Постанова № 29474484, 14.02.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14 лютого 2013 року справа № 2а-6465/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомколгоспу "Прометей", с. Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234

доБаштанської МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Миколи Аркаса, 2, с. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

проскасування наказу від 10.12.12 р. № 748 В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся колгосп "Прометей" (далі - позивач, Колгосп) до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, МДПІ), в якому просить суд скасувати наказ відповідача про проведення позапланової документальної перевірки Колгоспу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ним були надані відповіді на запити МДПІ, а також подана податкова звітність, а тому у відповідача не було правових підстав для призначення перевірки.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення (а. с. 9-10), в яких послався на те, що позивач не надав відповідей на письмові запити МДПІ, а крім того не подав податкову декларацію з податку на прибуток за I-II квартали 2011 р., що і стало підставою для призначення перевірки та прийняття спірного наказу.

Представники сторін подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 48-49).

Відповідно до ст. 122 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи клопотання як позивача, так і відповідача про розгляд справи в письмовому провадженні, а також те, що доводи сторін викладені письмово, суд вважає, що маються підстави, передбачені вищенаведеною статтею, для розгляду справи в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір між сторонами, суд встановив наступні обставини, яким він надає таку правову оцінку.

Відповідно до ст. 20 п. 20.1. пп. 20.1.4. Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 75 п. 75.1. ПК України визначає, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

10 грудня 2012 р. відповідач прийняв спірний наказ № 748 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Колгоспу (а. с. 5).

Як зазначено в наказі, підставами для проведення перевірки були визначені ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. та пп. 78.1.2. ПК України.

Відповідно до наведених норм, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1.);

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (пп. 78.1.2.)

Отже, фактично перевірка позивача була призначена з двох підстав: 1) ненадання відповіді на обов'язкові письмові запити МДПІ і 2) у зв'язку із неподанням податкової декларації.

Відповідач до своїх заперечень додав копії наступних письмових запитів:

- від 26 жовтня 2011 р., який отримано особисто працівником позивача ОСОБА_1;

- від 16 лютого 2012 р., надісланого позивачу поштою і отриманого 2 березня, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення;

- від 16 липня 2012 р., який отримано відповідачем 20 липня, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 11-18).

Як зазначає представник відповідача, на жоден з цих запитів, позивач відповіді не надав.

В судовому засіданні 1 лютого 2013 р. був присутнім директор Колгоспу ОСОБА_2, який пояснив, що на деякі із зазначених вище запитів, позивач надавав відповіді, але на які саме він не може пригадати. Судом було зобов'язано позивача надати копії письмових відповідей, а також докази їх вручення або відправлення до МДПІ, у зв'язку із чим в розгляді справи оголошувалась перерва. Разом з тим, позивач доказів надання письмових відповідей на жоден із запитів МДПІ суду не надав.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як визначено ст. 70 ч. 4 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Із змісту вимог ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України слідує, що відповідь на запит податкового органу моє бути письмова із додаванням до неї документального підтвердження, а тому пояснення позивача про те, що ним відповіді на деякі запити надавались, суд вважає недопустимим доказом, адже в силу приписів ст. 70 ч. 4 КАС України, ці обставини повинні бути доведені перед судом наданням письмових доказів, а не шляхом пояснень, а тому суд приходить до висновку про те, що позивач не довів надання ним відповідей на запити МДПІ.

Іншою підставою для призначення перевірки позивача послугувало неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що зафіксовано актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 24 листопада 2011 р. № 286/1500/02126484 (а. с. 19-20).

З цього приводу позивач зазначив, що МДПІ відмовила йому в прийняття податкової декларації. Разом з тим, якщо позивач вважав таку бездіяльність МДПІ протиправною, він мав право оскаржити її до суду, але цього ним зроблено не було, а тому суд виходить із правомірності відображення в акті перевірки факту неподання податкової звітності.

З урахуванням встановлених обставин, а саме: ненадання позивачем відповідей на 3 запити МДПІ та неподання ним податкової декларації, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення перевірки Колгоспу, а тому спірний наказ прийнято правомірно і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз