосередніх господарських операціях ТОВ «Енергоінвест» з ТОВ «Фортуна - лайн» та ПП «Світ Бабулєс» не знаходилось, таким чином, суд вважає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів не мають жодного впливу на дослідження факту реальності господарської операції вчиненої ТОВ «ТАЛА ГРУП» з позивачем.

Також суд вважає, що зустрічні звірки, є засобом збору податкової інформації, звірки за своєю суттю не є перевірками, тому податковий орган безпідставно в своїх висновках посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТАЛА ГРУП», який за своєю правовою природою не може бути доказовою базою наявності порушень податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами ТОВ «ТАЛА ГРУП», та банкрутство останнього, оскільки судом встановлено, що дії ТОВ «Енергоінвест», як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним правочини не викликають сумніву щодо їх реальності, що підтверджено сукупністю досліджених письмових доказів у вигляді первинної документації, характером придбаних товарів які повністю відповідають специфіки статутної діяльності позивача та наявності фактів реалізації придбаної продукції у послідуючих ланцюгах постачання від ТОВ «Енергоінвест» до інших господарюючих суб'єктів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» до Державної податкової інспекції в м. Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Южному Одеської області Державної податкової служби від 10.04.2012 року № 0000142310.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

15 лютого 2013 року

.